Ввечері 26 червня на фасаді Президентського палацу у Варшаві зʼявилось зображення польського святого Максиміліана Кольбе, ротмістра Вітольда Пілецького та родини Ульмів. Пояснення на сторінках Канцелярії Президента, з якої нагоди вони там з’явилися — не було. Всіх цих історичних постатей повʼязує Друга світова війна, порятунок євреїв під час Голокосту та постійна експозиція Музею Другої світової у Гданську. Саме зміни в останній, як виявилось, викликали бурхливу реакцію не тільки істориків та пересічних поляків, але передовсім польського політикуму, включно з Спікером Сейму, міністром оборони Польщі, а також Премʼєром та Президентом. З’ясовуємо, що відбувається.
«Суперечка навколо експозиції Музею Другої світової війни у Гданську була однією з найбільших публічних дебатів про історію, що точилися у Польщі останніми роками, суперечкою про розуміння польського патріотизму, зіткненням двох бачень розмови про минуле: рефлексивне та апологетичне. Вона також мала чітке політичне підґрунтя, будучи конфліктом про те, якими мають бути стосунки між політичною владою та сферою науки й культури, а також про те, чи мають політики право порушувати автономію творців і дослідників», – таке повідомлення розмістив на своїй інтернет-сторінці Музей Другої світової війни у Гданську у четвер, 27 червня.
Напередодні, 25-26 червня експозиція Музею вкотре стала причиною скандалу та «політичної кризи», як це назвав директор Музею проф. Рафал Внук. Під час презентації своєї останньої книги в Любліні, професор Внук, відповідаючи на питання аудиторії про ситуацію в Музеї Другої світової, зазначив, що якщо вже на зміни в експозиції «реагують Премʼєр, віцепремʼєр, Маршалок Сейму, то це вже щось означає».
Безпосереднім приводом для скандалу стала публікація колишнього директора Музею та чинного очільника Інституту національної памʼяті Польщі д-р Кароля Навроцького, у якій він звинувачує нове керівництво Музею в тому, що те «вночі, тихо, усунула з понад 5 тисяч квадратних метрів експозиції зображення польських героїв: ротмістра Вітольда Пілецького, святого о. Максиміліана Кольбе, блаженну родину Ульмів».
Що не так з фотографіями Пілецького, Кольбе та Ульмів?
27 червня 2024 року Музей Другої світової війни опублікував повідомлення в якому зазначає, що повертає першочерговий вигляд головної експозиції і саме тому звідти були прибрані великоформатні фотографії Пілецького, Кольбе та Ульмів. Як пояснюють в Музеї «В частині “Система концентраційних таборів” представлено досвід концтаборів, використовуючи декорації у вигляді табірних бараків. Кожен барак присвячений різному аспекту життя в’язнів. У цій частині виставки свідомо не виділялися професійні, національні чи соціальні категорії, наприклад політв’язні чи гомосексуали. Недаремно не було довоєнних фотографій полонених і розповідей відомих людей. Натомість були показані елементи повсякденного життя, як-от табірний режим, голод, медичні досліди, опір, вільний час тощо. Введення вітрини, присвяченої винятково римо-католицькому духовенству, і вивішування портретів отця Кольбе та ротмістра Пілецького порушило антропологічний характер оповіді». Подібна ситуація з фотографією блаженної родини Ульмів, яку попереднє керівництво Музею розмістило у частині «Дорога до Аушвіца».
«[Зміни до експозиції] містили ряд відомостей, які не мали нічого спільного з достовірними історичними знаннями та вводили відвідувачів в оману. Наприклад, неправда, що типове польське ставлення до євреїв, які загинули під час Голокосту, – це повсюдна допомога. В реальності це була зосередженість на власному виживанні. Називати антисемітські тексти в пресіЙдеться про міжвоєнну діяльність о. Кольбе та, зокрема, заснування у 1922 католицького щомісячного видання Rycerz Niepokalanej, яке виходить і до сьогодні. За даними польського історика о. Яна Крачіка Rycerz Niepokalanej поширював популярне у той час серед католиків уявлення про євреїв та, зокрема, про єврейську світову змову. Сам о. Кольбе також у своїх текстах цитував «Протоколи сіонських мудреців» – сфабриковану збірку документів, яку публікатори представляли як документи всесвітньої єврейської змови. Професор о. Крачік підкреслює, що в основному о. Кольбе зосереджувався на місіонерській діяльності: більшість того, що він писав про євреїв стосувалась їхнього навернення у католицизм. Діяльність о. Кольбе у міжвоєнний період слід розглядати у контексті тогочасних подій, коли у Європі були широко розповсюджені антисемітські настрої. Також довоєнна діяльність священника жодним чином не заперечує його діяльності щодо допомоги євреям під час Голокосту.і, опубліковані отцем Максиміліаном Марією Кольбе, “євангелізацією” є інтелектуальною нечесністю. Як історики, ми не можемо вводити відвідувачів в оману», – йдеться у повідомленні Музею Другої світової.
Реакція політиків
Майже одразу на зміни в експозиції Музею відреагували польські політики та урядовці, які поділились на два табори – ті, які підтримують чинне керівництво Музею, й ті, хто навпаки засуджує зміну експозиції та гостро критикує прибирання з виставкової площі зображень та називає їх «недопустимими» та «ганьбою».
Ввечері 26 червня на фасаді Президентського палацу у Варшаві зʼявились фотографії Пілецького, Кольбе та Ульмів. Про це без жодних коментарів повідомила Канцелярія Президента Польщі, як на своєму сайті, так і в соцмережах.
Гостріше відреагували інші політики «Права і справедливості». Так, колишній речник уряду, а нині євродепутат від ПіС Пьотр Мюллер назвав рішення дирекції Музею «ганьбою». «Замість того, щоб підкреслювати внесок поляків та їхніх героїчних подвигів під час Другої світової війни в європейському вимірі в історичній політиці, їх викидають на смітник історії», – написав політик на своїй сторінці у мережі X.
Колишній міністр освіти та науки Пшемислав Чарнек своєю чергою назвав це «антипольським скандалом». А колишній міністр транспорту Єжи Полачек висловив надію, що Сейм «засудить винуватців цього скандалу та закличе їх до відновлення вилучених частин виставки».
Зміни в експозиції Музею прокоментував також чинний міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш. «Головна експозиція Музею Другої світової війни в Гданську має бути прикладом того, що нас об’єднує, а не роз’єднує. Вилучення з нього тих, хто засвідчив патріотизм і непохитну боротьбу за благо Батьківщини, є неприпустимим. Фрагменти виставки про ромістра Вітольда Пілецького, отця Максиміліана Кольбе та родину Ульмів мають бути негайно відновлені», – написав він на своїй сторінці у мережі X.
Зовсім в іншому тоні ситуацію прокоментував Маршалок Сейму Шимон Головня. Як повідомляє Rzeczpospolita, Головня застерігає «від створення ще одного фронту польсько-польської війни за історію». «Я хотів би, щоб навколо цього музею панував мир і щоб історики, а не політики вирішували, що буде в експозиції. Я з великою, безмежною повагою ставлюся до жертовності сім’ї Ульмів, вважаю Максиміліана Кольбе одним із національних героїв, але це історики мають вирішувати, що включити до експозиції», – наголосив Шимон Головня.
Прокоментував ситуацію навколо Музею також Премʼєр Польщі Дональд Туск. Як повідомляє PAP, Туск зазначив, що з героями з минулого, такими як ротмістр Вітольд Пілецький або о. Максиміліан Кольбе – символами польського патріотизму та мартирології – потрібно «чинити дуже делікатно також і в музейному просторі». «Я розраховую на здоровий глузд. Я переконаний, що там не було жодних злих намірів, але волів би, щоб у цих справах діяти виважено, з розумом та нікого не ранячи. Я сподіваюсь, що будуть прийняті рішення, які вирішать це замішання», – сказав Дональд Туск.
На захист Музею та діяльності нової дирекції стало Міністерство культури і національної спадщини, якому безпосередньо підлягає інституція. «Експозиція, створена Рафалом Внуком, Павлом Махцевічем, Янушем Маршальцем, Пьотром М. Маєвським, як і кожен авторський твір, має свою особливу структуру та форму – вона не є і не може бути “каталогом” усіх видатних людей. Навіть попри те, що заслуги ротмістра Вітольда Пілецького для Польщі, героїзм родини Ульмів та Максиміліана Кольбе не можна заперечувати», – йдеться в заяві міністра культури.
Що далі з експозицією – відповідь Музею
У суботу, 29 червня, Музей Другої світової опублікував повідомлення, в якому відповів на звинувачення щодо «усунення героїв» та пояснив, як надалі змінюватиметься головна експозиція. «Оповідь, яку ми вперше представили у 2017 році, була зіткана із сотень людських доль та історій про боротьбу зі злом. Героями більшості з них є мало-, а то й зовсім невідомі люди. Оскільки жертвами Другої світової війни стали мільйони звичайних людей, тому ми хотіли підкреслити трагедію, жорстокість і смерть, які їх спіткали. Проте на виставці були й такі відомі постаті, як-от: Ельжбета Завацька “Зо”, Ян Півнік “Понури” та Вітольд Пілецький. Так! Вітольд Пілецький був і залишається в Музеї Другої світової війни. Це неправда, що його вилучили з експозиції», – йдеться у повідомленні Музею.
Керівництво Музею також повідомило, що планує включити в експозицію історії о. Максиміліана Кольбе та родини Ульмів. «Ми бачимо, що в цьому є справжня суспільна потреба, – зазначають у Музеї та додають. – Вони будуть представлені гідно, ретельно та у згоді з останніми дослідженнями. Ми не будемо повторювати неточності та помилки, які були на видалених нами фотошпалерах родини Ульмів або на експозиціях, присвячених отцю Кольбе».
У Музеї також наголосили, що основою будь-яких змін в експозиції та подальшій роботі Музею є творча автономія та незалежність наукових досліджень.
Музей Другої світової війни у Гданську – передісторія
Музей Другої світової війни у Гданську був відкритий у 2017 році, після восьми років роботи над експозицією. Авторами концепції постійної виставки стали Павел Махцевіч, Януш Маршалець, Пьотр М. Маєвський та Рафал Внук. Заснований у 2008 році за премʼєрства Дональда Туска, Музей був відкритий вже у зовсім іншій політичній ситуації – тоді при владі була права партія «Право і справедливість», а директором Музею став Кароль Навроцький. Після цього нове керівництво Музею частково змінило постійну експозицію та додало до таких секцій Музею – «Система концентраційних таборів» та «Дорога до Аушвіца» великоформатні фотографії польського святого Максиміліана Кольбе, ротмістра Вітольда Пілецького та родини Ульмів.
У 2018-2023 роках між авторами концепції експозиції та Музеєм Другої світової точилась судова справа. Зрештою, у квітні 2023 року апеляційний суд у Варшаві постановив, що Музей в обличчі директора Кароля Навроцького порушив авторські права та добре імʼя авторів експозиції як істориків. Однак тоді суд не наказав повернути експозиції її першочерговий вигляд.
Весною 2024 року, після перемоги на останніх парламентських виборах Дональда Туска та його партії «Громадська коаліція», яка до цього була в опозиції до ПіС, змінилось також керівництво Музею Другої світової війни. Новим директором став професор Рафал Внук – доктор історичних наук, повʼязаний з Католицьким університетом в Любліні, дослідник Другої світової війни та післявоєнної конспірації у країнах Центрально-Східної Європи.
Пілецький, Кольбе, Ульми – історична довідка
Вітольд Пілецький – ротмістр Війська польського, солдат польського підпілля, підлеглого польському уряду у вигнанні, організатор руху опору в концентраційному таборі Аушвіц, звідки йому вдалось втекти, автор звітів про перебування там, які стали одними з перших документальних свідчень про Голокост.
Отець Максиміліан Марія Кольбе – польський католицький священник, засновник монастиря Непокалянув. Під час Другої світової війни він був ув’язнений в Аушвіці, де добровільно обрав голодну смерть замість співв’язня Францішека Гайовнічека. Отець Кольбе є першим польським мучеником Другої світової війни, піднесений до лику блаженних у 1971 році, а потім канонізований як мученик у 1982 році.
Родина Ульмів – Юзеф та Вікторія Ульми, а також семеро їхніх дітей. У роки Другої світової подружжя переховувало у своєму домі євреїв, за що і були вбиті нацистами разом з дітьми. У 2023 році вся родина була зарахована до лику блаженних католицької церкви.
Читайте також: Вперше в історії блаженними проголосили цілу сімʼю. Це родина Ульмів з Польщі
Анастасія Верховецька