Сейм Польщі розглянув і відправив на доопрацювання проєкт змін до спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною. Одне з питань, що активно обговорювалось під час дискусії, стосувалося продовження дозволу психологам з українською освітою надавати послуги громадянам України. У першій версії проєкту це положення не було продовжене, однак Міністерство освіти, під впливом рекомендацій робочої групи громадських організацій у справі інтеграції українських дітей у польську систему освіти, домоглося його включення – тож спрощені умови роботи для українських психологів зберегли до 31 грудня 2025 року. Фонд «Український дім», член цієї робочої групи, закликає Сейм продовжити дію положення до кінця строку спецзакону – тобто до 4 березня 2026 року.
Пізно ввечері, 24 липня, у Сеймі відбулось перше читання законопроєкту щодо змін до спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні. Як ми вже писали раніше, передбачається, що продовження легального перебування українських біженців у Польщі буде продовжено до 4 березня 2026 року. Також запропоновані зміни щодо виплати допомоги 800+ та розміщення українців у пунктах колективного проживання.
Законопроєкт вже отримав оцінку від громадських та міжнародних організацій, які опікуються українськими біженцями у Польщі. Частину з цих зауважень автори законопроєкту – Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі – врахували. Йдеться, зокрема, про продовження дії статті 64b спецзакону, яка передбачає, що громадяни України з українським дипломом психолога можуть надавати послуги у сфері психології та психіатрії для українських біженців. В інших випадках для того, щоб працювати за фахом, іноземцям, які отримали психологічну і медичну освіту не в країнах-членах ЄС, слід підтвердити свій диплом – за допомогою визнання в NAWA або нострифікації.
Спрощення умов роботи для психологів з українською освітою було одним з видів допомоги, який Польща надала українським біженцям після початку повномасштабної російської агресії. Пояснювали це тим, що, по-перше, біженці в більшості потребують психологічної допомоги, яку б добре було надавати рідною для них українською, а по-друге, в самій Польщі бракує психологів, тому такий дозвіл мусив би зменшити тиск на польських спеціалістів. Нагадаємо, що згідно зі спецзаконом психологи з непідтвердженим українським дипломом можуть надавати послуги лише українським біженцям.
У першому варіанті змін до спецзакону спрощені умови працевлаштування українських психологів не були продовжені взагалі. На це звернув увагу фонд «Український дім», назвавши таке рішення «незрозумілим», адже за три роки дії спецзакону не було виявлено жодних зловживань цим положенням. Навпаки – з огляду на велику кількість українців, особливо дітей, які потребують психологічної допомоги, та брак відповідних кадрів серед поляків, спрощення роботи для українських психологів є необхідним.
Як зазначає у коментарі для «Нашого вибору» представник відділу моніторингу й адвокації «Українського дому» у Варшаві Олександр Пестриков, наразі немає статистики, скільки психологів та психотерапевтів скористалися цим положенням спецзакону. Через це важко оцінити реальний вплив норми. Водночас громадські організації та школи, які наймають психологів для роботи з українськими дітьми-біженцями, помічають гостру потребу у фахівцях, що свідчить про наявний дефіцит психологічної підтримки.
Автори законопроєкту врахували зауваження «Українського дому» та інших громадських організацій – після засідання робочої групи з питань інтеграції українських дітей у польську систему освіти Міністерство освіти Польщі домоглося внесення цього пункту до проєкту, який потрапив на розгляд Сейму. Водночас статтю продовжили лише до 31 грудня 2025 року, а не до кінця дії спецзакону – 4 березня 2026 року – як пропонував фонд.
Розгляд спецзакону у Сеймі
«Український дім» – єдина громадська організація, яка встигла надіслати свої зауваження вже до оновленого законопроєкту перед початком його розгляду в Сеймі. У фонді наголошують, що продовження лише до 31 грудня 2025 року лише частково розвʼязує проблему забезпечення належної психологічної підтримки українських біженців. «Беручи до уваги постійний високий попит на цей вид підтримки, особливо серед українських дітей, та нестачу психологів, які вільно володіють українською мовою, продовження дії цього положення до кінця терміну дії Закону слід вважати повністю виправданим та соціально бажаним. Варто також зазначити, що значна кількість українських психологів зараз знову навчається за фахом у Польщі. Встановлення терміну дії ст. 64b станом на 31 грудня 2025 року може не збігтися з графіком навчального року в польських університетах і призвести до ситуації, коли українські психологи, які одночасно навчаються та працюють, втратять можливість займатися своєю професією безпосередньо перед випуском», – зазначають в «Українському домі».
Під час сеймової дискусії над законопроєктом, частина депутатів звернула увагу на це зауваження фонду. Мачєй Дущик, віцеміністр Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, відповідальний за зміни до спецзакону, зазначив, що погоджується з зауваженнями «Українського дому». «Мені здається, що пояснення дуже логічне. Цей рік, тобто точно до 2026 року, як ми знаємо, буде навчання, бо багато українців навчаються і їм потрібно закінчити навчання. Тож я загалом “за”. Але є провідне міністерство, позицію якого я приймаю», – пояснив Мачєй Дущик і додав, що над положенням про роботу психологів працює не Міністерство внутрішніх справ та адміністрації, а Міністерство національної освіти, до рішення його він зобовʼязаний прислухатись.
Наразі проєкт змін до спецзакону відправлено на доопрацювання в комісіях, після чого відбудеться ще один його розгляд у Сеймі. В «Українському домі» сподіваються, що під час цієї роботи вдасться переконати авторів законопроєкту.
На яких умовах далі працюватимуть українські психологи?
Незалежно від того, до якого терміну продовжать час дії статті 64b, становище українських психологів, які користались цим положенням спецзакону, погіршиться. Для продовження роботи їм потрібно буде або підтвердити свій диплом або ж отримати польський. Як зазначає Олександр Пестриков, нострифікація диплома психолога – це довгий та складний процес. Тому багато хто йде на повторне навчання до польських університетів. «Продовження дії статті 64b лише до кінця 2025 року означатиме, що вони не встигнуть завершити навчання», – наголошує Пестриков.
Нагадаємо, для дипломів спеціаліста та магістра, які були видані в Україні до 19 червня 2006 року можливе визнання документів, яке проводить Національна агенція академічних обмінів / Narodowa Agencja Wymiany Akademickiej (NAWA). Натомість для інших дипломів вимагається нострифікація – детальніше про процес нострифікації ми писали тут.
Зміни до спецзакону
Після схвалення Сейму, законопроєкт мусить розглянути Сенат, а в кінці – підписати Президент. На кожному з цих етапів запропоновані рішення можуть змінитись, зокрема, врахувавши зауваження від держорганів або громадських організацій.
Основні зміни до спецзакону передбачають:
- продовження дії спецзакону та, зокрема, легальності перебування українських біженців у Польщі до 4 березня 2026 року;
- посилення перевірки під час надання українським біженцям номер PESEL зі статусом UKR, зокрема, використання фотографії цієї особи;
- збільшення до 20 кількості осіб, які повинні проживати в одному місці, щоб його можна було вважати пунктом колективного проживання;
- обмеження категорій осіб, які можуть проживати у пунктах колективного проживання – від 1 листопада 2025 року вони будуть доступні лише для вразливих категорій біженців;
- можливість для дітей, які ще не мають 18 років, але вже закінчили школу, отримувати 800+;
- обмеження отримання дозволу на проживання за спрощеними умовами;
- зміни в отриманні карти CUKR;
- виключення з-під дії спецзакону громадян України, які в’їхали до Польщі за дозволом на перетин кордону в рамах малого прикордонного руху.
