У суботу, 24 серпня, під час святкувань Дня Незалежності України у Варшаві вручили нагороду Stand With Ukraine. Таким чином однойменний фонд та громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава» вже другий рік поспіль відзначають поляків, які підтримують Україну та українців у війні з Росією. Розповідаємо, ким є цьогорічні лауреати нагороди.
Нагорода Stand with Ukraine заснована у 2023 році однойменним фондом у Польщі на знак вдячності від українського суспільства полькам та полякам за їхню допомогу та підтримку України у боротьбі проти Росії, інтеграції до ЄС, а також за значний внесок у розвиток українсько-польських відносин.
Нагорода призначається полякам-представникам бізнесу, культури, громадського сектору, спорту, релігійних організацій. Рішення про надання нагороди приймало журі у складі експосла України в Польщі Андрія Дещиці, української акторки Римми Зюбіної, ветеранки та громадської діячки Марії Берлінської, головного капелана Сил Територіальної оборони о. Сергія Дмітрієва, активістки Наталії Панченко та журналіста Євгенія Клімакіна.
Вперше нагороду вручили у 2023 році з нагоди 32-ї річниці відновлення незалежності України і тоді її отримали Іга Свьонтек, Славомір Сєраковський, Кароліна Баца-Погожельська, ксьондз Мєчислав Пузевіч, Омена Менса та Рафал Бжоска, Бартек Кєлбовіч та Даміан Дуда.
Цьогоріч вручення нагород також відбулось під час святкувань Дня Незалежності України, яке проходило на Замковій площі у Варшаві у суботу, 24 серпня. «Ми хочемо, щоб нашу подяку почули. Ми хочемо, щоб кожен українець чув імена та бачив обличчя людей, які надсилали гуманітарну допомогу, рятували поранених бійців, доставляли на фронт безпілотники та техніку, допомагали створювати військові вузли та збирали докази російських воєнних злочинів», – говорить ініціатор нагороди Євген Клімакін.
Цьогорічними лауреатами стали Єжи Кшановський (посмертно), Йоланта Кваснєвська, Щепан Твардох, Ельвіра Нєвєра, Моніка Андрушевська та Матеуш Водзіньський.
Єжи Кшановський
Єжи Кшановський – бізнесмен та засновник компанії Nowy Styl, яка є одним з найбільших у Європі виробників офісних меблів. У 2003-2021 роках Кшановський був почесним консулом України і за цей час втілив багато польсько-українських проєктів. Був головою Польсько-української господарчої палати.
Ще до повномасштабного вторгнення Єжи Кшановський допомагав у лікуванні учасників АТО. Після 24 лютого 2022 року вивів увесь свій бізнес з Росії. Одночасно з цим його фабрика у Харкові продовжила роботу, а коли якийсь час не могла працювати через обстріли, працівники все одно отримували заробітну плату. Єжи Кшановський також постійно надсилав у Харків гуманітарну допомогу, а в Польщі забезпечував меблями центри для українських біженців. У червні 2024 року Єжи Кшановського знайшли мертвим.
«Для Єжи допомога Україні була не лише моральним обов’язком, а й особистою місією, яку він виконував із повною віддачею та пристрастю. Він любив українців і дуже їх розумів. Ця нагорода є не лише виявом визнання його праці, але й символом солідарності української громади. Ця нагорода не лише для нього, а й для всіх нас, хто не залишився байдужим перед лицем страждань і несправедливості», – сказала вдова бізнесмена Марія Кшановська під час вручення нагороди.
Йоланта Кваснєвська
Йоланта Кваснєвська – дружина польського президента Алєксандра Квасневського (1995-2005 роки), юристка, громадська діячка. Її благодійний фонд «Порозуміння без барʼєрів» з початку повномасштабного вторгнення активно допомагає українським біженцям та надсилає гуманітарну допомогу в Україну. Фонд зокрема передав українським лікарням апарати для вакуумної терапії, чотири машини швидкої допомоги та інші необхідні речі. Загалом фонд передав в Україну гуманітарну допомогу на понад 50 мільйонів доларів.
«Це незвична нагорода. Наш фонд ось уже 28 років організовує різні акції допомоги. Коли почалася повномасштабна війна, ми вирішили всю свою діяльність зосередити на допомозі нашим найближчим сусідам. Я безмежно вдячна багатьом організаціям зі всього світу, які передавали величезну допомогу та кошти нашому маленькому фонду – на допомогу Україні. Ця війна колись має закінчитися, і хай вона закінчиться щонайшвидше. І хай українські жінки не втомлюються вірити: Україна буде ще сильніша і ще красивіша», – сказала під час вручення нагороди Йоланта Кваснєвська.
Щепан Твардох
Щепан Твардох – сучасний польський письменник-фантаст та публіцист. З початку повномасштабного російського вторгнення став волонтером. Його зусиллями вдалось зібрати майже 1,5 мільйона злотих. Самостійно відвозить на фронт придбані автівки та дрони.
«Ця нагорода дуже важлива, але те, що я її отримав, – заслуга не моя, а тих, хто підтримує мої збори на допомогу Україні. Дякую кожному з вас», – сказав Щепан Твардох
Ельвіра Нєвєра
Ельвіра Нєвєра – польсько-німецька режисерка та сценаристка відомих документальних фільмів «Синдром Гамлета» (2022), «Принц і Диббук» (2017) та «Ефект доміно» (2014). Її творчість зосереджена передусім на політичних, соціальних і культурних трансформаціях у Східній Європі. Здобула численні міжнародні нагороди. Під час повномасштабного вторгнення режисерка збирає та передає гуманітарну та військову допомогу в Україну. З цією метою Ельвіра Нєвера заснувала також громадську організацію Existentia.
«Я допомагатиму доти, доки не закінчиться ця варварська війна, спровокована терористичною Росією. Я з перших вуст дізнаюся від українців про тортури, ґвалтування, викрадення, масові вбивства. І ці історії про жорстокість дуже важкі. Але те, що я помагаю, дає мені силу і надію, і теж дає силу і надію всім тим, хто сьогодні за нас воює», – сказала режисерка під час вручення нагороди.
Моніка Андрушевська
Моніка Андрушевська – польська журналістка та воєнна кореспондентка. В Україну приїхала ще у 2014 році під час Майдану, далі почала документувати російську окупацію Донецької та Луганської областей. З того часу постійно проживає в Україні і крім журналістської роботи займається волонтерством, зокрема, передає на фронт аптечки та спорядження. У 2019 році Моніка Андрушевська отримала нагороду Спілки польських журналістів за статтю «Bierz ciało, póki dają» («Бери тіло, поки дають»), присвячену українським матерям, які шукають зниклих на війні синів. Зараз журналістка також займається документуванням воєнних злочинів Росії в Україні для Центру документування російських злочинів імені Рафала Лемкіна при Інституті Пілецького.
«Моя перша особиста кров, пролита за Україну – на День Незалежності. Після 10 років війни. Іскандер зовсім поруч. Татуювання на правій руці трохи безладне, волошки переплітаються з колоском, не випадково в кольорах українського прапора. Коли хвилиною раніше у Варшаві мені вручили нагороду Stand With Ukraine. Символічно? <…> Я допомагаю ЗСУ, щоб російські ракети не влучили в інших людей, які просто їздять на машинах по своїй землі. I stand with Ukraine. Завжди», – написала на своїй сторінці у Facebook Моніка Андрушевська 24 серпня.
Матеуш Водзіньський
Матеуш Водзінський – волонтер, організатор акції «Позашляховики для фронту», завдяки якій він збирає кошти на автівки, ремонтує та передає їх на фронт. Таким чином він особисто доставив на фронт вже понад 250 позашляховиків.
«Дякую за цю нагороду організаторам, але передусім дякую людям, які майже три роки підтримують мою ініціативу. Я переконаний, що, возячи позашляховики на фронт, ми пришвидшуємо перемогу України над нашим спільним давнім ворогом», – сказав чоловік під час вручення нагороди.
Анастасія Верховецька
Джерело: прес матеріали, Нова Польща