Інститут національної пам’яті Польщі (IPN) повідомив, що українська влада надала дозвіл на проведення ексгумацій у Гуті Пеняцькій. У червні цього року там проводилися пошукові роботи, під час яких було виявлено масове поховання.
Про отримання дозволу на проведення ексгумацій IPN повідомив уранці 20 серпня. Наразі невідомо, коли розпочнуться ексгумаційні роботи. Про це IPN поінформує пізніше в окремому повідомленні. Зазначається також, що це вже другий дозвіл на проведення ексгумації жертв Волинської трагедії, який отримав польський Інститут національної пам’яті.
Пошукові роботи в Гуті Пеняцькій розпочалися 8 червня. У них брали участь польські та українські фахівці – Бюро пошуку та ідентифікації Інституту національної пам’яті Польщі та українське підприємство «Волинські старожитності». Нагляд за роботами здійснювали представники Українського інституту національної пам’яті. Метою досліджень була локалізація місць поховань мешканців села, які загинули під час подій лютого 1944 року. Дозвіл на проведення робіт Міністерство культури України видало в лютому 2026 року.
18 червня Український інститут національної пам’яті повідомив про завершення пошукових робіт. Під час досліджень обстежили понад 4 тисячі квадратних метрів території та виявили братське поховання площею близько 70 квадратних метрів. Людські останки були локалізовані у 25 місцях на площі понад 200 квадратних метрів. Найбільше поховання займає 72 квадратні метри.
Як Україна та Польща описують події в Гуті Пеняцькій
Українська та польська сторони по-різному описують історичні події, пов’язані з Гутою Пеняцькою.
Різниця в оцінках проявилася і після початку нинішніх пошукових робіт. 9 червня Інститут національної пам’яті Польщі розкритикував повідомлення Українського інституту національної пам’яті про початок досліджень у Гуті Пеняцькій. У польському інституті заявили, що український опис подій покладає відповідальність на «підрозділ німецької поліції» та не враховує висновків польських істориків і прокурорів.
У Міністерстві культури України зазначають, що Гута Пеняцька – колишнє село на Львівщині, яке існувало щонайменше з XVIII століття. У міжвоєнний період воно входило до складу Бродівського повіту Тернопільського воєводства Польщі. У відомстві наголошують, що в той час у селі компактно проживали представники польського етносу.
За даними українського відомства, 28 лютого 1944 року село зазнало збройного нападу, який, згідно з архівними джерелами, здійснив підрозділ німецької поліції. Значна частина мешканців загинула, а саме село було спалене. Точна кількість жертв трагедії, за інформацією Мінкульту, залишається невідомою.
Натомість польський Інститут національної пам’яті подає значно детальніший опис подій. У повідомленні установи Гуту Пеняцьку називають великим польським селом, яке налічувало понад 170 господарств. За даними IPN, під час Другої світової війни там діяв сильний осередок самооборони, що співпрацював з Армією Крайовою. У польському інституті стверджують, що «у період посилення нападів українських націоналістів на Кресах там також переховувалися цивільні мешканці навколишніх населених пунктів та втікачі єврейського походження».
Польський інститут називає події 28 лютого 1944 року однією з найкривавіших пацифікацій на території тодішньої Східної Малопольщі. За його версією, напад здійснили військовослужбовці 4-го поліцейського полку СС, сформованого з українських добровольців, за участю підрозділів УПА та місцевих українських націоналістичних воєнізованих формувань.
У повідомленні IPN йдеться, що під час нападу були вбиті польські мешканці села, серед яких жінки, діти та люди похилого віку. Саму Гуту Пеняцьку, за твердженням інституту, спочатку пограбували, а потім спалили.
Польська сторона також наголошує, що розслідування цих подій триває вже багато років. У межах слідства прокурори IPN допитали сотні свідків, зокрема тих, хто пережив трагедію, членів їхніх родин та мешканців сусідніх сіл, а також проаналізували архівні документи з Польщі та інших країн. Одним із головних завдань слідства залишається встановлення повного списку жертв та осіб, яких польська сторона вважає причетними до злочину.
За даними інституту, наразі вдалося встановити особи 634 із понад 800 жертв.
Т. Ш.
Джерело: Instytut Pamięci Narodowej