У 1940–50-х роках у Щецині жив рудий кіт, на ім’я Умбріага. Він став відомим завдяки своїй незвичній пристрасті – плаванню під вітрилами. Умбріага регулярно вирушав у рейси разом із моряками і супроводжував їх у численних подорожах.
Під час одного з таких рейсів кіт зник безвісти. Його не вдалося знайти, але історія про кота-мореплавця з Щецина досі викликає інтерес.
Розповідаємо більше про кота Умбріагу, який любив плавати під вітрилами.
Кіт Гацек – знаний улюбленець Щецина, певний час був головною туристичною зіркою міста (у 2023 році його офіційно адоптували). Але ще задовго до нього у місті жив інший незвичний кіт – рудий Умбріага, що у середині XX століття прославився своєю любов’ю до вітрильного плавання.
Легенда про кота Умбріагу
Як повідомляє National Geographic Polska, пригоди кота Умбріаги нерозривно пов’язані з так званим Домбським морем (Mare Dambiensis) — тобто озером Домб’є. Це найбільше озеро Західнопоморського воєводства і одне з найбільших у Польщі: 15 км у довжину, 7,5 км у ширину. Його вода має злегка солонуватий присмак, а саме озеро простягається вздовж усього Щецина, охоплюючи також Любчине й Бистре.
У 1940-х роках з політичних причин були накладені певні обмеження на практику вітрильного спорту. Не можна було плавати яхтами Одрою, Щецинською затокою і прибережною зоною. Однак ці обмеження не стосувалися озера Домб’є. Тож саме воно і стало головним об’єктом для вітрильництва у той час. З часом любителі вітрильного спорту створили мапу озера та прибережних зон, надавши назву кожній з них. Озеро жартома називали морем, а прилеглі території вважалися частиною морської акваторії.
Одного разу на Гоцлавську пристань озера прийшов рудий кіт. Його побачили студенти вітрильної секції Академічного морського союзу. Вони почали ним опікуватися, а за деякий час з’ясувалося, що кіт зовсім не боїться води та любить плавати на яхті.
Впродовж декількох років кіт, разом зі студентами, плавав на яхтах «Білий слон» / Biały Słoń та «Тунець» / Tuńczyk. Його не лякала ані вода, ані розгойдування яхти на ній. Щецинські вітрильники назвали кота Умбріагою – на честь одного з героїв італійського кінематографа. Вітрильники ставилися до кота з повагою. Про нього відгукувалися як про надзвичайно мудру, вперту та відважну тварину та називали його «котячим морським вовком».
Умбріага зник під час одного з рейсів на початку 1950-х років. Тоді вітрильник зупинився на одному з островів озера і кіт, зійшовши на берег разом з людьми, вирушив досліджувати територію. І відтоді його ніхто не бачив. Студенти верталися на острів багато разів, проте знайти кота так і не вдалося.
Пам’ять про кота Умбріагу у Щецині та у культурі
Варто зазначити, що мешканці Щецина пам’ятають кота Умбріагу і сьогодні. Так, у 2018 році у місті з’явився пам’ятник коту-вітрильнику. Це – 135 сантиметрова скульптура, виготовлена з бронзи. Вона зображує кота, одягненого в матроські штани, який стоїть на двох лапах. Поруч з ним, на канаті, сидить мартин. Автором скульптури є Павел Шатковський. Знайти пам’ятник можна на Пяствовському бульварі (алея вітрильників).
Від 2016 року у місті присуджують нагороду кота Умбріаги. Це спеціальна відзнака за успіхи у вітрильному спорті. Нагороду отримують діти 6-12 років, навчальні заклади Західної Померанії та інші юридичні особи, які популяризують вітрильний спорт серед дітей.
Острів, на якому востаннє бачили кота, називають Землею Умбріаги. Це острів у північній частині озера. Протоку, що протікає поруч, називають протокою Умбріаги (офіційна назва – Чапіна).
У 1975 році на честь кота також назвали яхту. Відомо, що вона була на плаву щонайменше до 2005 року. Крім того, у Щецині проводять різні події, присвячені коту Умбріазі. Зазвичай це дитячі спортивні заходи.
Кіт-вітрильник знайшов також втілення у мистецтві, зокрема у музиці та літературі. Так, йому присвячено три пісні: «Umbriaga» Вітольда Замойського, «Kot Umbriaga» Мирослава Ковалевського та «Umbriaga – kot żeglarz» Яцека Вуйчікевича. Кіт також є головним героєм казки «Пригоди кота Умбріаги» Пьотра Овчарського. Сюжет охоплює подорож кота Домбським морем, у яку він вирушив, щоб дістатися іншого краю світу.
Також згадка про нього є на мапі Mare Dambiensis, яка є ілюстрацією земель і вод, які охоплює Домбське море. На мапі намальована постать кота на Землі Умбріаги.
Тетяна Шарапова
Джерело: National Geographic, Dzieje.pl, Żegula Szczecińska
