Депутат партії «Право і справедливість» Даріуш Матецький на своїй сторінці в X повідомив, що прокуратура відмовилася розпочати розслідування щодо появи червоно-чорного прапора на Національному стадіоні під час концерту білоруського російськомовного виконавця Макса Коржа.
Розповідаємо детально про обґрунтування рішення прокуратури та реакцію Матецького.
9 серпня у Варшаві виступив білоруський російськомовний виконавець Макс Корж. Концерт супроводжувався численними правопорушеннями. Тоді на стадіоні заарештували 109 осіб. Найбільшу увагу привернув один з учасників заходу, який під час концерту розгорнув червоно-чорний прапор із зображеним на ньому українським тризубом. У Польщі цей символ передусім асоціюється із Організацією українських націоналістів та Українською повстанською армією, які у польській історичній пам’яті розглядаються як сили, відповідальні за масові вбивства польського мирного населення на Волині та Галичині під час Другої світової війни.
На інцидент звернув увагу один з депутатів ПіС Даріуш Матецький. 10 серпня опублікував відповідний допис на своїй сторінці, а також спорідненій сторінці «Осередок моніторингу антиполонізму», де заявив, що подасть в цій справі заяву до прокуратури.
«Цей символ однозначно асоціюється з Волинською різаниною та масовими вбивствами польських жінок, дітей і людей похилого віку. Його присутність під час публічного заходу міжнародного масштабу є не лише образою пам’яті жертв, але й порушенням польського законодавства, яке забороняє пропаганду тоталітарних ідеологій та національної ненависті», – написав тоді Даріуш Матецький.
29 вересня депутат повідомив, що прокуратура відмовила у відкритті розслідування у цій справі. Про це він написав на своїй сторінці на платформі X, назвавши відмову «неймовірним скандалом». Він повідомив, що направив запит у цій справі до Генерального прокурора. Матецького також обурив факт, що у документі, який він отримав, відсутній підпис прокурора.
«Вимагаю відповіді. Хто був прокурором, відповідальним за це рішення? Чому не вказане його прізвище? Чи можна в Польщі безкарно пропагувати бандеризм? Поляки мають дізнатися правду. Ми не дозволимо применшувати злочини й приховувати винних у подібних рішеннях», – ідеться у повідомленні.
30 вересня Окружна прокуратура дільниці Прага-Полуднє у Варшаві опублікувала повідомлення, у якому надає роз’яснення, чому було відмовлено розпочати слідство у справі червоно-чорного прапора на Національному стадіоні. Як зазначається у комунікаті, розгортання прапора 9 серпня не містить ознак злочину за статтею 256 Карного Кодексу (пропагування нацизму, комунізму, фашизму чи іншого тоталітарного режиму). Саме у контексті цієї статті розглядалася заява.
«Пропаганда, про яку йдеться у згаданій статті, стосується не лише нацистської, комуністичної чи фашистської ідеології, а й будь-якої іншої ідеології, що закликає до застосування насильства для впливу на політичне чи суспільне життя. Щоб можна було говорити про вплив ідеології на суспільне життя, її засади повинні стосуватися значної частини суспільства. Стаття забороняє не приватні заклики до насильства з такою метою, а саме публічне поширення ідеології, конститутивним елементом якої є застосування насильства для впливу на політику чи суспільство. Отже, поведінка особи, яка публічно демонструє ідеологію, але яка не має такого конститутивного елемента, не становить злочину за ст. 256 п.1a КК», – ідеться у повідомленні.
У комунікаті підкреслюється, що Степан Бандера – це неоднозначна постать в історії. Ще у 2014 році представники української меншини у Польщі в зверненні до поляків підкреслювали, що у свідомості більшості українців «боротьба УПА лише незначною мірою була спрямована проти Польщі. Основні зусилля були зосереджені на боротьбі за незалежність проти німецького, а згодом радянсько-російського окупанта. Символіка, яка колись була символікою УПА чи ОУН, нині практично втратила своє первісне організаційне забарвлення і внаслідок останніх українських революцій стала символікою боротьби за гідність, ознакою патріотизму та, перш за все, проявом спротиву російському імперіалізму».
«Польські націоналісти бачать у Степані Бандері виключно союзника Гітлера й організатора Волинської різанини, попри об’єктивні висновки з історичних фактів і джерел, тоді як українські націоналісти вважають його передусім борцем за незалежність України й символом боротьби з радянським режимом, забуваючи (а часто й просто не знаючи) про шовіністичну, агресивну ідеологію ОУН та її злочини з ознаками геноциду», – підкреслюється у повідомленні.
Також пояснюється, що стаття 256 КК забороняє пропаганду фашистської, комуністичної, нацистської ідеології або будь-якої ідеології, що закликає до насильства з метою впливу на політику чи суспільство. А пропаганда означає поширення певної ідеї, здобуття для неї прихильників і представлення її як гідної прийняття.
«У події, що відбулася 9 серпня 2025 року, не було елементу заклику до учасників чи глядачів. Відповідно, у поведінці цих осіб бракує складника “пропаганди”, який є суттю забороненого діяння. Зібрані докази не показали, що особи, які мали прапор чи інші згадані предмети, діяли з наміром пропагувати нацистську чи фашистську ідеологію», – ідеться у підсумку.
Даріуш Матецький вже відреагував на цю заяву. На своїй сторінці на платформі X він назвав це ганьбою та скандалом. «Кожен, хто вважає, що можна виправдовувати чи відносити до другорядного масові вбивства жінок, дітей та людей похилого віку, не повинен працювати в прокуратурі. Пропаганда бандеризму в Польщі має розглядатися на рівні з пропагандою гітлеризму чи нацизму. Не може бути дозволу на прославляння катів наших предків. Ця справа показує, наскільки важливою є законодавча ініціатива Президента Кароля Навроцького – щоб карати за бандеризм», – написав депутат.
Нагадаємо, що 29 вересня до польського парламенту надійшла законодавча ініціатива, у якій пропонується додати до переліку заборонених ідеологій ідеологію Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії. Таким чином, покаранню підлягатиме публічна пропаганда цієї ідеології на рівні з нацистською, комуністичною та фашистською, а також з ідеологіями, що закликають до насильства для впливу на політичне чи соціальне життя.
Т. Ш.
Джерело: Prokuratura Okręgowa Warszawa Praga w Warszawie, hromadske