Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі представило проєкт змін до спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні. У проєкті, зокрема, передбачається, продовження легального перебування українців у Польщі до 4 березня 2026 року. Також запропоновані зміни щодо виплати допомоги 800+ та розміщення українців у пунктах колективного проживання. Наразі проєкт змін перебуває на етапі обговорення та вже отримав оцінку від громадських та міжнародних організацій, які опікуються українськими біженцями у Польщі.
Продовження спецзакону до 4 березня 2026 року
Станом на зараз спецзакон про допомогу громадянам України діє до 30 вересня 2025 року. Ще на початку червня стало відомо, що термін дії спецзакону невдовзі планують продовжити. А 26 червня з’явився проєкт запланованих змін до спецзакону. Нововведення передбачають, що термін дії спеціального закону буде продовжений до 4 березня 2026 року. Найпізніше зміни набудуть чинності 30 вересня 2025 року. Вибір такої дати автори законопроєкту пояснюють тим, що саме до 4 березня 2026 року наразі діє директива Європейського Союзу щодо тимчасового захисту для громадян України. Однак ще 13 червня Рада ЄС ухвалила рішення, яким продовжила тимчасовий захист для українців ще на один рік – до 4 березня 2027 року.
На розбіжність дат звернув увагу фонд «Український дім». У своїх зауваженнях до законопроєкту, в Українському домі зазначили, продовження спецзакону до 2027 року, як це передбачає рішення ЄС, матиме позитивні наслідки як для українських біженців, так і для польської держави. «Таке рішення дозволить запобігти вторинним міграційним рухам з Польщі до інших країн-членів ЄС, які гарантуватимуть охорону від 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року <…> Побудова атмосфери ясності та передбачуваності дозволить більшості осіб, які зараз знаходяться під тимчасовою охороною, ухвалювати свідомі та раціональні рішення щодо подальшого перебування у Польщі та можливості зміни свого правового статусу, або ж повернення в Україну», – зазначають у фонді.
На необхідність подовження терміну дії спецзакону до 2027 року вказує також Товариство правової допомоги / Stowarzyszenie Interwencji Prawnej. Це, на думку експертів, дало б людям, які підпадають під дію спецзакону, відчуття більшої стабільності – і, як наслідок, могло б зменшити кількість заяв на міжнародний захист у Польщі, яка, згідно з пояснювальною запискою до проєкту, досі зростає.
Правозахисники також закликають, у разі подовження дії спецзакону лише до 4 березня 2026 року, передбачити додаткові гарантії для окремих категорій осіб. Йдеться насамперед про дітей і молодь, які здобувають освіту в Польщі – зокрема в дитсадках, школах чи професійних навчальних закладах, – а також їхніх батьків або опікунів, якщо ті є неповнолітніми. На думку Товариства, таким особам варто гарантувати право на легальне перебування до завершення відповідного етапу навчання. Це дозволило б уникнути зайвих адміністративних процедур з легалізації перебування і водночас зменшило б навантаження на воєводські управління.
До 4 березня 2026 року продовжуються також спеціальні процедури, встановлені спецзаконом. Наприклад, доступ до соціальних виплат, або спрощена процедура працевлаштування міжкультурних асистентів або ж видача дозволів на роботу для лікарів, стоматологів та медсестер. Винятком є стаття 64b, яка передбачає, що громадяни України з українським дипломом психолога можуть надавати послуги у сфері психології та психіатрії для українських біженців.
На це Український дім також звернув увагу і назвав це рішення «незрозумілим», оскільки за три роки дії спецзакону не було помічено жодних зловживань цим положенням. Навпаки, з огляду на значну частину українців, і особливо дітей, які потребують психологічної допомоги, та недостатню кількість відповідних кадрів серед поляків, таке спрощення роботи для українських психологів є потрібним.
Оновлення від 28 липня: Міністерство освіти, під впливом рекомендацій робочої групи громадських організацій у справі інтеграції українських дітей у польську систему освіти, домоглося продовженння спрощених умов роботи для українських психологів до 31 грудня 2025 року.
Посилення перевірки під час отримання PESEL UKR
Оновлення до спецзакону передбачають посилення перевірки під час надання українським біженцям номер PESEL зі статусом UKR, зокрема, використання фотографії цієї особи. Дані будуть передаватись з Прикордонної служби Польщі. Така додаткова перевірка, за словами авторів законопроєкту, повинна вберегти від ситуацій, коли одна людина декілька разів отримала PESEL UKR.
Крім того, під час надання номера PESEL UKR для дитини, її особиста присутність буде обовʼязковою, незалежно від віку. Раніше спецзакон дозволяв дітям до 6 років зробити PESEL UKR без їхньої особистої присутності.
Після обговорення законопроєкту, автори додали до нього пункт про те, що починаючи з 1 жовтня 2025 року статус PESEL UKR, а отже тимчасову охорону у Польщі, не зможуть отримати ті громадяни України, які до цього отримали відповідну охорону в іншій країні ЄС. «Простими словами, біженець, наприклад з Франції, не зможе переїхати до Польщі отримати тут PESEL UKR», – пояснює представник відділу моніторингу і адвокації Українського дому Олександр Пестриков.
Зміни щодо перебування українців у пунктах колективного проживання
Законопроєкт пропонує збільшити кількість осіб, які повинні проживати в одному місці, щоб його можна було вважати пунктом колективного проживання. Раніше достатньо було 10 осіб, натомість автори змін пропонують збільшити цю цифру до 20. Як йдеться у поясненні до законопроєкту, це дозволить зекономити кошти на утриманні таких пунктів та покращити нагляд за ними.
Однак головна зміна щодо пунктів колективного проживання стосується ще більшого обмеження категорій осіб, які можуть там мешкати. Нововведення передбачають, що в таких пунктах можна буде жити протягом 120 днів від моменту першого вʼїзду в Польщу та не довше ніж до 31 жовтня 2025 року. Від 1 листопада 2025 року тільки окремі категорії біженців зможуть проживати у пунктах колективного розміщення. Це особи зі статусом PESEL UKR та які:
- мають документ, що підтверджує інвалідність або є опікунами такої людини і не отримують за це фінансової допомоги (świadczenie pielęgnacyjne);
- старші 60 років у випадку жінок, та 65 років – у випадку чоловіків і які не отримують пенсії (świadczenie emerytalne) (тут після зауважень від громадських організацій автори законопроєкту уточнили, що йдеться про осіб, які отримують польську пенсію, або доплати до української пенсії з польського бюджету);
- вагітні жінки або особи, які виховують дитину віком до 12 місяців;
- самотні батьки, які опікуються на території Польщі трьома або більше дітьми, при чому хоча б один з них не повинен бути старшим за 14 років;
- неповнолітні без батьків щодо яких не отримуються додаткова фінансова допомога (świadczenie wychowawcze);
- тимчасові опікуни неповнолітніх;
- повнолітній учень середньої або галузевої школи, якому ще не виповнилось 20 років;
- діти, які отримують фінансову допомогу (наприклад, 800+) і які платять за проживання в такому осередку 15 злотих за добу;
- пенсіонери, що отримують пенсію та платять за проживання в такому осередку 15 злотих за добу.
Оновлений спецзакон вводить також випадки, в яких особи можуть бути виселені з пунктів колективного розміщення. Йдеться про порушення правил проживання, зокрема, дотримання режиму тиші, прибирання, приймання гостей, правил утримування домашніх тварин; вживання алкоголю, наркотиків, застосування насилля щодо інших осіб; відсутність оплати за проживання (для тих категорій осіб, яких це стосується).
Серед усіх запропонованих у законопроєкті змін найбільше критики викликало положення про обмеження доступу до пунктів тимчасового проживання після 31 жовтня 2025 року. Відповідно до нових правил, скористатися ними зможуть лише особи з визначених категорій. Це означає, що новоприбулі, які не належать до груп вразливості, не матимуть можливості розміститись у таких пунктах. Організації, що працюють з українськими біженцями, застерігають: це рішення може негативно позначитися на здатності Польщі реагувати на нові хвилі вимушеного переселення.
Фонд «Український дім» у своїх зауваженнях запропонував взагалі відмовитись від цього положення. «Слід памʼятати, що пункти тимчасового проживання й надалі залишаються ключовими для осіб, які тільки прибувають до Польщі, тікаючи від війни та її наслідків. Замість повного закриття пунктів тимчасового проживання слід розглянути альтернативні рішення, які б дозволили підтримувати новоприбулих», – зазначають у фонді. Там додають, що таким альтернативним розвʼязанням може бути навіть скорочення терміну перебування біженця у такому пункті зі 120 днів до 90 або 60 днів. Крім того, слід зберегти механізм, який дозволить знову швидко відкрити пункти тимчасового проживання у випадку великого напливу біженців.
Схожу позицію висловлює й представництво Міжнародної організації з міграції (IOM) у Польщі. З огляду на нестабільну ситуацію в Україні та на те, що потік людей, які вперше прибувають до Польщі, хоч і невеликий, але все ще триває, IOM пропонує зберегти можливість безоплатного проживання для новоприбулих упродовж перших 30 днів після в’їзду – незалежно від того, чи належать вони до категорії вразливих осіб.
На це положення також звертає увагу Агентство ООН у справах біженців (UNHCR). Там наголошують, що подібні обмеження можуть призвести до соціальної вразливості тих, хто не відповідатиме жорстко визначеним критеріям, особливо новоприбулих та осіб із нестабільною життєвою ситуацією. UNHCR рекомендує зберегти гнучкий підхід, який враховує мінливість конфлікту та потреби біженців, щоб уникнути ризику безпритульності та погіршення їхнього добробуту.
Занепокоєння у зв’язку з пропонованими змінами, які передбачають обмеження прийому в пункти колективного проживання, а також фінансування лише тих закладів, де перебуває не менше 20 осіб висловив Дитячий фонд ООН UNICEF. На їхню думку, такі обмеження можуть призвести до переселення біженців із менших закладів до більших, що збільшить концентрацію вразливих груп, зокрема дітей, які потребують додаткового захисту й підтримки.
У відповідь на зауваження, автори законопроєкту зазначили, що представлене рішення «було адаптоване до ситуації біженців з України через три роки після початку війни, а також до можливості фінансування підтримки з державного бюджету». «Наразі понад 50% людей доплачують за проживання у пунктах колективного проживання. Це здебільшого люди з роботою, які повинні стати незалежними та виїхати з колективного житла або повністю його оплачувати. Проєкт “Разом до незалежності” / Wspólnie do niezależności, який зараз реалізується Міністерством внутрішніх справ та адміністрації та співфінансується європейськими фондами, має на меті допомогти таким людям досягти незалежності. Збереження чинних правил до 31 жовтня 2025 року дозволить їм знайти житло та переїхати з центру», – читаємо у відповіді Міністерства внутрішніх справ та адміністрації.
800+ для дітей, які закінчили школу, але ще не мають 18 років
Попередні зміни до спецзакону ввели вимогу для українських дітей-біженців відвідувати польську школу, щоб отримувати фінансову допомогу 800+. Інформацію про це Управління соціального страхування (ZUS) повинно було перевіряти у системі освітньої інформації / system informacji oświatowej. Однак там доступні дані тільки учнів шкіл. Ще тоді громадські організації, які займаються допомогою українцям у Польщі звертали увагу на різницю у віці між польськими та українськими учнями і те, що українці часто закінчують школу у 16-17 років. Таким чином, українські біженці, які не досягли 18 років, але вже закінчили школу, втрачали можливість отримувати 800+.
Запропоновані зараз зміни до спецзакону розв’язують цю проблему: виконанням обовʼязку навчання / obowiązek nauki вважатиметься також навчання у польському вищому навчальному закладі або професійних курсах. Підтвердити це можна буде відповідною довідкою з навчального закладу або від організатора курсів.
Дозвіл на проживання на 1 рік за спрощеними умовами можна буде отримати лише раз
Наразі спецзакон передбачає (ст. 42а), що українці зі статусом PESEL UKR можуть отримати дозвіл на тимчасове проживання на 6 або 12 місяців за спрощеними умовами – навіть якщо не відповідають усім стандартним вимогам на отримання карти тимчасового перебування. Відтепер автори закону хочуть обмежити цю можливість. Скористатись спрощеною процедурою можна буде лише 1 раз. Після зауважень Українського дому та Товариства юридичної інтервенції / Stowarzyszenie Interwencji Prawnej, автори законопроєкту доповнили статтю – вона набере чинності з 1 жовтня 2025 року. Це означає, що люди, які отримали карту перебування за спрощеними умовами до цього терміну, зможуть скористатись цією можливістю ще раз.
Зміни в отриманні карти CUKR
Зміни торкнуться також вимог до отримання так званої карти перебування CUKR. Подати заявку на неї зможуть громадяни України, які мали статус PESEL UKR станом на 4 червня 2025 року – раніше передбачалося, що такий статус потрібно було мати станом на 4 березня 2024 року.
Додається також інформація про те, що якщо людина подасть документи на карту CUKR до 4 березня 2026 року, її перебування у Польщі вважатиметься легальним до моменту видачі карти, або до моменту рішення про відмову у видачі дозволу на проживання.
В Українському домі звернули увагу на те, що в теперішньому вигляді вимоги щодо отримання карти CUKR не спонукатимуть українців користуватись цією формою легалізації. Йдеться про те, що факт подачі заявки на карту CURK призведе до припинення розгляду справи щодо видачі звичайної карти перебування (про це, зокрема, йдеться у зразку заявки на отримання карти перебування CUKR, який раніше опублікувало Міністерство внутрішніх справ та адміністрації). В такій ситуації особа, яка складе документи на карту CUKR і отримає негативне рішення після 4 березня 2026 року повинна буде повернутись в Україну і навіть не матиме змоги подати документи на отримання тимчасового дозволу на перебування за стандартною процедурою. «Розвʼязанням цієї проблеми могло б бути продовження дії спецзакону до 4 березня 2027 року. У такому випадку особи, які не отримають карту CUKR, надалі б зберігали статус PESEL UKR, що дозволило б їм подати заявку на отримання тимчасового або постійного дозволу на проживання на загальних засадах до 4 березня 2027 року. Гарантія “другого шансу« точно б заохочувала більшу кількість людей подаватись на карту CUKR», – наголошують в Українському домі.
На цей недолік звертають увагу і правозахисники з Міжнародної організації з міграції (IOM). Як зазначено в їхніх коментарях до законопроєкту, запровадження додаткових вимог до отримання карти перебування суперечить самій меті цього інструменту – тобто поступовому переходу від тимчасового захисту до довгострокового, легального перебування. За нинішніх умов українці можуть відмовитися від легалізації через карту CUKR на користь подання заяви про міжнародний захист. Такий шлях часто видається раціональнішим, адже не передбачає виконання додаткових умов, а в разі отримання захисту – відкриває ширший спектр прав, зокрема доступ до інтеграційних програм, соціальної допомоги чи безплатної вищої освіти.
Натомість карта перебування CUKR надає значно вужчі можливості, що вже зараз стримує від подачі заяв вразливі категорії громадян – наприклад, осіб похилого віку. Ба більше, навіть незалежні від соціальної допомоги особи не завжди вважають цю форму легалізації привабливою. Попри те, що в самому проєкті змін до спецзакону зазначено: збільшення кількості заяв про міжнародний захист створює додаткове навантаження на систему, пропозицій щодо спрощення процедури отримання карти перебування в законопроєкті наразі немає.
Воєвода має право затягнути ухвалення рішення про дозвіл на проживання або міжнародний захист до 4 березня 2026 року
Ще раніше спецзакон передбач можливість для воєвод затягнути ухвалення рішення щодо дозволу на проживання (йдеться як і про тимчасове перебування / pobyt czasowy, так і про постійне / pobyt stały та дозвіл довготермінового резидента ЄС / pobyt rezydenta długoterminowego Unii Europejskiej) до 30 вересня 2025 року. Ця можливість поширювалась також на рішення щодо зміни дозволу на проживання, наприклад у звʼязку зі зміною роботи. Нововведення ж передбачають, що таку можливість для воєвод буде продовжено до кінця дії спецзакону, тобто до 4 березня 2026 року. Також додається, що до цього часу воєводи також зможуть затягувати ухвалення рішення і щодо надання міжнародного захисту.
Хоча, як наголошують в міністерстві, така можливість затримування ухвалення рішення не скасовує обовʼязків воєводи все ж таки це рішення ухвалити. Однак, польський Речник прав дитини наголошує, що попри це, все ж спостерігаються зловживання цією можливістю. А включення до переліку справ, розгляд яких може тривати довше, рішення щодо надання міжнародного захисту, негативно вплине в першу чергу на дітей.
Як пояснюють автори законопроєкту, таке рішення було ухвалене внаслідок різкого збільшення кількості нових іноземців у Польщі на початку 2022 року та необхідності для воєвод ухвалювати більше рішень щодо дозволу на проживання у звʼязку з початком повномасштабної російської агресії. «Протягом 2024 року всі воєводи отримали, згідно з актуальною статистикою, понад 600 000 заяв на легалізацію перебування. За такої великої кількості заяв, скасування можливості “затягувати” розгляд справ передбачатиме подання скарг та позовів до судів щодо бездіяльності воєвод посередниками у справах іноземців, що змусить орган влади опрацьовувати заяви поза прийнятою організацією роботи», – йдеться у поясненні.
Натомість без відповіді також залишається питання, як до 4 березня 2026 року воєводи планують видати близько 1 млн карт CUKR для українських біженців, а також розглянути справи тих українців, які вже проживали у Польщі перед 24 лютого 2022 року і чиї дозволи на перебування були продовжені спецзаконом також до 4 березня 2026 року.
Обмеження для малого прикордонного руху
Ще одне суперечливе положення законопроєкту стосується виключення з-під дії спецзакону громадян України, які в’їхали до Польщі за дозволом на перетин кордону в рамах малого прикордонного руху. Згідно з новою редакцією, ці особи не зможуть користуватися передбаченими спецзаконом формами захисту.
Ця зміна викликала застереження з боку правозахисних організацій. У Fundacja Ocalenie вважають, що такий підхід є дискримінаційним і невиправданим в умовах, коли на території України досі немає повністю безпечних регіонів, а збройний конфлікт може загостритись. «Обмеження можливості отримати тимчасовий захист лише через спосіб в’їзду не відповідає логіці захисту людей, які тікають від війни», – йдеться у коментарі фонду. Організація закликає не додавати цю норму до закону.
Подібну позицію висловило й Stowarzyszenie Interwencji Prawnej. Експерти наголошують, що в разі, коли громадянин України справді перетнув кордон у зв’язку з війною, навіть якщо це сталося в рамах малого прикордонного руху, він має право на тимчасовий захист. Заборона для таких осіб користуватися положеннями спецзакону створює небезпеку нерівного трактування. Зокрема, особа, яка прибула безвізово, може отримати захист за стандартною процедурою, тоді як людина з дозволом на малий прикордонний рух – ні, попри аналогічні обставини.
«Проєктована зміна призведе до невиправданого юридичного поділу осіб, які на практиці перебувають у схожій ситуації. Враховуючи динамічну ситуацію в Україні, така норма є необґрунтованою», – підкреслюють у SIP і закликають відмовитися від її впровадження.
Висловило стурбованість через заплановане виключення з-під дії спецзакону осіб, які перетнули кордон Польщі на підставі дозволу в межах малого прикордонного руху і агентство ООН у справах біженців. На думку UNHCR, така зміна суперечить духу тимчасової охорони, яку надає ЄС, і може необґрунтовано позбавити захисту мешканців прикордонних регіонів, які також постраждали від війни. Агентство нагадує, що відповідні рішення Ради ЄС не передбачають обмеження доступу до захисту за географічним принципом або формою перетину кордону.
Ознайомитись з законопроєктом, а також всіма зауваженнями до нього і відповідями Міністерства можна за посиланням.
Анастасія Верховецька