Можливі нові ускладнення руху на польсько-українському кордоні. До страйку перевізників приєднуються польські аграрії – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Можливі нові ускладнення руху на польсько-українському кордоні. До страйку перевізників приєднуються польські аграрії

Юлія Кириченко
22 Листопада 2023
Можливі нові ускладнення руху на польсько-українському кордоні. До страйку перевізників приєднуються польські аграрії

У четвер, 23 листопада, польські фермери з асоціації «Ошукане село» / Oszukana Wieś планують розпочати триденний протест перед пунктом пропуску в місцевості Медика на польсько-українському кордоні. Акція є частиною протесту польських перевізників, які від 6 листопада блокують рух вантажного транспорту на трьох пунктах пропуску – «Ягодин – Дорогуськ», «Краківець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне» і виступають проти лібералізації міжнародних перевезень між Україною та країнами ЄС.

Як раніше повідомляв «Наш вибір», у понеділок, 6 листопада, польські перевізники розпочали проведення акції щодо блокування проїзду вантажівок через польсько-український кордон. Ускладнення руху вантажівок відбулось у трьох пропускних пунктах:  «Ягодин – Дорогуськ», «Краківець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне».

14 листопада до протестувальників долучилися підкарпатські фермери з організації «Ошукане село» / Oszukana Wieś. Така інформація з’явилася на сторінці підприємця і місцевого лідера ультраправої партії КонфедераціяКонфедерація – єдина політична сила, серед тих, що пройшли до Сейму Польщі, яка закликає до знесення економічних санкцій проти Росії та наполягає на тому, щоб Україна гарантувала польським фірмам спеціальні умови участі у програмах відбудови, і попрощалася з «культом Степана Бандери». Гжегож Браун, один з найбільш відомих політиків Конфедерації, поширює гасло «Стоп українізації Польщі», і представляє українських біженців як непомірне обтяження для держбюджету. Рафала Меклера в мережі Х та на фейсбук сторінці польської організації Комітет захисту транспортних перевізників та роботодавців / Komitet Obrony Przewoźników i Pracodawców Transportu. Офіційно фермери доєдналися до страйку 15 листопада і почали проводили їх спільно з перевізниками на пункті пропуску «Краківець – Корчова».

17 листопада на офіційному сайті адміністрації міста Медика з’явилася інформація про майбутній триденний протест: «З 23 по 26 листопада 2023 року з 9 ранку по 8 вечора буде організоване зібрання. Місцем його проведення буде пішохідний перехід на національній дорозі DK 28 (в’їзд до місцевості Медика)». Того ж самого дня цю інформацію підтвердили організатори страйку під час пресконференції у Варшаві говорячи, що до протесту в Медиці долучаються польські фермери. 21 листопада на фейсбук сторінці Комітету захисту транспортних перевізників та роботодавців опубліковано нагадування про початок страйку: «Протест фермерів. В четвер 23 листопада розпочинаємо протест на пункті пропуску Медика. Збір о 09:00».

В акції біля пункту пропуску «Шегині – Медика» має взяти участь близько 100 фермерів, котрі солідаризуються з перевізниками. Проте, вони висуватимуть також власні вимоги, а саме протестуватимуть проти напливу дешевого зерна до Польщі з України.

Посол України у Польщі Василь Зварич в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментував інформацію про протест: «Там має бути просто хода по пішому переходу, але так чи інакше це знову ж таки буде ускладнення руху на кордоні. Відповідно, ми просимо, звертаємося до польської сторони все ж таки не допустити до цього, бо і так ситуація на кордоні є, чесно кажучи, трагічною».

Згідно з інформацією речниці Львівського прикордонного загону, станом на вівторок 21 листопада, на трьох пунктах пропуску («Ягодин – Дорогуськ», «Краківець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне») з польського боку у чергах стоїть понад 3 тисячі вантажівок. Українські водії, подекуди, змушені чекати по два тижні на перетин кордону. Наразі переговори з протестувальниками не призвели навіть до послаблення протесту.

Які вимоги протестувальників?

У документі, опублікованому 23 жовтня, польські протестувальники висували такі вимоги:

  • посилення правил перевезень за сертифікатом Європейської конференції міністрів транспорту на в’їзд до Польщі та встановлення ліміту дозволів для вантажівок вагою понад 7 тонн, зареєстрованих в Україні;
  • заборонити реєструвати компанії в Польщі, якщо їхня фінансова діяльність відбувається не на території Європейського Союзу, а також анулювати ліцензію зареєстрованим компаніям;
  • створити на всіх кордонах окрему чергу в українській системі єЧерга для порожніх вантажівок;
  • надати фірмам, зареєстрованим у Польщі, доступ до української системи «Шлях».

Вже під час блокади, протестувальники більш детально пояснили свої вимоги. Одна з них стосується розв’язання проблеми з довжелезними чергами з українського боку кордону. За словами польських протестувальників ситуація з чергами значно погіршилась після введення Україною єЧерги, а особливо останніх змін (від 6 листопада), коли для реєстрації в електронній черзі необхідно перебувати в Україні. «Зараз мій водій, щоб зареєструватися в електронній черзі в Україні, повинен їхати в Україну, а найближчий термін, щоб легально зареєструватися і перетнути назад кордон, – це 12 днів. То він 12 днів має жити в машині, десь на паркінгу або просто при дорозі перед пунктом пропуску, щоб могти повернутися додому порожнім. А якщо завантажений – то черга ще довша», – пояснював 31 жовтня один з організаторів протесту Томаш Борковський у коментарі для Радіо Свобода.

Ще однією причиною незадоволення польських перевізників є все більша конкуренція зі сторони українських перевізників, які можуть без дозволів працювати на європейському ринку завдяки лібералізації міжнародних перевезень між Україною та Європейським Союзом, що діятиме до кінця червня 2024 року. За їхніми даними, після початку повномасштабного вторгнення, кількість перевезень, що здійснюються українськими перевізниками зросла до 500 тисяч. Тоді коли до загострення війни та лібералізації, кількість таких перевезень сягала 160 тисяч. Українські компанії також почали виконувати транспортні перевезення у межах ЄС, де і склали значну конкуренцію полякам. Саме на вимозі повернення дозволів протестувальники наголошують найбільше, підкреслюючи, що польські компанії несуть більші витрати на працівників (вища зарплата, страхування та соціальні внески), ніж українські.

 

Дмитро Димидюк

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись