У вівторок, 3 грудня, депутати від партії «Право і справедливість» внесли до польського Сейму проєкт змін до закону про Інститут національної памʼяті Польщі та до Кримінального кодексу. Запропоновані зміни передбачають кримінальну відповідальність для осіб, які будуть «пропагувати ідеологію Організації українських націоналістів (ОУН-б) та Української повстанської армії», як організацій, що відповідальні за вбивства польського населення на Волині та прилеглих територіях у 1943-1944 роках. Внесений до Сейму законопроєкт планують винести на громадське обговорення, яке триватиме місяць. Тільки після цього, у січні, проєкт повернеться на розгляд парламенту.
Депутати партії «Право і справедливість» Пшемислав Чарнек та Збігнєв Богуцький внесли на розгляд до Сейму пропозицію змін до Кримінального кодексу та до закону про Інститут національної памʼяті Польщі – Комісію з переслідування злочинів польського народу.
Ще у 2018 році, урядуща на той момент партія «Право і справедливість» внесла зміни до закону про ІНП згідно з якими передбачалось покарання для тих осіб, хто заперечує «злочини українських націоналістів» проти польського населення у 1925-1950 роках. Тоді у законі було вжито терміни «українські націоналісти» на позначення ОУН і УПА, а також «Східна Малопольща» – на позначення українських територій. Ще у 2019 році Конституційний суд Польщі зобовʼязав авторів закону замінити ці терміни.
«Те, що вчора депутати від ПіС подали до Сейму проєкт змін до закону про Інститут національної памʼяті та запропонували зміни конкретні статті та терміни – не є чимось дивним чи неочікуваним. Було цілком очікувано, що ці зміни мають настати, адже ще у 2019 році Конституційний суд визнав два терміни у законі про Інститут національної памʼяті неконституційними. Це терміни “Українські націоналісти” та “Східна Малопольща”. Таким чином законодавець змушений був ці терміни в законі замінити, але тоді не зробив цього», – пояснює у коментарі для «Нашого вибору» політична оглядачка, експертка з українсько-польських відносин Ольга Попович.
Запропоновані зараз зміни передбачають заміну цих термінів на таке формулювання: «злочини членів і співробітників Організації українських націоналістів фракції Бандери (ОУН-б) та Української повстанської армії, а також інших українських формувань, які колаборували з Третім Рейхом. Під злочинами мається на увазі злочин геноциду, який полягав на винищенні особливо польського, єврейського, чеського, словацького, вірменського та українського населення на Волині і в сусідніх регіонах ІІ Речі Посполитої, тобто на терені волинського, поліського, львівського, тернопільського, станіславівського і люблінського воєводств у 1943-1945 роках, а також дії, вчинені у 1921-1950 роках, що базуються на застосуванню насилля, терору чи інших форм порушення прав людини щодо осіб чи групи людей польської національності, чи польських громадян інших національностей».
Зміни до закону передбачають також кримінальну відповідальність для тих, хто поряд з комунізмом та фашизмом, «пропагуватиме ідеологію Організації українських націоналістів фракції Бандери (ОУН-б) та Української повстанської армії».
Як зазначає Ольга Попович, те, що ПіС запропонувало ці зміни до закону про ІНП саме зараз, можна пояснити прийдешніми президентськими виборами. «Пшемислав Чарнек, який разом зі своїми колегами вніс цей законопроєкт, дуже добре відомий тим, хто цікавиться польсько-українськими відносинами. Ще будучи міністром освіти він часто висловлювався в антиукраїнському руслі. Зрештою він також міг стати кандидатом у президенти, але не став. Думаю, що внесення цього законопроєкту саме зараз має певною мірою показати електорату, що ПіС і надалі дбає про історичну політику», – говорить Ольга Попович і пояснює, що зараз перевагу у розв’язанні історичного питання з Україною має чинний уряд Туска та «Громадянської коаліції». Адже саме за правління чинного уряду Україна заявила, що почне розглядати заявки від Польщі на проведення пошукових та ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії.
Запропоновані формулювання також не є несподіванкою, адже про ОУН і УПА, які є відповідальними за «геноцид польського населення» на Волині у 1943 році, в Польщі говорять давно і послідовно. Така риторика не змінилась і після останніх парламентських виборів, коли після 8 років правління «Права і справедливості», до влади прийшли їхні опоненти – «Громадянська коаліція». Про це зокрема свідчить ухвала Сейму Польщі до 81-х роковин Волинської трагедії, прийнята у липні 2024 року.
«Є ще один вартий уваги нюанс. В цій ухвалі польська сторона помічає, що в Україні зростає популярність традицій ОУН і УПА. Відповідно, це Польщу хвилює і у Варшаві будуть пильнувати, щоб Україна змінювала свою думку щодо цих організацій. Підсумовуючи, Польща не просто намагається домовитись з Україною про безперешкодне проведення пошукових та ексгумаційних робіт на території України, але й хоче змусити Україну відмовитись від вшанування ОУН і УПА як борців за українську незалежність. І такі законодавчі ініціативи мають показати Україні, що немає жодної можливості говорити з Польщею про те, що з цих організацій може бути знято відповідальність за волинські злочини», – говорить Ольга Попович.
Внесений до Сейму законопроєкт планують винести на громадське обговорення, яке триватиме місяць. Тільки після цього, у січні, проєкт повернеться на розгляд парламенту – про це під час засідання Сему 4 грудня повідомив Маршалок Сейму Шимон Головня.
Нагадаємо, що тема Волинської трагедії 1943 року є однією з найбільш складних та суперечливих в українсько-польських відносинах. У 2016 році у Польщі на законодавчому рівні події 1943 року визнано «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами, проти громадян Речі Посполитої», а днем пам’яті визнано 11 липня.
Анастасія Верховецька
