Це “тільки” екзамен

0

Олена БАБАКОВА

Через обмеження, запроваджені урядом у зв’язку із пандемією COVID-19, тисячі мігрантів мають проблеми, щоб скласти державний іспит зі знання польської мови. А що за цим йде не можуть отримати статус довгострокового резидента та громадянство. Для багатьох українців це питання не тільки бюрократичних процедур, але й життєвої стабілізації.

Всі, хто хоча б раз стояв у черзі до воєводського управління, знають це відчуття: як добре було б отримати дозвіл на проживання на все життя і не перейматися щороку питанням заявок, додатків, перекладів і донесення документів! Вийти з життєвого циклу безкінечних очікувань на рішення інспектора. Для тих мігрантів, які не мають польського походження або подружнього партнера-громадянина Польщі, існує лише один варіант довгострокової легалізації перебування в Польщі статус довгострокового резидента ЄС (rezydent długoterminowy UE).

Статус резидента з’явився в польському праві завдяки директиві Ради ЄС 2003 року, умови його отримання прописані в законі Про іноземців 2013 року. Довгостроковими резидентами можуть стати ті іноземці, які проживали в Польщі протягом принаймні 5 років (протягом останніх 5 років провели за межами Польщі не більше 10 місяців), працюють, мають документовану історію сплати податків та внесків до Фонду соціального страхування (ZUS). Згадане тривале, безперервне перебування плюс необхідність мати стабільну трудову зайнятість вже дискваліфікує більшість економічних мігрантів від можливості отримати статус резидента.

Отже, на тлі понад 440 тисяч іноземців, які у жовтні 2020 мали дозвіл на проживання в Польщі, статус резидента має менше 15 тисяч осіб.

Натомість кілька років тому до списку вищезазначених вимог Польща додала ще одну аплікант на статус резидента мусить мати державний сертифікат знання польської мови як іноземної на рівні В1. Не всі країни ЄС вимагають мовний сертифікат на цьому етапі легалізації, частина просить підтвердити рівень знання державної мови лише на етапі подачі документів на громадянство. Сама директива ЄС про резидента говорить, що країнам, які хочуть зробити сертифікат обов’язковою вимогою, варто забезпечити мігрантів можливістю вивчення місцевої мови.

У Польщі ж, поза межами воєводських міст,  курсів польської як іноземної мови бракує, далеко не в кожному місті є освітні заклади, які приймають іспит вони мусять мати акредитацію Міністерства науки та вищої освіти. Тобто, до 750 злотих оплати за іспит та сертифікат часто додаються витрати на проїзд та проживання поза домом. Така поїздка на іспит для пари спокійно обійдеться у польську мінімальну зарплату.

Ця не надто зручна для мігрантів, але «приручена» ними система з початком пандемії просто розвалилася.

Іспити з польської мови цього року є особливо популярними, адже можливість подаватися на статус резидента якраз отримали мігранти з України, які приїхали до країни над Віслою у 2014-2015 роках. Саме тоді Польща зафіксувала рекордне у сучасній історії зростання імміграційних потоків. Отже, кількість претендентів на статус резидента тепер щомісяця зростає вже не на десятки й сотні, тільки тисячі осіб.

Останній “звичайний” мовний іспит пройшов на початку березня, кілька днів перед оголошенням стану епідемії. Червневу сесію було скасовано (всі сертифікаційні центри тестують у той самий день). Нова сесія для всіх бажаючих мала відбутися 17 та 18 жовтня.

Проблеми в іноземців з’явилися ще на етапі запису на іспит. Кількість місць була значно меншою за кількість бажаючих. Так, у деяких осередках вільні місця закінчувалися через 3 хвилини після початку реєстрації. В результаті, мігранти записувалися до комісій далеко поза місцем проживання вроцлав’яни до Жешува, гданьчани до Катовиць.

Натомість, за два дні до початку іспиту вийшло нове розпорядження польського уряду у справі посилення карантинних заходів, переведення всієї країни у “жовту зону”, а деяких міст, зокрема Варшави – в “червону”.

Чи іспит є громадським заходом, які заборонили проводити для більше ніж 10 осіб? Мабуть, не зовсім. Конференцією? Теж ні. Але чи відкриєте ви екзаменаційний центр під свою відповідальність, маючи на горизонті перспективи багатотисячного штрафу від Санепіду?

Міністерство науки та вищої освіти могло пояснити ці спірні моменти, але перед початком сесії так і не видало “комунікату”. В результаті, екзаменаційні центри у п’ятницю, 16 жовтня, почали масово скасовувати сесію. Скасовували і менші приватні освітні осередки, і більші – Polonicum Варшавського університету.

На всю Варшаву іспит цього разу складали менше 400 осіб, тоді як зареєстрованих було кілька тисяч.

Пандемія і більш страшні речі відбуваються. А це ж “просто” іспит.

У групах мігрантів у соцмережах є сотні записів приголомшених людей, які їхали до Варшави зі Щецина чи Криниці, і о 20.00 чи навіть о 22.30 отримували повідомлення, що іспиту, який мав розпочатися 17 жовтня о 8.00, не буде. Один мейл, і всі життєві плани на наступний рік на смітник. Деякі центри принаймні повідомляли, що повернуть гроші чи перенесуть резервацію на наступну сесію. Інші “забули” згадати навіть про це, залишаючи іноземців ще більш спантеличеними.

Теоретично, наступна сесія запланована на січень. Але чи вона відбудеться? Цього сьогодні ніхто не може сказати. Дістатися на січневу сесію спробують усі, хто не потрапив на червневу та пролетів повз жовтневу, отже мова може йти навіть про кільканадцять тисяч осіб. Про проблеми іноземців із доступом до іспитів ще в липні писав до Міністерства науки та вищої освіти омбудсмен Адам Боднар. Міністерство обіцяло розглянути ситуацію, але наразі без дієвих кроків.

Немає сертифікату знання мови немає статусу резидента. Немає статусу резидента треба отримувати новий дозвіл на проживання (бл. 500 злотих на кожного члена родини, плюс час витрачений на стояння у чергах). Залишається подальша неможливість вільно змінювати роботу, отримати допомогу по безробіттю та більшість форм соціальної допомоги.

Описана ситуація завдає проблем не тільки іноземцям, але й польській адміністрації. Замість один раз видати постійний дозвіл на проживання, інспектори воєводських управлінь будуть змушені обслужити тисячі “додаткових” клієнтів з тимчасовими дозволами. А отже, ще більше черг, скарг і судових процесів.

До того ж, відсутність можливості отримати сертифікат є проблемою і для тих, хто планує отримувати польське громадянство. Сертифікат мусять мати навіть етнічні поляки та власники Карти поляка, які подаються на польське громадянство до воєводи. Відсутність іспитів та їхня хаотична організація це не тільки “українська”, а набагато ширша проблема, яка позбавляє можливості планувати своє життя широкому колу мешканців Польщі, змушуючи їх почуватися ще менш безпечно у цей і так дуже неспокійний рік.

Олена БАБАКОВА

Читайте також: Дозвіл на перебування довготермінового резидента ЄС: часті питання

Share.