За даними Міністерства освіти і науки України, станом на травень 2024 року за межами країни знаходилось близько 400 тисяч українських учнів. У Польщі перебуває приблизно половина з них – 135 тисяч вчаться у польських школах, а ще від 111,5 тисяч до 200 тисяч дітей знаходяться поза польською системою освіти. Для того, щоб зберегти національну свідомість учнів, МОН України у 2023/2024 навчальному році запровадило нову форму навчання для учнів за кордоном – дистанційне вивчення українознавчих предметів. З подібною ідеєю виступило також Міністерство освіти Польщі, тим паче, що згідно з останніми змінами до спецзакону про допомогу українцям, учні з України зобовʼязані будуть ходити до польської школи.
Розповідаємо, що наразі відомо про плани польського Міністерства та як українські учні у Польщі зможуть вивчати рідну мову, історію та географію у прийдешньому навчальному році.
Учні з України у Польщі – загальна інформація
За словами заступника міністра освіти і науки України Андрія Сташківа, станом на травень 2024 року, за кордоном знаходиться майже 400 тисяч українських учнів. Приблизно половина з них перебуває у Польщі. Згідно з останнім звітом Centrum Edukacji Obywatelskiej з жовтня 2023 року у польських школах навчається близько 185 тисяч учнів з України, з яких 135 тисяч – це діти, що приїхали до Польщі внаслідок повномасштабної російської агресії. Одночасно з цим від 111,5 тисяч до 200 тисяч дітей з України знаходяться поза польською шкільною системою освіти. Про це свідчать дані дослідження міжнародної гуманітарної організації Care International, Міжнародного комітету порятунку та організації Save the Children.
Кожна з груп учнів має свої виклики та проблеми. Ті, хто навчаються у польській школі часто або поєднують це з навчанням в українській, і тим самим мають подвійне навантаження, або ж взагалі не вивчають української мови, літератури та історії. Натомість ті діти, які не відвідують польських шкіл залишаються невидимими для системи і щодо них взагалі важко сказати, як протікає їх навчання і чи навчаються вони взагалі. Додатково такі діти не мають контактів з польськими однолітками і відповідно гірше проходять процес інтеграції та повільніше вивчають мову.
Донедавна Польща залишалась єдиною країною у Євросоюзі, яка дозволяла українським дітям-біженцям не відвідувати польську школу. Такі учні могли виконувати шкільний обовʼязок навчаючись дистанційно в Україні. Натомість в інших країнах Європи, зокрема в Німеччині, Франції, Італії та Чехії, учні з України, які прибули до цих країн рятуючись від війни, були зобовʼязані вступити до місцевої школи. Від 1 вересня 2024 року Польща також вводить такий обовʼязок для українців. Згідно з останніми змінами до спецзакону про допомогу громадянам України, з 1 вересня 2024 року на дітей-біженців з України поширюватимуться такі само обовʼязки, як і на польських учнів, а саме: обовʼязкова річна передшкільна підготовка та обовʼязкова шкільна освіта у польській системі. Вчитись онлайн в українській школі зможуть тільки ті учні, які у 2024/2025 навчальному році відвідуватимуть останній – найстарший клас школи.
Українознавчий компонент в українській школі
«Ми розуміємо, що наші діти за кордоном можуть бути асимільовані в місцеві спільноти, хоча самі держави часто й декларують, що вони нібито в цьому не зацікавлені. Насправді ми розуміємо, що так чи інакше діти пристосовуються. Водночас існує небезпека, що діти будуть там маргіналізовані, якщо не інтегруватимуться в нормальне офлайнове навчання. Тому вони повинні ходити в місцеві школи. Але для нас також важливо, щоб ці діти залишилися українцями, зберегли ідентичність», – сказав у травні 2024 року міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтервʼю для Hromadske.
Для того, щоб зменшити навантаження на дітей, які вчаться у закордонній та українській школах, а також, щоб забезпечити всім українським учням звʼязок з Україною, МОН України у 2023/2024 навчальному році запровадило новий формат навчання – вивчення онлайн українознавчих предметів. Згідно з цією системою, учні, які закордоном навчаються у місцевих школах, зокрема, у польських, зможуть паралельно проходити дистанційне навчання в Україні. Там школярі вивчатимуть українознавчі предмети:
- 1-4 класи: українська мова та література; Я досліджую світ (у частині громадянської й історичної освітньої галузі).
- 5-9 класи: українська мова; українська література; вступ до історії України та громадянської освіти (5 клас); історія України. Всесвітня історія (6 клас); історія України (7-9 класи); основи правознавства (9 клас); географія (8-9 класи).
- 10-11 класи: українська мова; українська література; історія України; громадянська освіта (10 клас); географія (11 клас); захист України.
Для того, щоб записати дитину на онлайн-навчання з українознавчих предметів, потрібно обрати школу зі списку МОН та звернутись безпосередньо до навчального закладу з проханням зарахування дитини. Контакти шкіл наведені у списку МОН.
Як пройшов перший рік вивчення українознавчого компонента наразі невідомо. Однак Нова українська школа повідомила, що станом на січень 2024 року за цією формою навчалось 2 129 дітей. Для порівняння – сімейну форму навчання у 2023/2024 навчальному році обрали понад 87 000 українських учнів та учениць. НУШ наводить такі причини того, що вивчення українознавчого компонента онлайн не отримало великого попиту:
- недостатня поінформованість батьків та учнів про новий формат навчання;
- частина учнів не хоче змінювати заклад освіти через нових вчителів та втрату контактів зі своїми однокласниками;
- чимало учнів обирає сімейну форму навчання, бо звикли до неї й вона вже напрацьована в школах;
- рекомендації та список шкіл для дистанційних класів з українознавчим компонентом надходили із запізненням;
- не у всіх місцевих управліннях освіти змогли врегулювати питання з оплатою праці вчителів, які мали б викладати в дистанційних класах тощо.
МОН України вже заявило, що продовжуватиме викладання українознавчого компонента у наступному навчальному році. Однак у 2024/2025 н.р. скоротиться кількість годин – 6 годин на тиждень для 1-4 класів, 6 годин на тиждень у 5-7 класах; 7 годин на тиждень у 8 класі й 8 годин у 9-11 класах.
Про те, як записати дитину на дистанційне вивчення українознавчих предметів читайте у нашому матеріалі: МОН України опублікувало перелік шкіл, де можна дистанційно вивчати українознавчі предмети.
Українознавчий компонент у польській школі
Ще в лютому 2024 року віцеміністерка освіти Польщі Йоанна Муха говорила, що у польському міністерстві працюють над тим, щоб змінити навчальну програму таким чином, щоб українські діти у Польщі могли вивчати рідну мову. «Хочемо запропонувати, щоб українські діти вивчали українську мову, українську культуру. Ми хочемо, щоб діти відчували, що їхня українська ідентичність плекається […] і водночас, щоб вони здобували освіту», – зазначила тоді Муха.
Міністерка переконана, що для російськомовних учнів з України це буде гарна нагода вивчити рідну українську мову. Також Йоанна Муха сподівається, що й багато польських дітей захочуть вивчити українську.
«Зараз ми аналізуємо різні можливості. Нагадаю, що з 2025/2026 навчального року можна буде скласти матуру з української мови. Це вже включено в нашу правову систему, тому розширити цю можливість відносно просто», – зазначає міністерка та пояснює, що на практиці додати українську мову в навчальну програму можна як ще одну іноземну. Наприклад, польський учень вивчає польську, німецьку та англійську, натомість учень з України вивчатиме українську і польську як другу мову.
Польське та українське міністерства освіти вже домовились про те, як залучити українських дітей у Польщі до вивчення українознавчого компонента. Говорили про це, зокрема під час польсько-українських міжурядових консультацій у Варшаві 28 березня 2024 року. «Провели з Польщею та Словаччиною переговори на рівні міністерств щодо сприяння їхніх урядів залученню українських дітей до вивчення цього українознавчого компонента. Зараз ці рішення уже на стадії імплементації. Сьогодні ми працюємо над тим, у яких міждержавних документах це має бути закріплено», – зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Лісовий також пояснив, як він бачить вивчення українських предметів за кордоном на практиці. «Українознавчий компонент можна вивчати у кілька способів. Перший – онлайн. До 6 годин на тиждень діти вчать українську мову, літературу, історію України та географію. Другий варіант – факультативні заняття з українськими вчителями, де у школах є великі спільноти українських дітей. Тут постає ще й питання визнання дипломів: щодо цього ми теж маємо певне розуміння з польської, словацької та німецької сторони – попередньо вже провели переговори.
Третій варіант – навчання в освітніх осередках, якщо вони є. За кордоном багато як громадських організацій, так і батьківських спільнот організували свої невеличкі суботньо-недільні школи. Там також можна давати ці шість годин українознавчого компонента», – пояснив міністр.
У польському міністерстві освіти наразі не озвучують чіткої інформації щодо того, як українознавчий компонент викладатиметься у польських школах. Але загалом про це говорять. Під час засідання Сейму 15 травня 2024 року Йоанна Муха пояснила, що включення українознавчого компонента до шкільної програми є «точно тим самим, що й польський компонент для польських дітей, які навчаються в будь-якій точці світу. Кожна країна готує свій власний компонент, у якому вона навчає цих дітей своєї літератури, своєї географії, своєї історії. Це абсолютно нормально і буденно, що діти, які ростуть за межами своєї рідної країни можуть отримати знання про цю країну, можуть зберегти свою ідентичність завдяки таким знанням, ми тут не робимо нічого надзвичайного».
Інші зміни для українських учнів з 1 вересня 2024 року
Нагадаємо, що з 1 липня набрали чинності зміни до спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні. Значна частина впроваджених змін стосується, зокрема, українських дітей – це і шкільний обовʼязок, і привʼязка соціальних виплат «Родина 800+» та «Добрий старт» до факту відвідування учнем з України польської школи, а також підтримка міжкультурних асистентів та полегшення для українців на іспиті восьмикласника. Більше про це ми писали у наших матеріалах:
- Міністерство освіти Польщі пояснило, які зміни чекають на українських учнів після 1 липня
- Допомога Родина 800+ за умови навчання у польській школі. Розмова з представником відділу моніторингу і адвокації Українського дому у Варшаві Олександром Пестриковим
- «Хочемо, щоб діти відчували, що їхня українська ідентичність плекається і водночас, щоб вони здобували освіту»: Міністерство освіти Польщі готує зміни для українських учнів
Якщо у батьків чи дітей з України виникають складнощі з орієнтацією у польській системі освіти, вони можуть звернутися за консультаціями до спеціалістів. Серед таких осередків – консультаційний пункт Українського дому у Варшаві (вул. Андреса, 29 / Andersa, 29). Віднедавна фахівці центру проводять консультації з питань середньої освіти у Польщі. Щоб записатися на таку консультацію, слід заповнити анкету. Після цього із заявником зв’яжуться, щоб домовитися про зручну годину консультації. Консультанти можуть контактувати від 10:00 до 18:00 години протягом тижня (телефоном або електронною поштою).
З понеділка по п’ятницю, від 9:00 до 17:00 за телефоном +48 22 100 13 00 працює гаряча лінія для українських учнів, студентів та їх родин. Інфолінія є ініціативою Міністерства освіти та науки Польщі, UNICEF та Польського центру міжнародної допомоги. За вказаним номером усі охочі можуть отримати інформацію про початок або продовження навчання в польських школах та університетах. Інформація надається українською, російською та польською мовами.
Консультації надає також Посольство України в Польщі. Інфолінія Посольства працює з понеділка по пʼятницю з 8:30 до 16:30 за телефонами: +48 574 702 685, +48 574 703 414; +48 574 707 627, +48 574 711 813, +48 (22) 621 39 79.
Анастасія Верховецька