Павел Жолондек із міста Кельце бореться з ксенофобією в інтернеті. Він самостійно фіксує коментарі, які принижують українців, і подає на їхніх авторів заяви до поліції. У інтерв’ю для порталу Sestry Павел розповів, що за кілька місяців він склав понад дві сотні скарг і не збирається зупинятися.
«Я став на бік українців, пішов за голосом серця»
«Мої перші знайомі українці – це були колеги, які приїхали до Польщі у 2018 році після запровадження безвізу з Україною. Ми тоді разом працювали в польсько-українській фірмі. З цими людьми ми дружимо до сьогодні», – розповідає Павел Жолондек.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році він без вагань став на бік українців. Каже, що зробив це, йдучи за голосом серця, і навіть якби не мав близьких друзів серед українців, усе одно допомагав би, бо, за його словами, правда на боці України.
Павел переконаний, що сьогодні у Польщі діють кілька небезпечних механізмів – передусім пробуджений націоналізм і російська пропаганда, яка підживлює ненависть.
«Кілька відсотків поляків, які мали праворадикальні, націоналістичні погляди, зазвичай висміювалися іншими в тому ж самому фейсбуці й завжди були меншістю. Але зараз під впливом російської пропаганди й за підтримки Гжегожа Брауна крайнє праве мислення стає популярним. Не знаю, чи Браун свідомо це робить, чи ні, але надто часто він співає в унісон з російською пропагандою», – говорить Павел.
«Коментатори порушують закон – і в цьому я бачу шанс протистояти ненависті»
Жолондек упевнений, що найкраща відповідь на мову ненависті – діяти в межах закону. «Здебільшого ці коментатори порушують закони Польщі, і в цьому я бачу шанс протистояти явищу загальної ненависті», – пояснює він.
Він радить кожному, хто бачить такі висловлювання, складати заяву до поліції, адже польське законодавство передбачає реальні покарання: «У польському законодавстві маємо статтю 256 Кримінального кодексу, яка передбачає, між іншим, покарання за пропаганду ненависті на національному ґрунті. Тобто якщо ми бачимо коментар, який, наприклад, порівнює “українців з сараною” або закликає до будь-якої агресії, містить вульгарні слова на адресу українців – цього достатньо для заяви в поліцію».
Павел наголошує, що підстав для покарання за мову ненависті в польському законодавстві є кілька. Окрім статті 256 Кримінального кодексу, яка стосується пропаганди ненависті на національному ґрунті, діють також інші норми: стаття 255 – про схиляння до злочину з таких мотивів, стаття 136 – за образу глави іншої держави, стаття 117 – за вихваляння або заклики до загарбницької війни, і стаття 126 – за виправдання чи схиляння до воєнних злочинів. Він переконаний, що застосування цих положень може ефективно стримати авторів коментарів, які поширюють ненависть до українців.
Як пояснює Жолондек, заяву про мову ненависті можна подати навіть без особистого візиту до поліції – вистачить написати електронного листа до чергового обласного управління. У повідомленні слід коротко описати ситуацію, вказати, під яким постом з’явився коментар, процитувати його та додати, що автор допису, на думку заявника, порушив статтю Кримінального кодексу Польщі. До листа потрібно прикріпити посилання на пост і профіль коментатора, а також скриншот, підтвердити свої дані та номер PESEL. Після цього поліція викликає заявника для підтвердження особи, а прокуратура розпочинає перевірку.
Заяву можна подати і традиційним способом – особисто у відділку поліції. Для цього потрібно мати з собою скриншот із коментарем, посилання на публікацію, під якою його розміщено, та лінк на профіль автора.
За такі коментарі, зазначає Павел, може загрожувати до п’яти років позбавлення волі.
«Я вже подав не менш ніж 218 заяв»
Павел розповідає, що від літа подав уже понад дві сотні заяв до поліції, фіксуючи прояви ненависті в інтернеті. Каже, що почав цю роботу, коли помітив першу хвилю агресивних коментарів. Найбільше таких висловлювань, за його спостереженнями, з’являється під постами політиків «Конфедерації польської корони» Гжегожа Брауна та «Конфедерації» Славоміра Менцена, які, на його думку, поширюють проросійські наративи.
Поліція, каже Жолондек, ставиться до справи з розумінням, однак через нестачу кадрів її можливості обмежені – розслідуваннями займається лише один відділ у всьому воєводстві.
Павел каже, що його приклад надихає інших – дедалі більше людей звертаються до нього по пораду, як діяти в подібних ситуаціях. Він допомагає охочим розібратися з процедурою та наголошує, що подавати заяви до поліції можуть не лише поляки, а й українці.
Його обурюють фейки, які з’являються в інтернеті: «Якщо трапляється якась масштабна пожежа в Польщі, то її ще навіть не встигнуть загасити, прокурор ще не з’ясує причин пожежі, а коментатори вже пишуть, що це точно підпалили українці. Це шокує».
«Польща програє Росії інформаційну війну»
На думку Жолондека, польський уряд поки не готовий до боротьби з дезінформацією. Він переконаний, що потрібні структурні зміни – створення окремого відділу, який займався б дезінформацією, а також соціальна реклама, яка пояснювала б полякам, як працює російська пропаганда: «Треба, щоб цим займалися незалежні фахові служби й професіонали».
Жолондек наголошує, що навіть один коментар може стати підставою для покарання:
«Ну, наприклад такий: “Українці – це шкідливий бандерівський народ. Женіть їх”. Цього вистачить, щоб написати заяву в поліцію. По-перше, ОУН і УПА вже не існує, по-друге, ми не можемо всіх українців називати бандерівцями, прирівнювати до організації сорокових років минулого століття й уявляти сучасних українців з вилами в руках. Це розпалює ненависть до цілого народу. Це злочин».
Він додає, що історичні суперечки між Варшавою і Києвом не мають заступати реальної солідарності: «Російське вторгнення – це не найкращий час, аби витрачати енергію на з’ясування історичних кривд. Але зараз бачу, що все ж треба цим питанням займатися і знайти порозуміння».
Ред.
Джерело: Sestry
