24-26 січня у Брюсселі проходила неформальна зустріч міністрів внутрішніх справ країн-членів ЄС. Серед питань, внесених на порядок денний, були й ті, що стосувались України, а саме – майбутнього українських втікачів від війни, які знайшли прихисток у країнах Євросоюзу. Зустріч у Бельгії проходила на тлі гучних заяв як від українських політиків, так і від окремих світових медіа щодо того, як Україна та Європейський Союз мають співпрацювати у питаннях надання допомоги українським біженцям.
Директива ЄС про тимчасовий захист та українські втікачі від війни
У четвер, 25 січня, у Брюсселі міністри юстиції та внутрішніх справ країн-членів ЄС обговорили питання міграції та надання притулку для громадян з-поза Євросоюзу. Бельгія, що зараз головує у Раді ЄС і відповідно визначає порядок денний таких неформальних зустрічей, внесла на обговорення питання майбутнього українських біженців у Європі.
«Друга тему, яку ми хочемо розглянути сьогодні – це […] майбутнє українських біженців та їхній тимчасовий захист. Як ви всі знаєте, на жаль, війна ще не закінчилася, і наразі тимчасові заходи захисту мають закінчитися у березні 2025 року. І цей термін прийде раніше, ніж ми думаємо. А хороші політики повинні готуватись до майбутнього», – зазначила напередодні зустрічі Ніколь де Мур, держсекретарка з питань притулку та міграції Бельгії.
Нагадаємо, що 4 березня 2022 року через початок повномасштабної російсько-української війни Рада Євросоюзу активувала директиву ЄС 2001/55/ЕС про тимчасовий захист з метою надати такий захист особам (як громадянам України, так й громадянам третіх країн та особам без громадянства), які рятуються від війни. 19 жовтня 2023 року Рада Європейського Союзу продовжила дію тимчасового захисту для українських втікачів від війни до 4 березня 2025 року. Варто зазначити, що у деяких країнах, зокрема Польщі, перебування українських утікачів від війни регулюється окремими законодавчими актами. У Польщі це «Спецзакон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави». Детальніше про нього можна почитати нижче.
Наразі у Європейському Союзі тривають обговорення щодо того, яким буде майбутнє механізму тимчасового захисту та відповідно українських біженців у Європі. За результатами зустрічі 25 січня чітко стало відомо лише одне – країни-члени ЄС працюють над єдиним спільним механізмом захисту та продовжують консультації щодо цього, зокрема з українською владою.
«Міністри нагадали про свою відданість Україні та її громадянам і наголосили на необхідності європейської гармонізації у цій сфері. Вони погодилися, що ухвалення 2727 – кількість країн-членів ЄС різних національних законодавчих актів на цю тему буде контрпродуктивним, призведе до вторинних переміщень і спричинить невизначеність. Комісія та держави-члени вирішили продовжити це обговорення, в тому числі з українською владою, щоб спільно ухвалити рішення найближчим часом», – йдеться у повідомленні, опублікованому за результатами зустрічі.
Чи Україна «тисне» на ЄС у справі повернення українських біженців?
Тлом для дискусії у Брюсселі став опублікований 24 січня матеріал у виданні PoliticoАнгломовне тижневе видання, що висвітлює діяльність основних Інституцій ЄС: Європейської комісії, Європейського парламенту та Ради ЄС. про те, що Україна ніби-то прагне, щоб майбутня політика ЄС щодо українських біженців сприяла їхньому поверненню до країни. «Україна проводить дослідницькі переговори з офіційними особами ЄС щодо майбутніх міграційних правил союзу, щоб спробувати забезпечити повернення більшої кількості своїх громадян додому наступного року та зміцнити економіку, тоді як військові зусилля створюють величезне навантаження на ресурси», – написало видання з посиланням на двох дипломатів ЄС, які залишились анонімними.
Видання також зазначило, що поки Київ не надсилав офіційного прохання до Євросоюзу, однак «українська сторона чинила певний тиск з метою посилення майбутніх правил для повернення людей».
На заяви опубліковані у Politico відреагувала віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. У коментарі для Радіо Свобода, Ольга Стефанішина заявила, що наразі тривають дискусії між Україною та ЄС. «Дуже добре, що вони [дискусії] тривають з Україною про те, як в майбутньому розглядати питання українців, як обговорювати питання повернення українців. Це дуже складне питання до обговорення. І тут не можна обійтися закликами. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад і тому має скорочуватися якась їм допомога – абсолютно ні. Це дискусія, яка триває», – зазначила українська урядовиця.
Ольга Стефанішина також наголосила, що для української влади принциповою є позиція щодо того, щоб громадяни України і надалі мали право на тимчасовий захист у Європейському Союзі. «Інше питання – це фінансові виплати, оскільки йдеться про достатньо тривалий час. На жаль, війна продовжується. Вона триває майже два роки, і, відповідно, це такий певний рубіж для держав. Тому ми маємо визначатися стосовно фінансових, соціальних гарантій, які мають громадяни в кожній країні. Але це абсолютно не радикальна комунікація, не негативна. Цей діалог триває, і так було і з початку війни», – запевняє віцепремʼєрка.
Про діалог з Україною заявляють і у Європейському Союзі. «Ми ще не готували ніяких проєктів рішень. У нас є час для цього. Ми не будемо нічого розробляти, доки у нас справді не буде гарної “посадкової зони” разом із державами-членами і Україною […] Єврокомісія не вноситиме пропозиції, доки не пересвідчимося, що їх підтримують як Україна, так і держави-члени», – прокоментувала результати неформального засідання міністрів із питань міграції і внутрішніх справ у Брюсселі єврокомісарка з внутрішніх справ і міграції Ілва Йоганссон.
Підтримувати чи не підтримувати українських біженців?
Дискусії щодо майбутнього українських біженців тривають не тільки у ЄС та країнах-членах Союзу, але й всередині України. Якщо Євросоюз артикулює чітко, що налаштований підтримувати Україну та, зокрема, тих її громадян, які втекли від війни за кордон, то заяви українського політикуму не відрізняються такою чіткістю та однозначністю.
Ще 20 січня у швейцарському виданні Tages Anzeiger було опубліковане інтервʼю з радником керівника Офісу ПрезидентаАндрій Єрмак – керівник Офісу 6-го Президента України Володимира Зеленського Сергієм Лещенком, де він заявив, що «приймаючі країни повинні припинити підтримку біженців, щоб вони могли повернутися додому».
На питання, як урядовець планує переконати українців повернутись в Україну, Сергій Лещенко зазначив, що тим, хто повернеться не обовʼязково йти воювати. «Але вони можуть купувати українські продукти в супермаркеті в Україні й платити за оренду квартири в Києві, користуватися лікарнями та аптеками й платити податки, щоб ми могли фінансувати школи», – говорить Лещенко. Далі він пояснює, що у цьому році очікується менше фінансової допомоги з-за кордону, тому перед Україною постає питання де брати фінансові ресурси, зокрема, на задоволення потреб на фронті. За словами радника керівника Офісу Президента, «українці, які живуть за кордоном, утримуються від підтримки армії сплатою податків і купівлею споживчих товарів».
В Офісі Президента жодним чином не відреагували на це інтервʼю. Сам Сергій Лещенко після хвилі критики у його сторону опублікував пост на своїй сторінці у Facebook, де написав, що його слова були вирвані з контексту, а він вдячний як українцям в Україні, так і тим, хто виїхав за кордон.
Питання повернення українців до рідної країни, а також фінансової підтримки українських біженців у ЄС прозвучали також в інтервʼю Президента України Володимира Зеленського німецькому телеканалу ARD 29 січня. Президент України заявив, що рішення підтримувати чи не підтримувати українських втікачів від війни є «особистим рішенням» Німеччини. Зі свого боку зазначив, що хотів би, аби люди, які поза законом опинилися за кордоном, були б в Україні.
«Я точно не кричу [канцлеру Німеччини] Олафу Шольцу: “Швидко поверни їх”. Тому що ми живемо в демократичному світі. Якщо є людина, яка поза законом знаходиться в іншій державі, то не треба говорити “Поверни їх” або “Швидко приїдь”, треба, щоб працював закон. І вже згідно з цим законодавством відповідні органи повинні виконувати свою роботу», – відповів Президент на питання про те, чи він апелює до патріотизму своїх співгромадян, але не закликає прямо канцлера Німеччини передати таких осіб Україні.
У своєму інтервʼю Володимир Зеленський вкотре наголосив, що повернення українців з-за кордону важливе не тільки у контексті мобілізації до ЗСУ, але передусім для наповнення українського бюджету. Як зазначив Президент, громадяни України повинні бажано сплачувати податки саме в Україні, щоб держава з цих грошей могла утримувати армію.
«Для нас набагато краще, щоб Німеччина підтримувала українців, даючи гроші в бюджет України, а потім вже б Україна перерозподіляла ці гроші залежно від того, де знаходиться ця людина», – заявив Володимир Зеленський.
А що з українськими біженцями у Польщі?
За даними Ради ЄС, станом на листопад 2023 року механізмом тимчасового захисту у країнах Євросоюзу користується 4,2 мільйона осіб з України. Перше місце за кількістю українських втікачів від війни займає Німеччина, де перебуває 1 194 900 осіб. Польща за чим показником займає друге місце – за підрахунками Eurostat у Польщі у листопаді минулого року перебувало 958 655 українських втікачів від війни, які знайшли тут прихисток.
Однак варто памʼятати, що у Польщі наразі діє окремий механізм захисту для громадян України – на підставі «Спецзакону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави». Більшість громадян України, які після 24 лютого 2022 року прибули до Польщі, рятуючись від повномасштабної російсько-української війни, перебувають у країні на підставі спецзакону та мають номер PESEL зі статусом UKR (далі – PESEL UKR).
З моменту прийняття до закону неодноразово вносились зміни. Останні з них були ухвалені у квітні 2023 року. Тоді легальний дозвіл на перебування у Польщі для українських втікачів від війни було продовжено до 4 березня 2024 року. Як повідомляє польське видання Rzeczpospolita, Польща планує продовжити дію закону про допомогу для українських втікачів від війни тільки до вересня цього року. За ці пів року польський уряд хоче створити новий механізм надання допомоги українцям. Однак варто памʼятати, що наразі Сейм тільки працює над змінами до спецзакону. Коли проєкт цих змін буде готовий, його представлять на розгляд та затвердження уряду, а після цього нововведення повинен буде погодити Президент.
Анастасія Верховецька
Джерела: consilium.europa.eu, Офіс Президента, Радіо Свобода
Читайте також: «Фортеця Європа»: ЄС досягнув політичної згоди щодо міграційної реформи. Які передбачаються зміни?