У квітні 2025 року у вже неіснуючому селі Пужники у Тернопільській області почнуться ексгумаційні роботи польських жертв Волинської трагедії. Дозвіл на ексгумацію отримав польський фонд «Свобода та демократія». Ще у 2023 році фонд знайшов на місцевому цвинтарі братську могилу, в якій можуть бути поховані поляки, що загинули під час нападу на село відділів УПА в лютому 1945 року.
Як повідомляє видання Rzeczpospolita, польський фонд «Свобода та демократія» / Fundacja Wolność i Demokracja отримав дозвіл від України на проведення ексгумаційних робіт у селі Пужники (вже не існує) Тернопільської області. Планується, що ексгумація розпочнеться у квітні цього року. Разом з фондом працюватимуть експерти з Поморського медичного університету та Інституту національної памʼяті Польщі. З українського боку працюватимуть археологи з організації «Волинські старожитності».
Дозвіл на проведення пошукових робіт у селі Пужники фонд «Свобода і демократія» отримав ще в листопаді 2022 року. За результатами дослідження вдалось знайти братську могилу – колишню німецьку траншею для санітарних поховань. Наразі відомо про 5 осіб, що там поховані. «Знайшли братську могилу, багатошарову. Було виявлено п’ять черепів з видимими ушкодженнями», – сказав проф. Анджей Оссовський з Поморського медичного університету в Щецині. Він додав, що кількість жертв, знайдених у могилі, можна буде визначити лише після ексгумації. Мета – знайти останки близько 80 людей, адже саме стільки було вбито у лютому 1945 році.
Пошукові роботи завершились у серпні 2023 року. Тоді ж фонд склав заявку до відповідних українських установ про проведення на цьому місці ексгумації. Дозвіл на це вдалось отримати на початку 2025 року. «Сподіваємося, що роботи будуть завершені вже цього літа. Щоб через 80 років наші співвітчизники, жертви страшних злочинів, нарешті могли спочити з миром. Щоб вони здобули заслужену пам’ять і пошану», – говорить Мачєй Данцевіч, заступник очільника фонду.
Нагадаємо, 10 січня на сторінці Дональда Туска на платформі X з’явилося повідомлення про те, що є рішення щодо перших ексгумацій польських жертв УПА. За результативність праці подякували представники міністерств обох країн, а заступник міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції, голова польсько-української робочої групи до врегулювання історичних питань з українського боку Андрій Наджос зазначив, що Україна та Польща уже обмінялися списками місць для пошуків та ексгумації останків взаємних історичних конфліктів.
Раніше, 26 листопада 2024 року міністри закордонних справ Польщі та України погодили питання ексгумації жертв Волинської трагедії на території України. Як підкреслили міністри закордонних справ Андрій Сибіга та Радослав Сікорський, українська та польська сторони рішуче налаштовані на розв’язання спірних питань українсько-польського історичного минулого. Тоді міністри також наголосили, що Україна та Польща започаткують діяльність спільної робочої групи під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща з метою проведення фахової роботи та досягнення порозуміння між сторонами.
Волинська трагедія є однією з найскладніших та суперечливих в українсько-польських відносинах. З нею також пов’язане питання вшанування пам’яті поляків, які загинули у 1943 році та чиї останки досі знаходяться на території України. Але для проведення пошукових та дослідницьких робіт польська сторона повинна мати дозвіл з боку відповідних українських органів. Втім у 2017 році Україна призупинила видачу дозволів на проведення ексгумаційних робіт. Це було пов’язане з руйнуванням українських могил, зокрема у Грушовичах. У 2019 році українська влада знову видала дозвіл на проведення ексгумації, однак після того, як у 2020 році плиту на горі Монастир розбили вдруге, а плиту у первісному стані не було оновлено. Видача дозволів знову була призупинена.
У 2022 році у Києві уряди Польщі та України підписали Меморандум про співпрацю у сфері національної пам’яті, в якому зазначається, що його виконання має розпочатись після тримісячного періоду після скасування воєнного стану по всій Україні. Попри це, низка польських політиків наголошували на тому, що без розв’язання цього питання Україна не зможе вступити до ЄС.
А.В.
Джерело: Rzeczpospolita