Прямі ефіри в TikTok у Польщі стали майданчиком не лише для розваг, а й для поширення проросійської пропаганди та атак на українців. Це показує новий звіт «Прихована сила TikTok LIVE у Польщі» від Fundacja Obserwatorium Demokracji Cyfrowej (CEE Digital Democracy Watch).
Дослідження фіксує: мова ненависті, дезінформація та радикальні наративи не лише поширюються, а й можуть приносити авторам прибуток.
Нижче – детальний розбір ключових висновків.
TikTok як джерело інформації – і вразливість
TikTok у Польщі вже давно перестав бути лише розважальною платформою. Як зазначають автори звіту, понад половина поляків користується ним щонайменше раз на тиждень, а для молоді він стає чи не головним джерелом новин.
Широка вікова структура аудиторії TikTok у Польщі має окреме значення для розуміння ризиків. Платформою активно користуються як дуже молоді, так і літні люди, і обидві ці групи є особливо вразливими до маніпуляцій. Молодші користувачі часто ще не мають достатніх навичок критичного мислення та аналізу інформації, тоді як старші гірше орієнтуються в нових технологіях – зокрема в контенті, створеному за допомогою штучного інтелекту.
Це посилюється тим, що для частини аудиторії саме TikTok є основним каналом отримання інформації про події. Зокрема, під час президентських виборів у Польщі у 2025 році майже 44% молодих людей віком 18–25 років орієнтувалися на контент із цієї платформи.
На цьому тлі особливого значення набуває функція TikTok LIVE, яка дозволяє вести прямі ефіри, взаємодіяти з глядачами в реальному часі та залучати інших учасників до розмови.
Якими є ці стріми, і що на них говорять
Формат трансляцій є ключовим для розуміння всієї екосистеми. Замість індивідуальних ефірів автори запускають TikTok LIVE і запрошують інших користувачів, створюючи багатосторонні розмови з кількома учасниками одночасно.
Такий формат нагадує телевізійні дискусії і створює враження серйозної, колективної розмови. Насправді ж це неконтрольоване середовище, де домінують однакові погляди і учасники лише підсилюють позиції одне одного – своєрідна «ехо-кімната».
Завдяки постійній зміні учасників стріми можуть тривати годинами, утримуючи увагу аудиторії і дозволяючи довше поширювати контент до втручання модерації. Для випадкових глядачів це виглядає як жвава дискусія між «звичайними людьми», хоча насправді часто йдеться про середовище, де поширюються проросійські наративи та радикальні ідеї.
У таких ефірах регулярно фіксують мову ненависті, дезінформацію, антиукраїнські та антимігрантські меседжі, антисемітизм, критику ЄС і конспірологічні теорії. Водночас помітну роль відіграє і візуальна символіка: багато акаунтів використовують російські кольори або подібні до них елементи у профілях.
Часто для обходу модерації застосовують приховані сигнали. Наприклад, замість російської символіки можуть використовувати французьку – через однакову кольорову гаму. Для стороннього глядача це виглядає нейтрально, але для учасників є маркером «свій-чужий».
Емодзі та інші візуальні елементи також виконують роль кодів і використовуються як у коментарях, так і в назвах акаунтів. Це частина явища, відомого як «algospeak» – спосіб обійти автоматичну модерацію через заміну слів і символів. У такій системі повідомлення залишаються зрозумілими для «своїх», але менш помітними для алгоритмів і випадкової аудиторії.
Чому TikTok LIVE – ідеальний інструмент для пропаганди
Платформа активно просуває формат LIVE як інструмент залучення і заробітку, тому трансляції дедалі частіше потрапляють у рекомендації навіть випадковим користувачам. Це створює умови для швидкого поширення дезінформації, а фінансові механізми стимулюють провокативний і маніпулятивний контент.
Формат багатосторонніх ефірів створює ілюзію «живої дискусії», яка може маскувати скоординовані наративи, а алгоритми підсилюють їхнє охоплення. LIVE може використовуватися і для фейкових трансляцій із метою збору донатів.
Водночас технічні особливості формату роблять його складним для контролю: контент транслюється в реальному часі без попередньої перевірки, а самі ефіри зазвичай не зберігаються. Це ускладнює подальший аналіз, фіксацію порушень і подання скарг. Алгоритми просувають такі трансляції за межі аудиторії підписників, а механізми фінансової підтримки стимулюють їхню тривалість і регулярність.
У результаті формується середовище, у якому шкідливий контент не лише швидко з’являється, а й отримує додаткове підсилення і водночас може приносити авторам реальний прибуток.
Як TikTok LIVE став важливою частиною екстремістського середовища в Польщі
У період із жовтня 2025 до лютого 2026 року дослідники проаналізували 114 TikTok-акаунтів, які використовували формат LIVE. Аналіз лайків, підписок, хештегів і пов’язаних профілів дозволив виявити понад 1000 потенційно пов’язаних акаунтів. За цей час TikTok видалив лише три з них.
Ці акаунти не утворюють єдиної централізованої мережі, але складаються з кількох тісно пов’язаних груп із подібною поведінкою: спільні стріми, перехресні підписки, висока активність і схожа візуальна стилістика, включно з використанням російської символіки. У багатьох випадках вони пов’язані з так званим фронтом вогнегасника («front gaśnicowy») – середовищем навколо Гжегожа Брауна, відомого, зокрема, інцидентом із гасінням ханукальних свічок у польському Сеймі.
Учасники регулярно з’являються в ефірах одне одного, мають спільну аудиторію та посилаються на ті самі події. Переважно це реальні люди, які виступають у стрімах відкрито. Водночас аналіз підписників показав непропорційно велику кількість акаунтів із Нігерії, що може свідчити про штучне накручування охоплення. Детальнішу карту цих зв’язків автори обіцяють представити в наступному додатку до звіту.
Антимігрантські наративи
У середовищі цих стрімів регулярно звучать антимігрантські меседжі, які є частиною ширшого радикального дискурсу. Мігрантів часто звинувачують у нібито економічних проблемах Польщі, а також у зростанні насильства. Учасники трансляцій подають їх як загрозу, зокрема для польських жінок.
Тема міграції нерідко поєднується з конспірологічними уявленнями. Зокрема, поширюється теза, що масова міграція до Європи і до Польщі є нібито спланованим проєктом «світових еліт», спрямованим на знищення польської нації та захоплення її території.
Попри те, що частина висловлювань подається як «думка», у трансляціях регулярно звучить відверта агресія. Учасники не лише вживають образливу лексику щодо мігрантів, а й прямо закликають до насильства, заявляючи, що їх «треба поставити на місце» або звинувачуючи в тому, що вони «забирають роботу». В окремих випадках навіть звучать порівняння між різними групами мігрантів, де одні протиставляються іншим за культурною чи соціальною ознакою.
Водночас такі висловлювання прямо суперечать правилам самої платформи, яка забороняє мову ненависті та заклики до насильства. Попри це, подібний контент продовжує з’являтися і поширюватися в LIVE-ефірах.
Варто зазначити, що хоча тема міграції регулярно з’являється в цих ефірах, вона не є єдиною або домінуючою. Швидше йдеться про постійний фоновий сюжет, який переплітається з іншими наративами – зокрема антиукраїнськими та проросійськими.
Антиукраїнська риторика і нормалізація насильства
Ще більш тривожним є рівень ворожості до українців. У дослідженні зазначається, що ця тема є однією з центральних і найбільш радикалізованих. Українських біженців у стрімах часто зображають як невдячних, привілейованих або культурно чужих, що напряму перегукується з наративами російської пропаганди.
Учасники трансляцій також висловлюють побоювання, що українці нібито можуть створювати політичні партії в Польщі й у перспективі впливати на владу. Подібні твердження відтворюють ширші страхи щодо «загрози» з боку мігрантів, характерні для радикальних середовищ у різних країнах Європи.
Однак у частині випадків риторика виходить далеко за межі навіть жорсткої політичної полеміки. Дослідники зафіксували прямі заклики до насильства – зокрема пропозиції «знищити всіх», які супроводжуються історичними аналогіями масових убивств. У стрімах також звучать заяви про необхідність «знищити Україну» або вбивати українців, часто з посиланням на історичні травми, зокрема Волинську трагедію, яку використовують як виправдання таких закликів.
Заклики до депортації українців з’являються майже в кожному ефірі, де обговорюється тема біженців. Водночас термін «Азов» використовується не як назва конкретного підрозділу, а як узагальнений ярлик для позначення всіх українців. Наприклад, учасників проукраїнських акцій можуть називати «азовцями», незалежно від їхньої реальної позиції чи належності.
Дослідження також показує, що українців можуть виключати з ефірів лише через їхнє походження. Присутність українки в одному зі стрімів викликала хвилю обурення серед інших учасників. Навіть згадки про українських друзів чи партнерів окремих стримерів провокували агресію – таких людей називали «зрадниками».
Усе це свідчить, що антиукраїнська риторика в цьому середовищі має системний характер і поєднується з ширшими дезінформаційними та радикальними наративами.
В окремих трансляціях вона переходить у відверті заклики до насильства. Дослідники наводять приклади висловлювань, у яких пропонують «зробити з українцями те саме, що японці зробили в Манілі», або говорять про необхідність «позбутися азовщини». Українців називають «бандерівцями», яким «нічого не винні», а будь-які спроби заперечити такі тези агресивно придушуються – аж до вигнання з ефірів.
Такі висловлювання супроводжуються зневагою, дегуманізацією та образами і прямо суперечать правилам TikTok, які забороняють мову ненависті й схвалення насильства. Попри це, подібний контент продовжує з’являтися у прямих ефірах і поширюватися через алгоритми платформи.
Антисемітизм у стрімах
Паралельно в цих стрімах присутній і антисемітський дискурс, який зазвичай не подається окремо, а вплітається у ширші конспірологічні наративи. Учасники трансляцій регулярно звинувачують різних політиків у «єврейському походженні», використовуючи це як образу або пояснення політичних процесів. У такій логіці єврейська ідентичність подається як протилежність польській, а твердження про «єврейське походження» відомих постатей – як спосіб поставити під сумнів їхню легітимність.
Наприклад, у стрімах поширюється теза, що Юзеф Пілсудський нібито був євреєм, що використовується для підриву довіри до традиційного історичного наративу. Подібні заяви вписуються у давні антисемітські теорії змови про «прихований контроль» над державою і суспільством.
Такі наративи також суперечать правилам платформи, які забороняють поширення теорій змови, спрямованих проти захищених груп, зокрема тверджень про контроль над медіа чи політикою з боку євреїв. Водночас у реальних стрімах ці обмеження часто не спрацьовують.
Антизахідні наративи
Ворожість до Європейського Союзу є ще однією постійною темою цих трансляцій. Учасники стрімів не лише критикують ЄС, а й обговорюють сценарії виходу Польщі з Євросоюзу, подаючи так званий Polexit як необхідний крок для «національного визволення». Як аргумент часто згадують протести фермерів у Польщі та інших країнах ЄС, інтерпретуючи їх як доказ того, що Брюссель нав’язує шкідливу економічну політику.
Загалом, Європейський Союз у цих розмовах постає як головне джерело проблем – від втрати суверенітету і руйнування традиційних цінностей до нібито свідомої демографічної трансформації Польщі.
У межах такого світогляду ЄС стає центральним елементом ширшої теорії змови. Зокрема, звучать твердження, що саме європейські інституції нібито заохочують міграцію до Польщі, реалізуючи план із «заміщення населення».
Риторика при цьому часто радикалізується. У трансляціях фіксуються висловлювання на кшталт закликів «повісити Урсулу фон дер Ляєн» або порівнянь Євросоюзу з «операцією знищення». Також звучать заяви про те, що «план виходу Польщі з ЄС уже готовий».
Такі меседжі поєднують політичні гасла з елементами дезінформації та мови ненависті, формуючи спрощену й радикалізовану картину світу, у якій складні суспільні процеси пояснюються діями «зовнішнього ворога».
Конспірологія та антисистемні наративи
Ще одна важлива складова цих трансляцій – конспірологічне бачення світу і відверто антисистемні настрої. Учасники стрімів часто говорять про те, що Польща нібито перебуває під «прихованою окупацією», а державою керують зовнішні сили через місцеві політичні еліти. У такій картині світу Європейський Союз і НАТО не сприймаються як союзники або гаранти безпеки – навпаки, їх зображають як частину проблеми. Звучать твердження, що «ніхто не допоможе» і що країна фактично залишена сама по собі.
Ці уявлення швидко переходять у відверту конспірологію. У стрімах згадують про нібито приховані поклади золота в Польщі, «карти часів Гітлера», а також поширюють думку, що поляки як нація перебувають під загрозою знищення. Такі наративи перегукуються з теоріями «заміщення населення», але водночас подають поляків як головну жертву. Історичні постаті, зокрема Юзефа Пілсудського, у цих розмовах також переосмислюють – його можуть називати «агентом» або використовувати для підкріплення альтернативної, радикалізованої версії історії.
Важливим елементом цієї риторики є недовіра до демократичних процедур. Учасники стрімів стверджують, що вибори не мають сенсу, оскільки поляки нібито «30 років голосують за окупанта». Як альтернативу пропонують масовий бойкот виборів, аргументуючи це тим, що без участі громадян влада втратить легітимність. Попри юридичну неспроможність таких тверджень, вони відіграють деструктивну роль – підривають довіру до демократичної системи і відштовхують людей від участі в політичному процесі.
У висловлюваннях також фіксується радикалізація – від закликів до «очищення» суспільства до переконання, що держава свідомо діє проти власних громадян. Усе це формує замкнену систему переконань, у якій будь-які події пояснюються діями «ворога» і не залишають місця для раціональної дискусії.
Координація за межами TikTok
Ці стріми виконують не лише роль майданчика для висловлювань, а й функцію організації. Дослідження показує, що навколо них формується мережа, яка виходить далеко за межі платформи – із зв’язками з політичними проєктами, зокрема Konfederacja Korony Polskiej, і так званим фронтом вогнегасника навколо Гжегожа Брауна.
Комунікація відбувається через Telegram, WhatsApp, YouTube і Facebook, а також через краудфандингові платформи. Учасників нерідко додають у такі групи просто після участі в стрімах. Є й вихід в офлайн: обговорюються протести, зокрема біля дипломатичних установ, і координація подальших дій. У деяких ефірах беруть участь і політики, пов’язані з цими середовищами.
Стріми фактично стають точками координації: у них можна почути, як нових учасників «приймають» до неформальних структур і спрямовують у закриті канали комунікації.
Окрему роль відіграє структура «Управління громадського і демократичного контролю» (UCiDK), яка заперечує легітимність польської держави і позиціонує себе як «альтернативну владу». Її риторика нагадує рухи «суверенних громадян»: йдеться про псевдоюридичні документи, заклики до арештів посадовців і відмову від участі у виборах.
Заклики до бойкоту голосування і виключення з реєстрів фактично спрямовані на підрив виборчого процесу. Попри те, що цю мережу вже фіксували під час президентських виборів 2025 року, вона знову з’явилася на платформі.
У підсумку TikTok LIVE постає не просто як канал поширення контенту, а як елемент ширшої інфраструктури, що поєднує комунікацію, мобілізацію, фінансування та політичну активність радикалізованих спільнот.
Як це монетизується
Окремою проблемою є те, що такий контент не лише поширюється, а й приносить дохід. Монетизація у TikTok LIVE стає однією з ключових компонентів цієї екосистеми і фактично стимулює виробництво радикального контенту.
Дослідження показують, що стрімери можуть заробляти на трансляціях завдяки віртуальним подарункам від глядачів. У європейському контексті, зокрема в Німеччині, йдеться про десятки або навіть сотні євро за один ефір. У Польщі ці суми можуть бути меншими, однак сама модель працює аналогічно.
При цьому заробіток не обмежується інструментами самої платформи. Стрімери активно використовують зовнішні канали: залишають у профілях посилання на краудфандингові сервіси, публікують BLIK-коди, діляться реквізитами для переказів і напряму закликають аудиторію до фінансової підтримки під час ефірів.
Популярні трансляції формують стабільну аудиторію і високий рівень взаємодії, що, своєю чергою, відкриває доступ до внутрішніх механізмів монетизації TikTok. Так виникає замкнене коло: радикальний контент привертає увагу, збільшує охоплення, дає змогу заробляти і водночас стимулює створення ще більш провокативних матеріалів.
У результаті формується самопідтримувана модель, у якій поширення антисемітських теорій змови, антиукраїнської риторики та антисистемних ідей не просто допускається, а фактично винагороджується самою логікою платформи.
Проблеми модерації і відповідальності платформи
Попри те, що Європейська комісія нещодавно погодила зобов’язання TikTok щодо підвищення прозорості реклами, це лише частково розв’язує проблему доступу до даних для дослідників. Водночас ситуація з функцією LIVE вказує на значно глибші системні недоліки.
Зібрані у звіті дані свідчать про можливі порушення вимог Digital Services Act, зокрема щодо оцінки ризиків і заходів їхнього обмеження. Платформа не змогла ані передбачити, ані ефективно обмежити поширення і монетизацію мови ненависті та екстремістської пропаганди в реальному часі.
Хоча TikTok заявляє про відповідність європейському законодавству, аналіз показує значний дисбаланс у ресурсах модерації, особливо в країнах Центральної та Східної Європи. Навіть у Польщі, де платформа декларує наявність 144 модераторів, система не справляється з очевидними порушеннями – зокрема, це видно на прикладі поширення антисемітського контенту, пов’язаного з Гжегожем Брауном.
В інших країнах ситуація ще гірша. У Латвії працює лише кілька модераторів, в Естонії та Хорватії – приблизно по десять, у Литві – лише п’ять. Найбільш показовим є випадок Мальти, де фактично відсутній людський контроль, і виявлення порушень покладається на автоматичні системи та скарги користувачів.
Такий дефіцит ресурсів означає, що значна частина контенту, включно з дезінформацією і мовою ненависті, може залишатися без належної реакції. Особливо вразливими в цій ситуації є менші мовні спільноти, для яких ефективна модерація працює значно гірше.
Що пропонують змінити
Автори звіту наголошують, що ситуація з TikTok LIVE потребує системних рішень на рівні ЄС. Серед ключових рекомендацій – тимчасове призупинення функції до запровадження належної модерації, прозорості та архівування контенту. Зараз трансляції існують лише в реальному часі, що ускладнює їхній аналіз і перевірку, тому пропонується створити бібліотеку ефірів із базовими даними та доступом для дослідників у випадку суспільно важливого контенту.
Європейська комісія має продовжити аналіз LIVE з огляду на ризики для виборів, іноземне втручання та дезінформацію, а ці висновки – врахувати в подальшому регулюванні. На національному рівні польським інституціям радять активніше реагувати, зокрема порушувати це питання на рівні ЄС і перевірити, чи не підпадають стрімери під регулювання як медіа.
Водночас TikTok має посилити модерацію, особливо для мов Центральної та Східної Європи, і зробити прозорими дані про роботу модераторів. Окремо йдеться про необхідність доступу до даних алгоритмів, зокрема рекомендацій і просування LIVE-контенту.
У підсумку автори попереджають: без цих змін TikTok LIVE і надалі залишатиметься середовищем, де дезінформація і мова ненависті не лише поширюються, а й монетизуються.
Анна Межинська: середовище на межі насильства
Анна Межинська – аналітикиня соціальних мереж, яка спеціалізується на дослідженні дезінформації, зокрема російської, та моніторингу радикальних і антисистемних середовищ – у своїй колонці для OKO.press звертає увагу на рівень радикалізації, зафіксований у звіті.
На її думку, йдеться вже не просто про агресивний контент, а про середовище, у якому нормалізуються насильницькі сценарії. Учасники таких трансляцій не лише поширюють дезінформацію, а й дедалі частіше схиляються до підтримки силових «рішень».
Межинська підкреслює, що особливо небезпечним є поєднання цієї риторики з проросійськими наративами. Частина контенту прямо перегукується з російською пропагандою і спирається на ті самі джерела, зокрема російськомовні канали.
Окремо вона наголошує, що TikTok LIVE у цьому випадку виконує не лише роль платформи для висловлювань, а й інструменту мобілізації – місця, де формується спільнота, поширюються ідеї та координуються дії.
Межинська підкреслює, що звіт показує: ми маємо справу не просто з дезінформацією в соцмережах, а з середовищем, у якому ненависть стає нормою, а насильство – допустимим варіантом.
О. K.
Джерело: ceeddw.org