22 липня 2024 року варшавське Старе місто, або як його ще називають «старувка», святкує 71-ту річницю відбудови. Насправді ця дата є символічною. 22 липня 1953 року комуністична польська влада на чолі з Болеславом Берутом, відкрила частину відбудованого старого міста, знищеного війною. Відтак найстаріша частина Варшави стала найновішою, відтвореною за зразками довоєння, завдяки старанням польських архітекторів на чолі з Яном Захватовичем.
Туристи, які приїздять до Варшави і йдуть побачити найстарішу частину міста – одну з найважливіших туристичних атракцій столиці – бачать відбудовані, відновлені з руїн війни, щільно забудовані кам’яниці, готичний костел святого Яна Хрестителя, барбакан, оборонні мури старого міста. Тут, у центрі варшавського старого міста вмурованим в бруківку можна побачити напис про те, що варшавське Старе місто було внесене до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Його було внесено до списку саме за унікальну відбудову, яку втілили польські архітектори після завершення Другої світової війни, повернувши з руїн одну з найвпізнаваніших та найвідоміших частин Варшави.
Старе місто Варшави було знищене під час Другої світової. Найбільших руйнувань воно зазнало у 1944-му під час Варшавського повстання. Польські повстанці протистояли нацистам, які обстрілювали місто із повітря (використовуючи авіацію), із землі (використовуючи артилерію) та води (з човна на Віслі).
Старе місто до війни
Історично Варшава постала на території сучасного старого міста та королівського тракту (Краківського передмістя, а також вулиці Новий Світ, шлях від яких прямував до палацу у Віланові). Згодом місто доповнювали нові юридики та дільниці, які ставали повноцінними частинами міста.
Архітектурний комплекс старого міста поставав протягом XIV-XX століть, постійно змінюючись та доповнюючись нашаруванням нових стилів. Костел святого Івана Хрестителя був збудований в XIV столітті (був перебудовуваний, а під час відбудови старого міста костелові Івана Хрестителя було надано вигляду, якого він ніколи не мав – стилю надвіслянської готики). Не було відтворено міську ратушу, яка була на старому місті і згоріла під час пожежі в ХІХ столітті. Деякі з кам’яниць не було відбудовано з естетичних міркувань, як, наприклад, будівлі PKO, збудовані вже у 1920-х зі сторони Вісли.
Відбудова Старого міста
«Caly naród buduje swóję stolicę» / «Увесь народ будує свою столицю» – напис на будинку, який знаходиться на розі Єрусалимських алей та вулиці Новий Світ. Цей напис є символом повоєнної відбудови польської столиці. 14 лютого 1945 року тут постало Бюро відбудови столиці / Biuro odbódowy stolicy, його очільником став польський архітектор Ян Захватович.
Щодо відбудови як Варшави, так і варшавського старого міста точилися запеклі дискусії. Дехто закликав, аби залишити все, як є: аби знищена Варшава була символічним нагадуванням та засторогою для майбутніх поколінь про війну. Дехто закликав, аби будувати нове місто (як це було, до прикладу, зі згодом розкритикованим та дещо зміненим проєктом відбудови Муранова), використовуючи руїни міста як будівельний матеріал для нових будинків, не покриваючи їх тиньком, аби це було свідченням трагедії війни. Натомість Ян Захватович був прихильником відбудови варшавського старого міста з історичною правдивістю – таким, яким воно було до війни.
Анекдотичного значення набула історія з відбудовою оборонних мурів старого міста. Болеслав Берут вагався щодо того, чи варто їх відбудовувати, мовляв, якщо його противники прийдуть до влади, вони будуть відстрілюватися із-за мурів. Щоб переконати польського президента професор Захватович намалював силует простору старого міста і сказав, що без мурів в цьому просторі видно костели. Також під час відбудови старого міста деякі з релігійних символів в оздобленні екстер’єрів кам’яниць було замінено на більш універсальні, нейтральні.
До Варшави також привозили як будівельні матеріали для відбудови старого міста готичну цеглу, фрагменти покрівлі з Нижньої Сілезії (Вроцлава, Ниси). Старе місто зберегло архітектурні нашарування: до прикладу, на одній з кам’яниць на старому місті є одразу два готичних портали, встановлених в різні періоди.
На іншому будинку на старому місті відтворено, знищені під час Другої світової, дві поліхромні роботи польської художниці Зоф’ї Стриєньської, із зображенням жінок із дзбанами. Оригінали цих зображень були створені в 1928 році до 10-ї річниці відновлення Польщею незалежності.
Відбудова варшавського старого міста реалізовувалася в рекордні терміни. 22 липня 1953 року о 10 годині ранку відбудована частина старого міста була офіційно відкрита керівництвом Польської народної республіки на чолі з президентом Болеславом Берутом. Проте роботи з відбудови польської столиці тривали ще багато десятиліть.
Ян Захватович
Перед варшавським старим містом жителів та гостей столиці зустрічає кам’яна постать чоловіка в плащі та окулярах — пам’ятник Янові Захватовичу. Під ним розміщено напис «1900–1983 / Jan Zachwatowicz / Architekt odbudowanej Warszawy» («1900-1983 / Ян Захватович / Архітектор відбудованої Варшави». Цей пам’ятник було відкрито 4 березня 2021 року (у 121 річницю з дня народження архітектора). Автором пам’ятника є скульптор Кароль Бадена.
На одній із кам’яниць Старого міста розташована меморіальна дошка Захватовичу. На ній читаємо: «Варшавське Старе місто завдячує йому своїм теперішнім виглядом».
Внесок Яна Захватовича у відбудову історичного старого міста польської столиці було оцінено також на міжнародному рівні. У 1980 році завдяки старанням архітектора Кшиштофа Павловського варшавське Старе місто було внесено до списку Всесвітньої спадщини як «винятковий приклад повноцінної відбудови архітектурного комплексу».
Пам’ять відбудови в міському просторі
В одній з кам’яниць на варшавському ринку розміщений Музей Варшави. Тут оповідають, зокрема, історію знищення та відбудови Варшави, кам’яниць ринку старого міста, в яких розміщено музей. Стінопис на кам’яниці на вулиці Фрета, 12 / Freta, 12, присвячений відбудові старого міста і зображує трьох мулярів, які роблять свою роботу.
Цілий простір сучасного старого міста, заповнений численними кав’ярнями та рестораціями, сповнений голосами жителів та гостей столиці, є простором, який символізує відбудовану повоєнну історичну частину Варшави. Нову Варшаву, яка постала на руїнах та з руїн. Місто, яке попри шрами, завдані війною, продовжує творити сучасність.
Євген Яковенко
Вперше опубліковано у 2023 році