2 грудня у Києві відкрили пам’ятну дошку Єжи Ґедройцю. На мармуровій таблиці розміщено його портрет, написи польською та українською мовами, а також QR‑код із додатковою інформацією.
«Засновник паризької „Культури“ – найважливішого центру польської політичної думки в еміграції після Другої світової війни. Великий друг України, який докорінно змінив ставлення поляків до українців, литовців і білорусів». Ці слова викарбувані на меморіальній табличці Єжи Ґедройцю, урочисте відкриття якої відбулося 2 грудня у Києві. Табличка розташована на розі вулиць Великої Васильківської (будинок 111/113) та Єжи Ґедройця. На мармуровій поверхні зображений портрет Єжи Ґедройця, роки його життя та основна інформація про нього, яку можна переглянути через QR‑код.
Автором таблички є художник Іван Григор’єв. Саме він і встановив табличку на розі вулиць Васильківської та Ґедройця.
Ініціатива увічнити пам’ять Ґедройця належить ініціативі «Lutchin Initiative», разом з видавництвом «Дух і Літера» та Інститутом літератури в Парижі за всебічної підтримки Польського інституту в Києві. Проєкт таблиці з’явився незадовго до початку Революції гідності й був затверджений перед вибухом повномасштабної війни. А у 2024 році київська мерія надала згоду на розміщення таблички.
Урочисте відкриття таблички відбулося 2 грудня. На церемонії були присутні тимчасово повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукасевич, директор Польського інституту в Києві Ярослав Годун, голова Інституту літератури в Парижі Анна Бернхардт та депутат ВРУ, член Української частини Парламентської асамблеї України і Польщі, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Польщею Микола Княжицький.
Єжи Ґедройць десятиліттями просував постулат «Без незалежної України не буде вільної Польщі». Постать Ґедройця стала наріжним каменем східної політики незалежної Польщі після падіння комуністичної системи.
Паризький часопис «Культура», засновником і редактором якої був Єжи Ґедройць, став непідцензурною трибуною для багатьох українських інтелектуалів. Серед його авторів були Євген Маланюк, Богдан Осадчук, Борис Левицький, Юрій Шевельов.
Ґедройцю належить визначення «Розстріляне відродження», яке спочатку з’явилося як назва виданої «Культурою» антології української літератури 1920-х років, що була укладена Юрієм Лавріненком.
Т. Ш.
Джерело: Польський Інститут у Києві, Rzeczpospolita
