29 вересня до парламенту надійшли законодавчі ініціативи президента Польщі, одна з яких передбачає внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті та Кримінального кодексу, встановлюючи кримінальну відповідальність за поширення ідеології ОУН (б) та УПА.
У цьому матеріалі ми пояснюємо, які саме зміни пропонуються, та в якому контексті вони з’явилися.
Новий президент Польщі про законодавчу ініціативу, відповідно до якої буде закріплено кримінальне покарання за поширення ідеології ОУН (б) та УПА заговорив, наклавши вето на спецзакон про допомогу громадянам України. Тоді ж президент озвучив і інший свій намір – подовжити термін очікування на отримання польського громадянства. Оскільки ці положення не були включені до ухваленої версії спецзакону, Навроцький (як і обіцяв) у понеділок передав до Сейму обидва законопроєкти на розгляд.
Покарання за «бандеризм» – не нова ідея
Питання кримінальної відповідальності за пропаганду «бандеризму та заперечення злочинів українських націоналістів» у Польщі – не є новою ідеєю чи ініціативою виключно Кароля Навроцького. Ще у 2018 році цей процес запустили зміни до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП) – Комісії з питань кримінального переслідування злочинів проти польського народу. Нові положення передбачали можливість кримінальної відповідальності для тих, хто звинувачував Польщу або польський народ у злочинах нацистів під час Другої світової війни, а також пропонував покарання за заперечення «злочинів українських націоналістів» проти громадян Польщі в 1925–1950 роках, у тому числі за «геноцид на Волині та у Східній Малопольщі».
Зміни до закону викликали широку критику з боку Ізраїлю, США та України. У лютому 2018 року президент Анджей Дуда звернувся до Конституційного суду, щоб перевірити конституційність положень, зокрема окремих термінів у «українських» поправках. Згодом було скасовано положення про кримінальне переслідування за «публічне і всупереч фактам» звинувачення Польщі у нацистських злочинах. Щодо «українських норм», то у 2019 році Конституційний суд визнав неконституційними формулювання «українські націоналісти» та «Східна Малопольща».
Закон про ІНП. Що пропонується змінити
Саме до цього рішення Конституційного суду 2019 року звертається у своєму обґрунтуванні для нинішнього законопроєкту Кароль Навроцький. Президент Польщі пропонує внести зміни, щоб виправити зауваження суду, уточнити юридичні визначення та створити чітку правову основу для переслідування за заперечення злочинів або пропаганду ідеології «бандеризму».
Попередня редакція закону про Інститут національної пам’яті окреслювала положення про «злочини українських націоналістів» доволі загально. У статті 1 зазначалося, що закон регулює збирання, зберігання та публікацію документів органів безпеки щодо злочинів «українських націоналістів і членів українських формувань, колаборуючих з Третім Рейхом». Стаття 2a уточнювала, що такими злочинами вважаються дії в 1925–1950 роках, які включають насильство, терор або порушення прав людини, а також участь у геноциді населення, зокрема на Волині та в Східній Малопольщі.
Нагадаємо, саме формулювання («українські націоналісти», «Східна Малопольща») Конституційний суд Польщі визнав невідповідними принципу визначеності закону, закріпленому в Конституції. Відтак, президентський законопроєкт пропонує інше формулювання, яке, за авторською логікою, має усунути правову невизначеність:
Стаття 1 уточнює, що закон регулює документи щодо «злочинів членів та співпрацівників ОУН-Б, УПА та інших українських формувань, що колаборували з Третім Рейхом».
Стаття 2a визначає злочинами цих формувань «геноцид на території Другої Речі Посполитої в 1943–1945 роках, а також інші дії, пов’язані з насильством, терором або порушенням прав людини щодо осіб або груп польського населення чи громадян інших національностей».
Таким чином, нові формулювання змінюють хронологічні рамки, подають загально назву території, чітко називають українські формації та конкретизують перелік дій, які вважаються злочинами. На думку їх авторів ці правки мали би усунути правові нечіткості, які були предметом зауважень Конституційного суду у 2019 році.
Кримінальний кодекс: ідеологія ОУН-Б та УПА прирівнюється до комуністичної та нацистської
Новим законопроєктом передбачаються також зміни у статті 256 Кримінального кодексу Польщі, яка регулює відповідальність за публічну пропаганду ідеологій та підбурювання до ненависті.
На цю мить передбачено покарання до трьох років позбавлення волі для тих, хто публічно пропагує нацистський, комуністичний, фашистський або інший тоталітарний устрій держави, а також для тих, хто закликає до ненависті на підставі національності, етнічної приналежності, раси чи релігії. Окремо передбачається така ж відповідальність для тих, хто пропагує ідеологію, що заохочує застосування насильства для впливу на політичне або суспільне життя.
Зміни до законопроєкту пропонують додати до переліку заборонених ідеологію Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії. Таким чином, покаранню підлягатиме публічна пропаганда цієї ідеології на рівні з нацистською, комуністичною та фашистською, а також з ідеологіями, що закликають до насильства для впливу на політичне чи соціальне життя.
Як йдеться у пояснювальній записці, метою цих змін є чітке визначення, що заперечення чи виправдання злочинів, зокрема Волинської трагедії, підлягає переслідуванню державними органами. «Впровадження запропонованої зміни сприятиме більш ефективному проведенню кримінальних проваджень проти людей, які заперечують вчинення злочинів геноциду, скоєних ОУН фракції Бандери та УПА», – ідеться в обґрунтовані.
«Для Польщі бандеризм має особливе та болюче значення. Він був безпосередньо спрямований проти поляків, які мешкали на Східних Кресах і яких вважали перешкодою для реалізації націоналістичної візії України. Пам’ять про Волинську різанину та інші злочини залишається невіддільною частиною польської історії та колективної ідентичності. Прославляння або виправдовування бандеризму означало б прийняття насильства проти польського цивільного населення та заперечення жертв сотень тисяч невинних людей», – читаємо у поясненні до законопроєкту.
Хоча це не стосується теми «українських» поправок чи «бандеризму», законопроєкт також передбачає посилення санкцій за незаконний перетин польського кордону. Верхню межу покарання за самовільний перетин пропонується збільшити з 3 до 5 років позбавлення волі, а для організаторів таких дій — від 2 до 12 років. У пояснювальній записці наголошується, що ці зміни спрямовані на протидію нелегальній міграції та захист національної безпеки, враховуючи війну Росії проти України, дії Білорусі та зростання числа осіб, які намагаються потрапити до Польщі незаконно.
Законопроєкт про «волинську брехню»
Варто зазначити, що на розгляді у Сеймі перебуває схожий законопроєкт, який надійшов ще у грудні 2024 року від депутатів «Права і справедливості» Пшемислава Чарнека та Збігнєва Богуцького (який тепер очолює канцелярію президента Навроцького). У польських медіа його назвали законом про «волинську брехню». Запропоновані зміни також передбачають кримінальну відповідальність для осіб, які будуть «пропагувати ідеологію Організації українських націоналістів (ОУН-б) та Української повстанської армії», як організацій, що відповідальні за вбивства польського населення на Волині та прилеглих територіях у 1943-1944 роках.
Під час громадських обговорень, його учасники зазначили, що в такому вигляді законопроєкт загрожує свободі слова та свободі наукових досліджень та негативно вплине на польсько-українські відносини.
Раніше «Наш вибір» писав про цей законопроєкт, а також про те, яку оцінку отримав від Верховного суду Польщі.
О.К., Т.Ш.
