У Польщі фактично немає механізму кримінального покарання, коли хтось видає себе організацію. Із цією прогалиною зіткнувся фонд «Український дім», який у листі до міністра юстиції Вальдемара Журека описав випадки зловживань його ідентичністю та звернув увагу на потребу змін у законодавстві.
Від березня 2025 року «Український дім» зафіксував щонайменше 12 випадків, коли сторонні особи видавали себе за фонд у мережі. Серед них – створення фейкових сторінок у соцмережах, акаунтів, що видають себе за працівників фонду, підроблених електронних адрес і навіть сайтів, які нібито належать організації.
Зокрема, у березні 2025 року до органів місцевої влади в Познані, Ченстохові, Глівіцах і Ряшеві надійшли фальшиві звернення від імені «Українського дому» щодо організації мітингів на підтримку кандидата в президенти Рафала Тшасковського.
Інший випадок – у грудні 2025 року Канцелярія Сейму отримала листа з підробленої адреси нібито від фонду з проханням збільшити фінансову підтримку України.
«Це не шахрайство, а створення фальшивої реальності»
Експерт «Українського дому» Олександр Пестриков у коментарі OKO. press пояснює: на відміну від класичних схем, мета таких дій – не гроші, а вплив на суспільні настрої.
За його словами, зловмисники створюють «паралельну реальність» – наприклад, поширюють фейки про нібито втручання українців у польську політику.
«Громадські організації, які працюють для українців, ніколи не втручалися у вибори. Ми займаємося щоденною допомогою», – наголошує він.
Окремо експерт звертає увагу, що такі кампанії грають на страхах частини польського суспільства щодо політичної активності українців.
Ознаки дезінформації та можливий російський слід
У деяких випадках у фейкових листах фіксували мовні ознаки перекладу з російської – наприклад, слова на кшталт «мероприятие» або неприродна структура речень.
Водночас експерти зазначають, що встановити конкретних виконавців складно – це можуть бути як зовнішні, так і внутрішні актори. Однак такі дії відповідають логіці російської інформаційної війни – зокрема, спробам підірвати довіру до українців і зменшити підтримку України.
Експертка з дезінформації Анна Мєжинська підкреслює, що наслідки можуть бути серйозними: «Це елемент антиукраїнської інформаційної війни, який має підірвати довіру до українців і організацій, що їм допомагають»
Прогалина в законодавстві
В «Українському домі» наголошують: чинне польське право прямо не передбачає відповідальності за видавання себе за юридичну особу.
Наразі кримінальна відповідальність стосується переважно випадків, коли є намір вчинити інший злочин (наприклад, шахрайство). Це означає, що правоохоронні органи змушені доводити не лише сам факт того, що хтось видавав себе за організацію, а й те, що за цими діями стояла додаткова злочинна мета.
У випадках, коли йдеться не про отримання грошей чи іншу пряму вигоду, а про поширення дезінформації або дискредитацію, довести такий умисел значно складніше. Формально такі дії можуть не підпадати під наявні кримінальні норми, навіть якщо вони мають відчутні суспільні наслідки.
На практиці це суттєво ускладнює притягнення до відповідальності. У результаті такі дії можуть сприйматися як відносно безпечні для зловмисників, ризик покарання залишається низьким, а це, своєю чергою, створює умови для повторення і масштабування подібних атак.
Фонд пропонує змінити статтю 190a Кримінального кодексу, щоб вона охоплювала не лише фізичних осіб, а й організації.
Чому це важливо
Такі фейки шкодять не лише конкретній організації, а й ширше – формують недовіру до всієї української спільноти.
«У такій ситуації ми втрачаємо контроль над тим, що нам приписують. Люди перестають розуміти, де правда, а де ні», – пояснює Пестриков.
Організація закликає до ширшої підтримки – адже з подібними атаками може зіткнутися будь-яка інституція.
Ред.
Джерело: OKO. press
