Близько 66% українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії задоволені своїм життям закордоном, а 64% заявили, що хотіли б отримати або вже мають паспорт іншої країни. Такими є результати Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Попри те, що значна частина українських біженців втрачає контакт з Україною, понад половина опитаних осіб (56%) надалі активно цікавиться тим, що відбувається в Україні, а при оптимістичному сценарії близько 50% осіб може, ймовірно, повернутися в Україну після війни. Розповідаємо детальніше про дослідження КМІС.
Задоволеність життям закордоном
Згідно з результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у квітні 2024 року, близько 66% опитаних українських біженців у Німеччині, Польщі та Чехії скоріше або повністю задоволені своїми нинішніми умовами життя в новій країні. Серед них повністю задоволеними є 28%, а решта – скоріше задоволеними. Водночас 26% респондентів незадоволені своїм нинішнім життям в іноземній країні, а 8% осіб вибрали варіант «важко сказати».
Бажання отримати паспорт іншої країни
Відповідаючи на питання, щодо бажання отримати паспорт іншої країни, близько 45% осіб заявило, що хотіли б отримати громадянство тої країни, де на цей момент проживають, хоч вони ще не подавали жодних документів для цього. Водночас 12% респондентів зазначили, що вже подали документи та чекають на рішення, а 7% що вже мають паспорт іншої країни. Водночас 34% опитаних не планують ставати громадянами інших країн, а 3% осіб відмовилась відповідати на це питання.
Умови повернення до України
В українських біженців також запитали, за яких умов вони б повернулися в Україну. Найчастіше респонденти звертали увагу на нормальну роботу критичної інфраструктури (34%), безпеку (34%), наявність незруйнованого житла (26%) та можливість повернення до України лише після завершення війни (26%). Менше уваги приділялося питанням пошуку роботи (16%) та наявності шкіл і дитячих садків (13%). Водночас 12% осіб заявило, що взагалі не планують вертатися до України.
Інтерес до ситуації в Україні
Близько 56% респондентів відповіли, що цікавлять тим, що діється в Україні. Серед них 13% отримують інформацію тільки з українських джерел, 29% – з українських та іноземних, а 14% – тільки з іноземних. Натомість 34% опитаних заявили, що взагалі не цікавляться інформацією про Україну, а 11% осіб вибрали варіант «важко сказати».
На питання про готовність голосувати за кордоном на парламентських виборах, якби такі відбулися найближчим часом в Україні, лише 31% респондентів відповіли, що скоріше за все так або однозначно голосували б на них. Близько 33% осіб зазначили відповідь «важко сказати напевно, 50 на 50», а 33% опитаних не голосували б на них.
Ставлення до законопроєкту про множинне громадянство
Дослідники звертають увагу, що респонденти не мають сформованого ставлення дозаконопроєкту про множинне громадянство. Так, у 23% осіб склалося переважно позитивне враження про нього, в той час, як у 34% – переважно негативне. Водночас 37% осіб заявили, що нейтрально ставляться до нього, а 6% осіб не змогли відповісти на це питання.
Мова спілкування вдома
Більшість респондентів (57%) заявили, що вдома з рідними спілкуються лише українською мовою, а 21% – і українською, і російською. Водночас 19% опитаних розмовляють з близькими лише російською, а 3% спілкуються мовою тої країни, де на цей час проживають.
Аналізуючи відповіді респондентів, зокрема на перші три питання, аналітики центру припускають, що при оптимістичному сценарії близько половина респондентів (50%) може, ймовірно, повернутися в Україну. «Результати опитування показують, що значна частина українських біженців втрачають (або вже втратили) зв’язок з Україною. На жаль, це було абсолютно очікувано і в будь-якому випадку ми б втратили частину громадян. Проте відкритим лишається питання, яку ж частину громадян можна буде повернути і що варто для цього робити. З одного боку, держава, українське громадянське суспільство та прості громадяни мають зіграти свою роль у підтриманні контакту з громадянами закордоном, працювати з ними, зберігати зв’язок та мотивувати повернутися. З іншого боку, комунікація не може бути односторонньою, тобто українці закордоном також мають свою “сферу відповідальності” і повинні мати мотивацію повернутися та докладати релевантних зусиль для збереження зв’язку з Україною», – зазначив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.
Опитування було проведене 20–26 квітня 2024 року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення громадської організації Центр стратегічних комунікацій «Форум». Дослідження проводилося методом онлайн-інтерв’ю, участь у якому взяв 801 респондент. Усі учасники опитування виїхали з України після 24 лютого 2022 року і на момент дослідження мешкали у Німеччині, Польщі або Чехії.
Дмитро Димидюк
Джерело: KIIS.
Читайте також: Конрад Пендзівятр: «Якщо війна завершиться завтра, з Польщі до України повернуться 80% біженців. З кожним роком тривання конфлікту охочих буде на 5-10% менше»