Президент Анджей Дуда не підписав зміни до Кримінального кодексу, які передбачали розширення переліку груп осіб, що можуть розраховувати на захист від мови ненависті та пов’язаних злочинів. До національності, етнічної, расової чи релігійної приналежності мали додатися такі ознаки, як інвалідність, вік, стать та сексуальна орієнтація.
Президент Польщі Анджей Дуда вирішив передати на розгляд Конституційного трибуналу ухвалені Сеймом та Сенатом зміни до Кримінального кодексу. Про це йдеться у повідомленні Канцелярії президента від 17 квітня. Це означає, що саме від оцінки Конституційного трибуналу щодо конституційності змін залежатиме, чи Президент їх підпише.
Опубліковане на сайті президента обґрунтування займає 40 сторінок. У документі, зокрема, зазначено, що зміни потрібно перевірити на відповідність ст. 54 Конституції, яка гарантує свободу вираження поглядів.
Польське видання OKO.press висловлює сумнів у тому, що Конституційний трибунал, у якому домінують судді, призначені попередньою владою – партією «Право і справедливість» (PiS), визнає ці зміни конституційними або ж узагалі розглядатиме це питання.
«Трибунал майже не працює, якщо не йдеться про положення, важливі для політичних інтересів PiS. <…> У березні 2025 року генеральний адвокат Суду ЄС дійшов висновку, що польський суд не можна вважати “незалежним, безстороннім і встановленим законом судом у значенні законодавства ЄС”», – зазначають в Око.Press.
Нагадаємо, у березні 2025 року обидві палати польського парламенту ухвалили зміни до Кримінального кодексу Польщі в частинах, що стосуються злочинів на ґрунті ненависті. Спочатку, 6 березня, законопроєкт ухвалив Сейм, а потім – 26 березня – Сенат. Далі проєкт змін до кодексу було скеровано на підпис до Президента.
Процес реформи Кримінального кодексу у частині, що стосується злочинів на ґрунті ненависті, польський уряд розпочав ще у 2024 році. Головною зміною стало розширення переліку груп осіб щодо яких може бути вчинено злочин на ґрунті ненависті. Якщо раніше польське законодавство враховувало лише національність, етнічну, расову чи релігійну приналежність, після введення змін до кодексу, до цього переліку додали такі ознаки, як інвалідність, вік, стать та сексуальна орієнтація.
Друга важлива зміна стосується статей 119 та 257 кодексу, де формулювання з «у звʼязку з їхньою приналежністю…» було замінено на «у звʼязку з приналежністю». Перше формулювання передбачало би, що постраждалими від злочинів на ґрунті ненависті вважалися лише ті особи, які належать до груп, наражених на дискримінацію. Попри те, що Комісія Сейму з питань змін у кодексах / Komisja Nadzwyczajna do spraw zmian w kodyfikacjach висловилась проти цієї зміни, вона зрештою була введена.
За таку зміну виступали також громадські та правозахисні організації. Серед них також фонд «Український дім» у Варшаві – одна з найбільших неурядових організацій у Польщі, яка займається підтримкою та допомогою українцям в цій країні. «Ми вітаємо ці зміни, бо вважаємо, що мова ненависті має каратися незалежно від того чи жертва дійсно належала до групи яку атаковано. Якщо людина зламує чужий сейф у якому немає грошей – це все одно вважається грабежем, чому у випадку мови ненависті мало б бути по-іншому?» – наголошує в коментарі для «Нашого вибору» Олександр Пестриков, представник відділу моніторингу і адвокації «Українського дому».
Ред.