11 та 23 листопада на польсько-українському кордоні зафіксовано смерті двох водіїв вантажівок з України. Українці очікували на перетин кордону у довгій черзі, яка виникла внаслідок страйку польських перевізників. З 6 листопада перевізники блокують рух вантажного транспорту на трьох пунктах пропуску – «Ягодин – Дорогуськ», «Краківець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне», а з 23 листопада, разом з фермерами – пункт пропуску «Шегині – Медика».
Розповідаємо про деталі трагедії та про антиукраїнські й проросійські погляди головної політичної сили, яка підтримує протести.
Як раніше повідомляв «Наш вибір», у понеділок, 6 листопада, польські перевізники розпочали проведення акції щодо блокування проїзду вантажівок через польсько-український кордон. Ускладнення руху вантажівок відбулось у трьох пропускних пунктах: «Ягодин – Дорогуськ», «Краківець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне». Додатково, 23 листопада, польські фермери з асоціації «Ошукане село» / Oszukana Wieś розпочали триденний протест перед пунктом пропуску в місцевості Медика на польсько-українському кордоні.
Протест призвів до появи великих черги та паралічу вантажних перевезень на польсько-українському кордоні. Згідно з інформацією речниці Львівського прикордонного загону, станом на вівторок 21 листопада, на трьох пунктах пропуску («Ягодин – Дорогуськ», «Краківець – Корчова», «Рава-Руська – Гребенне») з польського боку у чергах стоїть понад 3 тисячі вантажівок. Українські водії, подекуди, змушені чекати по два тижні на перетин кордону. Наразі переговори з протестувальниками не призвели навіть до послаблення протесту. За словами заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергія Деркача говорити про розблокування кордону можна буде після формування у Польщі нового уряду. А з 23 листопада протестувальники заблокували ще один пункт пропуску «Шегині – Медика».
Протягом 18 днів страйку було зафіксовано смерть двох українських водіїв, котрі очікували на перетин кордону у чергах. Перша смерть відбулася 11 листопада у Польщі на стоянці неподалік пункту пропуску «Дорогуськ – Ягодин». Тоді помер 54-річний водій вантажівки з України, котрий очікував на перетин кордону. «У своїй вантажівці перед пунктом пропуску “Дорогуськ – Ягодин” помер український водій, що планував перетнути кордон. Це сталось на паркінгу міста Хелм, неподалік від пункту пропуску. <…> Відомо, що 54-річний чоловік сьогодні приїхав на паркінг та залишився очікувати там на перетин кордону. Остаточна інформація про причини смерті буде повідомлена польською прокуратурою після вивчення всіх деталей, проте наразі немає підстав вважати, що смерть сталася через неприродні причини», – написав у фейсбуці заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач.
Друга смерть українською водія на кордоні сталася 23 листопада. Про це повідомив віцепрезидент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Володимир Балін у коментарі «Суспільному». «Сьогодні вночі помер водій у Корчові на стоянці. Це, на жаль, вже другий летальний випадок з початку блокади. Я розумію, що скоріше за все причинами там буде фізіологія, але так чи інакше, стрес, який вони отримують через цей страйк, через те, що вимушені жити в кабінах і незрозуміло коли вони зможуть попасти в Україну, додає негативу і спричинює певні ситуації. Там уже будуть розбиратися медики й правоохоронні органи, але факт є», – прокоментував ситуацію Володимир Балін.
У зв’язку із другою смертю українських водіїв на польсько-українському кордоні, Посольство України у Польщі звернувся з офіційною нотою до Міністерства закордонних справ Польщі з вимогою розблокувати рух вантажних транспортних засобів. «Обмеження вантажного руху польськими протестувальниками створює загрозу життю та здоров’ю людей, спричиняє значну загрозу безпеці та порядку руху на дорогах загального користування, а відтак відповідно до норм Закону Республіки Польща “Про зібрання” дає прямі підстави до розпуску страйку представником органу місцевого самоврядування, який видав дозвіл на його проведення. Ми закликаємо польську владу до рішучих дій з розблокування руху і не допущення, щоб українські, польські та іноземні водії вантажного автотранспорту простоювали в багатокілометрових чергах без належних для цього умов», – зазначив у своїй фейсбук сторінці Посол України у Польщі Василь Зварич.
Які вимоги протестувальників?
У документі, опублікованому 23 жовтня, польські протестувальники висували такі вимоги:
- посилення правил перевезень за сертифікатом Європейської конференції міністрів транспорту на в’їзд до Польщі та встановлення ліміту дозволів для вантажівок вагою понад 7 тонн, зареєстрованих в Україні;
- заборонити реєструвати компанії в Польщі, якщо їхня фінансова діяльність відбувається не на території Європейського Союзу, а також анулювати ліцензію зареєстрованим компаніям;
- створити на всіх кордонах окрему чергу в українській системі єЧерга для порожніх вантажівок;
- надати фірмам, зареєстрованим у Польщі, доступ до української системи «Шлях».
Вже під час блокади, протестувальники більш детально пояснили свої вимоги. Одна з них стосується розв’язання проблеми з довжелезними чергами з українського боку кордону. За словами польських протестувальників ситуація з чергами значно погіршилась після введення Україною єЧерги, а особливо останніх змін (від 6 листопада), коли для реєстрації в електронній черзі необхідно перебувати в Україні. «Зараз мій водій, щоб зареєструватися в електронній черзі в Україні, повинен їхати в Україну, а найближчий термін, щоб легально зареєструватися і перетнути назад кордон, – це 12 днів. То він 12 днів має жити в машині, десь на паркінгу або просто при дорозі перед пунктом пропуску, щоб могти повернутися додому порожнім. А якщо завантажений – то черга ще довша», – пояснював 31 жовтня один з організаторів протесту Томаш Борковський у коментарі для Радіо Свобода.
Ще однією причиною незадоволення польських перевізників є все більша конкуренція зі сторони українських перевізників, які можуть без дозволів працювати на європейському ринку завдяки лібералізації міжнародних перевезень між Україною та Європейським Союзом, що діятиме до кінця червня 2024 року. За їхніми даними, після початку повномасштабного вторгнення, кількість перевезень, що здійснюються українськими перевізниками зросла до 500 тисяч. Тоді коли до загострення війни та лібералізації, кількість таких перевезень сягала 160 тисяч. Українські компанії також почали виконувати транспортні перевезення у межах ЄС, де і склали значну конкуренцію полякам. Саме на вимозі повернення дозволів протестувальники наголошують найбільше, підкреслюючи, що польські компанії несуть більші витрати на працівників (вища зарплата, страхування та соціальні внески), ніж українські.
«Бенефіціаром цього хаосу є одна країна. І це не Польща, і не Україна»
Головною політичною силою, яка підтримує протести польських перевізників та фермерів з організації «Ошукане село» є коаліція політичних партій «Конфедерація». Це єдина політична сила, серед тих, що пройшли до Сейму Польщі, яка закликає до знесення економічних санкцій проти Росії та наполягає на тому, щоб Україна гарантувала польським фірмам спеціальні умови участі у програмах відбудови, і попрощалася з «культом Степана Бандери». Гжегож Браун, один з найбільш відомих політиків Конфедерації, поширює гасло «Стоп українізації Польщі», і представляє українських біженців як непомірне обтяження для держбюджету. Лідером протестів перевізників є підприємець Рафал Меклер – політик Конфедерації та власник транспортної фірми Rafał Mekler Transport. Він також є членом управи Товариства Інститут пам’яті проклятих солдатів та репресованих осіб / Stowarzyszenie Instytut Dziedzictwa Żołnierzy Wyklętych і Osób Represjonowanych.
Про шкідливість протесту як для України, так і для Польщі пише кореспондентка Tygodnik Powszechny Моніка Андрушевська. Вона звинувачує у блокаді кордону проросійську партію Конфедерацію та звертає увагу на те, що економічні збитки України через ці протести кордону сягають пів мільярда євро.
«Цей цирк на кордоні саботує не лише українські, але й польські інтереси. Він також б’є по нашій економіці й по польських підприємцях, які працюють з Україною. Група божевільних, які діють під впливом невідомо кого, але зрозуміло в чиїх інтересах, не може паралізувати кордони європейської країни. До того ж це жменька людей, навіть не якийсь відсоток польських підприємців, а лише маргінес. Польсько-українська господарська палата, яка об’єднує реальних підприємців, що роками працюють між країнами, закликала припинити протести й зверталася до урядових адміністрацій Польщі та України з проханням розібратися з ситуацією на кордонах <…>. Бенефіціаром цього хаосу є одна країна. І це не Польща, і не Україна», – написала журналістка на своїй сторінці у фейсбуці.
Засновник Центру досліджень сучасного середовища безпеки Міхал Марек зауважує, що протест польських перевізників став центральною подією в російському пропагандистському наративі стосовно Польщі. У матеріалах, що транслюються Москвою, увага зосереджується на таких аспектах:
- Створення образу України як держави, «позбавленої» міжнародної підтримки та яку «зрадили» її союзники;
- Формування образу Польщі як держави, що «остаточно розірвала» добросусідські відносини з Україною;
- Поширення інформації, що польське населення «повсюдно виступають проти» політики польської держави, спрямованої на підтримку Києва.
«Наразі спостерігається активність російської сторони щодо використання даних протестів для інформаційно-психологічної діяльності, яка зводиться до протиставлення поляків та українців (стимулювання у поляків неприязні до українців, а з іншого боку – деконструкція позитивного іміджу Польщі в Україні). Іншим аспектом протестів є їхній вимір, пов’язаний з негативними наслідками для української економіки, котрі спричинені зупинкою постачання товарів першої необхідності. З цієї точки зору, продовження протестів якомога довше є вигідним з точки зору Москви», – зазначив Міхал Марек.
У теперішній ситуації експерти закликають дотримуватися інформаційної гігієни: не поширювати неперевірену інформацію, не спекулювати й не купуватися на гучні заголовки.
Димидюк Дмитро