Познайомитись з польською культурою та історією можна не тільки в містах з палацами та музеями. Чимало унікальних локальних традицій збереглось саме у селах. Пропонуємо добірку кількох найцікавіших польських сіл, які варто відвідати під час літньої відпустки.
Заліпє, Малопольське воєводство
Заліпє / Zalipie — село в Домбровському повіті Малопольського воєводства, розташоване приблизно за 30 км від Тарнова. Тут проживає близько 700 осіб. Попри невеликі розміри, Заліпє відоме не лише в Польщі, а й за її межами — завдяки унікальній місцевій традиції розпису будинків яскравими квітковими орнаментами.
Сьогодні в селі можна побачити близько 40 таких розмальованих будинків. Цікаво, що більшість із них досі заселені — у них мешкають місцеві жителі, які ведуть своє господарство.
Виникнення традиції розмальовувати будинки датують на кінець XVIII – початок XIX століття. Тоді в кожній хаті стояла піч: на ній готували їжу, спали, а також використовували її для обігріву помешкання. Оскільки піч не мала димоходу, сажа осідала на внутрішніх стінах, через що кімнату з піччю називали «чорною». Щоб хоч якось поліпшити вигляд стін місцеві жінки почали лишати на них білі плями, які робили за допомогою вапна. З часом ця техніка ускладнилась і почали малювати квіти та різні орнаменти. Саме тому найстаріші збережені малюнки – чорно-білі.
Наприкінці XIX століття традиція оздоблювати стіни малюнками ще більше змінилась – жінки почали використовувати штучні барвники, відтак малюнки стали кольоровими. Квіти почали малювати також на зовнішніх стінах будинків. Малюнками також прикрашали колодязі, господарські приміщення, паркани тощо.
Особливого розквіту традиція набула після Другої світової війни і повʼязано це з імʼям Феліції Цурилової – мешканки Заліпє, яка, крім того, що сама розписувала будинки, взялась також організовувати інших жінок. Феліція також організувала щорічний конкурс на найкрасивіший будинок в селі, який проводиться дотепер. Сьогодні будинок Феліції Цурилової – це музей і одна з небагатьох можливостей для туристів побачити розмальований будинок також зсередини. Будинок Феліції можна відвідати протягом травня – вересня – від вівторка до неділі о 10:00 – 16:00, а протягом жовтня – квітня – о 8:00 – 16:00 у вівторок, середу, пʼятницю і суботу та о 9:00-17:00 у четвер та неділю.
Крім розмальованих будинків Заліпє може похвалитись також розмальованим костелом. Хоча костел св. Йозефа добудували лише у 1949 році і зовні він нічим не відрізняється, варто зайти в середину. Стіни та колони костелу прикрашені традиційними зображеннями квітів.
Ще одне місце, яке варто відвідати у Заліпє – це будинок художниць / Dom Malarek. — центр народного мистецтва, де проводять різноманітні майстер-класи та інші заходи. Сам будинок також прикрашений намальованими квітами, а поряд з ним знаходиться декілька інших розмальованих хатин. Більше інформації за посиланням.
Хохолув, Малопольське воєводство
Хохолув / Chochołów – селище у Малопольському воєводстві, недалеко від Закопаного. Вже саме розташування села у підніжжя найвищого гірського хребта у Польщі – Татр – робить його привабливим для туристів. Однак родзинкою Хохолува є його деревʼяна забудова – житлові будинки, вік яких сягає близько 150 років.
Хоча саме село було засноване ще наприкінці XVI століття, сьогодні з того часу не лишилось жодних памʼяток. А туристів до селища приваблюють будинки з XVIII – XIX століття, які можна побачити вздовж головної вулиці Хохолува.
До наших днів збереглась традиція щороку мити будинки водою з милом. Займаються цим жінки напередодні Божого Тіла – одного з головних свят Католицької Церкви. Щорічне миття будинків не тільки зберігає світлий колір деревини, а також перешкоджає розмноженню паразитів та руйнації будівель.
Хохолув варто відвідати у вже згадуване свято Божого Тіла. В цей день по всій Польщі проходять яскраві процесії, однак в цьому селі вони мають гірський колорит. Відвідування Хохолува можна поєднати з походом в Татри та візитом на Хохоловські термальні джерела.
Крушиняни, Підляське воєводство
Крушиняни / Kruszyniany розташоване на сході Польщі неподалік від білоруського кордону, є унікальним місцем, де збереглася культура польських татар. Його історія сягає XVII століття, коли король Ян III Собеський подарував ці землі татарським воїнам за службу в Речі Посполитій.
Сьогодні головна пам’ятка села – дерев’яна мечеть, побудована у XVIII столітті. Це одна з найстаріших мечетей у Польщі, яка досі діє. Поруч розташований мусульманський цвинтар (мізяр), де поховані покоління татарських родин.
Село також приваблює туристів своєю традиційною кухнею – тут можна скуштувати татарські страви у родинному ресторані Tatarska Jurta.
Сулошова, Малопольське воєводство
Село Сулошова / Sułoszowa стало відомим у Польщі та за кордоном (про нього зокрема писало видання Daily Mail) завдяки своєму незвичному розташуванню – це одне з найдовших сіл Польщі. Майже всі будинки тут збудовані вздовж однієї дороги, завдовжки понад 9 кілометрів, через що його іноді називають «село-стрічка». З висоти пташиного польоту Сулошова нагадує вузький зелений коридор серед полів.
Село має багату історію, що сягає середньовіччя. Найвідоміша пам’ятка поблизу – це Замок у Пєсковій Скалі / Zamek w Pieskowej Skale, розташований у межах Ойцівського національного парку / Ojcowski Park Narodowy. Цей парк – найменший у Польщі, але вражає своєю природною красою: карстовими скелями, печерами, ущелинами та річкою Прондник.
Остромецко, Куявсько-Поморське воєводство
Остромецко / Ostromecko – село, розташоване неподалік від міста Бидгощ у Куявсько-Поморському воєводстві. Його головною памʼяткою є палацово-парковий комплекс, який вважається однією з найкрасивіших аристократичних резиденцій у північній Польщі.
Комплекс складається з двох палаців: старшого – в стилі бароко XVIII століття, та нового – неокласичного з XIX століття. Під час Другої світової війни палац був реквізований німецькими окупантами, а згодом – націоналізований владою ПНР. Після реставрації комплекс знову відкритий для громадськості. Обидва палаци оточує англійський парк площею понад 30 гектарів. Відвідати палац можна протягом всього року. Вхід у парк безплатний, натомість візит до середин палаців коштує 20 злотих (звичайний) або 10 злотих (пільговий). Також у палаці діє ресторан та готель. Більше інформації за посиланням.
Соколовско, Нижньосілезьке воєводство
Соколовско / Sokołowsko – село в Нижньосілезькому воєводстві, розташоване в мальовничій долині Совиних гір у Судетах, неподалік від Вальбжиха. Колись знане як «шльонський Давос»: у XIX столітті село стало всесвітньо відомим завдяки доктору Герману Бремеру, який відкрив тут перший у світі санаторій для лікування туберкульозу «Грюнвальд». Заснований у 1855 році, санаторій Соколовско став взірцем для створення знаменитого курорту Давос у Швейцарії. Пацієнти приїжджали сюди з усієї Європи, щоб дихати чистим гірським повітрям і проходити новаторське лікування.
Село й досі зберігає архітектуру санаторного типу – неоготичні та неоренесансні будівлі. Що ж до комплексу «Грюнвальд», то з часом він поступово занепадав, а у 2005 році значна частина споруди була знищена пожежею. У 2007 році Фундація сучасного мистецтва In Situ розпочала його відновлення з метою створення Міжнародної лабораторії культури: простору для мистецьких резиденцій, фестивалів і виставок. Сьогодні «Грюнвальд» отримав нове життя як культурний осередок. Тут відбуваються міжнародні фестивалі та мистецькі заходи, що приваблюють відвідувачів з усього світу.
Соколовско – це ще і важливий пункт на мапі кінематографічної спадщини Польщі. Саме тут провів дитинство і юність один із найвидатніших польських режисерів – Кшиштоф Кесльовський. У 1974 році він повернувся до Соколовска, щоб зняти документальний фільм «Рентген» / «Prześwietlenie», присвячений хворим на туберкульоз – як своєрідний спосіб вшанування пам’яті про батька.
Зараз у Соколовску у Міжнародній лабораторії культури зберігається особистий архів режисера: сценарії, листи, виробничі документи, фотографії.
Окремим приводом для візиту є щорічний кінофестиваль «Hommage à Kieślowski», що проходить улітку. Покази фільмів просто неба, розмови з близькими колегами режисера й унікальна атмосфера роблять цей фестиваль подією, яку важко забути.
Цікаво, що саме у Соколовску відбуваються події книжки «Емпусіон» нобелівської лауреатки Ольги Токарчук.
Візит до села можна поєднати з походом у Судети.
Анастасія Верховецька