Кам’яниця на вул. Ринок, 26 у Перемишлі. У вересні минулого року тут встановили меморіальну дошку, присвячену Олені Кульчицькій, Вінценті Тарнавській та Гелені Дойч – українській, польській та єврейській діячкам, які мешкали тут наприкінці XIX – на початку XX століття. Згоду на встановлення таблиці дали мешканці будинку та воєводська реставраторка пам’яток архітектури. Однак, офіційного відкриття так і не відбулось. Дошка висіла закритою покривалом до початку лютого 2021… доки її не знищено.
«Тут знаходиться центр світів»
Пропам’ятну таблицю встановили в межах інтердисциплінарного проєкту «Тут знаходиться центр світів», кураторками якого є польські художниці Ядвіга Савіцка та Ліля Каліновська.
Протягом року мисткині, за підтримки Гете-Інституту, організовували у Перемишлі наукові та мистецькі зустрічі, дискусії та лекції. Восени відкрили одночасно кілька виставок у різних частинах міста у пустих приміщеннях, де донедавна функціонували магазини чи інші сервісні центри, – таким був один із символічних способів пошуку відповіді на запитання, як і чим заповнювати спустошіле місто, з огляду на його величезний понетціал та історію.
Реалізація проєкту, зокрема, передбачала фокус на багатокультурності та яким є її вплив на розвиток міста. Кураторки зосередились також на досягненнях перемишлянок єврейської, польської та української національності.
Меморіальна дошка
Одним із етапів проєкту було встановлення меморіальної дошки. Згідно з задумом, вона мала з’явитись на будинку по вул. Ринок, 26 у Перемишлі і повинна була вшанувати пам’ять трьох колишніх його мешканок: єврейської психоаналітикині Гелени Дойч, української художниці Олени Кульчицької та польської громадської діячки Вінценти Тарнавської. Візуальне рішення тримовної меморіальної дошки належало дизайнеру Андрію Філю.
«Усі три постаті були видатними жінками, усі мешкали в Перемишлі, усі три мали різні, нелегкі життєві шляхи», – коментувала ідею Ліля Каліновська для видання supernowosci24.pl. «Ці три жінки були мешканками кам’яниці на вул. Ринок, 26 у Перемишлі, тому ми вирішили, що встановити саме тут присвячену їм таблицю буде прекрасною ідеєю», – продовжила Ядвіга Савіцка.
Зосередитись на постатях Кульчицької і Дойч художниці вирішили передусім тому, що пам’ять про жодну з них досі не була вшанована в публічному просторі Перемишля. «Про Гелен Дойч часом згадують, що вона була ученицею Фройда; Олена Кульчицька, хоч має свій музей у Львові, у Польщі залишається невідомою. Якби не докторка Ольга Соляр, яка почала розповідати про них в контексті кам’яниці, де жили обидві жінки, ми б і далі нічого про це не знали. А це були дві непересічні постаті, своєю незалежністю вони випередили епоху, у якій жили», – коментує Ліля Каліновська виданню «Наше слово».
Помічниця ОУН чи пропагандистка комунізму?
Дошку було встановлено після того, як кураторки отримали згоду від мешканців будинку та Підкарпатської воєводської реставраторки пам’яток архітектури. Однак, вшанування цих постатей, а зокрема українки Олени Кульчицької, викликало негативну реакцію у так званих «кресових» діячів. Мовляв, «Кульчицька підтримувала діяльність ОУН, а її художня творчість містила антипольські елементи». До того ж лунали думки, що заміщення прізвища польської патріотки поруч із прізвищами Кульчицької та Дойч має на меті отримати «громадське схвалення» для встановлення дошки.
Мер Перемишля, під патронатом якого реалізовувався проєкт «Тут знаходиться центр світів», звернувся за коментарем у Інститут національної пам’яті. Там дійшли висновку, що прізвище Олени Кульчицької на таблиці є елементом пропагування комунізму (!) у публічному просторі, адже, коментують в ІНП, Кульчицька була активною комуністичною діячкою в СРСР, зокрема депутатом Верховної Ради УРСР в 1951-1956 роках. Як наслідок, таблиця пів року провисіла закритою.
8 січня мисткині оприлюднили на своїй сторінці у facebook звернення до міського голови, яке супроводжувалося коментарем щодо того, що дошка досі не є офіційно відкритою та хтось вчергове зриває з неї покривало і намагається її знищити: «Такі спроби ймовірно пов’язані із негативною оцінкою, яку Інституту національної пам’яті видав у наші справі.» У зверненні кураторки просять мера дослухатись до аргументів та й надалі підтримувати проєкт.
«Незмінним фактом є те, що влада Польської Республіки 1918-1939 років дозволила працювати Кульчицький у державному шкільництві, створювати культурні інституції та організовувати групові та індивідуальні виставки, що означає, її діяльність перебувала у межах, визначених правом, і не трактувалась як «антипольська»», – наголошують кураторки.
Марно.
Розбита меморіальна дошка як символ «багатокультурності»
2 лютого меморіальну дошку було знищено вандалами.
Посольство України опублікувало повідомлення, у якому рішуче засудило акт вандалізму та запевнило, що перебуває у контакті з правоохоронними органами Республіки Польща. У посольстві наголосили: «Винні у скоєному повинні бути притягнуті до відповідальності».
Небайдужі поляки та українці заміщують у соцмережах зображення дошки та закликають поширювати його у себе на сторінках, адже «єдине місце, де таблиця може існувати — на сторінках facebook».
На сторінці проєкту «Тут знаходиться центр світів», з’явився коментар, де художниці запевняють, що з огляду на концентрацію негативу навколо дошки, іншого годі було й чекати, а основною емоцією, яка в них залишилась є навіть не злість, а сум: «Намагаємося розшукати рештки таблиці. Вони виявились більш красномовними щодо нашої кольорової багатокультурності, ніж сама меморіальна дошка».
О.К.