Польська дослідниця в галузі українознавства, перекладачка і популяризаторка української літератури Оля Гнатюк отримала посвідчення закордонної українки.
«Мав приємність і честь вручити сьогодні Пані Олі Гнатюк посвідчення закордонної українки. Бажаю успіхів та натхнення в щоденній праці на благо України та українсько-польських відносин», – написав на своїй сторінці у facebook Надзвичайний і Поважний Посол України в Польщі Андрій Дещиця.
Багато років Оля Гнатюк досліджує і популяризує українську культуру та літературу. Нині є професоркою Варшавського університету та Києво-Могилянської академії, співробітницею Інституту славістики Польської Академії Наук. Брала участь у численних дослідницьких та дидактичних програмах, зокрема й міжнародних, була науковим керівником стипендіатів Польського уряду та Міністра культури Польщі.
Завдяки її перекладам польський читач отримав сучасну бібліотеку Юрія Андруховича: «Rekreacje», «Erz-herz-perc», «Perwerzja», «Ostatnie terytorium», Юрія Іздрика – «Wozzeck», Наталії Яковенко – «Historia Ukrainy», Миколи Рябчука – «Od Małorosji do Ukrainy», а також поезію Ігоря Калинця, Василя Голобородька, етнографічні дослідження гуцульського та лемківського фольклору. Гнатюк нагороджена Кавалерським Хрестом Ордена Відродження Польщі.
Розвідка авторки про львівську інтелігенцію (українську, польську, єврейську), яка поставала перед викликами двох тоталітарних режимів протягом 1939–1945 років «Відвага і страх» здобула Grand Prix XXII Форуму Видавців у Львові та стала однією із десяти книжок у конкурсі на найкраще популярно-наукове видання, присвячене історії Польщі у XX столітті.
Посвідчення закордонного українця видається на термін 10 років з можливістю подальшого продовження. Воно не замінює паспорт, але надає низку переваг перебування в Україні, як, наприклад, право навчатись чи працювати на підставах, встановлених для українських громадян.
Читайте також: Українці у Варшаві міжвоєнного періоду. Розмова із Олею Гнатюк та Ростиславом Крамаром