У Польщі знову жваво обговорюється нещодавній звіт Європейської комісії про знання та ставлення європейців до науки і технології. Дослідження з осені 2024 року показало, що кількість осіб, які вірять у фейки та теорії змови зростає. При чому відсоток поляків, які неправильно відповіли на питання про походження людини, причини глобального потепління, походження вірусів чи наявність ліків проти раку, вищий ніж середній по ЄС.
Європейська комісія опублікувала звіт «Знання та ставлення європейських громадян до науки і технологій», де описує ставлення громадян країн-членів ЄС до науки, а також перевіряє їхні знання та віру у теорії змов. В опитуванні, яке проходило у вересні-жовтні 2024 року взяло участь 34 тисячі осіб з усіх країн-членів Євросоюзу, а також громадяни Туреччини, Північної Македонії, Сербії та Великої Британії. Оскільки подібні опитування проводяться циклічно, автори звіту порівняли результати дослідження, проведеного з вересня по жовтень 2024 року, з результатами 2021 року.
Все більше осіб вірять у фейки та теорії змови
Як показало дослідження 2024 року, за останні роки кількість осіб, які неправильно відповіли на поставленні в опитуванні питання, зросла в середньому на 7-10%. Щоб перевірити рівень обізнаності європейців, автори дослідження поставили їм 10 питань з галузі історії, географії, фізики, медицини, клімату, зокрема запитали про довіру до двох теорій змов.
Найкращий результат виявися щодо питання, чи континенти на планеті рухались впродовж мільйонів років і продовжуватимуть це робити в майбутньому. Тут 84% опитаних європейців відповіло, що це правда, 10% – брехня, а ще 6% не знали відповіді на питання. У порівнянні до середнього рівня по ЄС, у Польщі на правдивість твердження вказало лише 72% опитаних, а 21% заявив, що це неправда.
Відносно добрими виявились відповіді на питання, чи перші люди жили разом з динозаврами. 68% громадян ЄС відповіло, що ні, а 23% – що так, жили (і це неправильна відповідь). Серед поляків, 32% опитаних помилково вважають, що люди жили разом з динозаврами, а 65% дотримуються протилежної думки.
Гіршою виявилась обізнаність щодо походження людини. З еволюційною теорією погодилось 67% громадян ЄС, тоді як 27% заявили, що вона не відповідає дійсності. У Польщі з твердженням, що люди виникли внаслідок еволюції інших видів тварин, погодилось 58% опитаних, натомість заперечили це твердження 38%.
Майже порівну поділились відповіді на питання, чи сьогодні населення планети складає більше ніж 10 млрд осіб. 46% опитаних неправильно відповіли на запитання, зазначивши що населення Землі перевищує 10 млрд. Натомість лише 42% громадян ЄС дали правильну відповідь, назвавши це твердження неправдивим. В цьому питанні показники Польщі були близькі до середніх по ЄС – 48% заявило, що твердження про 10 млрд населення є правдивим, а 41% не погодились з цією думкою.
На питання, чи кисень, яким ми дихаємо, походить з рослин, 83% громадян ЄС відповіло правильно – так, походить. Неправильно відповідь дало 14% опитаних. У Польщі відсоток неправильних відповідей дещо вищий і складає 17%, тоді як 81% відповіли правильно.
39% опитаних громадян ЄС погодились з твердженнями, що антибіотики вбивають віруси так само як бактерії, хоча це неправда. Правильну відповідь дали натомість 53% опитаних. У Польщі відповіді розділились таким чином – 45% погодилось з твердженням, а 51% не погодилось.
«Лазери працюють, фокусуючи звукові хвилі», – з цим неправдивим твердженням погодилось 36% громадян ЄС, ще 45% – відповіли правильно, що твердження не відповідає правді, а решта не знала відповіді. Серед поляків аж 51% опитаних погодився з твердженням, правильну відповідь натомість дало 37% респондентів.
Значний відсоток громадян ЄС – 35% – заявив, що причиною змін клімату є в більшості природні процеси. Правильну відповідь – що кліматичні зміни спричинені в більшості діяльністю людини – дало 58% опитаних. У Польщі натомість більшість (52%) також помилково вважає, що причиною змін клімату є в більшості природні процеси. Правильну відповідь дало 43% опитаних поляків.
Ще два питання стосувались поширених теорій змов. Так, серед європейців 34% опитаних вірить, що існують ліки проти раку, але вони приховуються від людей через комерційні інтереси. Натомість 55% не погоджуються з цим твердженням. Серед поляків у теорію про існування ліків проти раку вірить 45% опитаних, протилежної думки дотримується лише 47%.
35% громадян ЄС вірять, що віруси виробляються у лабораторіях та поширюються урядами для контролю своїх громадян. Тільки 54% дотримуються протилежної думки. У Польщі половина опитаних вірить у цю теорію змови (50%). Натомість тільки 43% з нею не погоджуються.
Європейці хочуть більше знати про науку, але бояться, що вона не зрозуміла для широкого загалу
Хоча більшість європейців (58%) погоджуються, що вони хотіли б дізнатися більше про наукові розробки, понад половина (53%) погоджуються, що наука настільки складна, що вони мало що в ній розуміють. У Польщі показники складають 51% та 58% відповідно.
Переважна більшість громадян Європейського Союзу (83%) вважають, що наука і технології позитивно впливають на суспільство. У Польщі цей відсоток становить 77% – нижче середнього показника по ЄС. Ще менше, лише 59% респондентів заявляють, що науковий прогрес покращує якість їхнього життя – порівняно з 67% по всьому ЄС.
Поляки, як і мешканці інших європейських країн, бачать особливо позитивну роль у технологіях відновлюваної енергії (85%) та інформаційно-комунікаційних технологіях (81%). Штучний інтелект менш оптимістичний – лише 49% опитаних у Польщі вважають, що це позитивно вплине на їхнє життя протягом наступних 20 років (середній показник по ЄС становить 55%).
Основним джерелом інформації про науку і технології в Польщі залишається телебачення (59%). Наступні місця посідають соціальні мережі (36%), радіо та подкасти (15%) і преса (11%). Лише 6% респондентів користуються освітніми порталами та онлайн-енциклопедіями.
Хто знає найбільше?
Звіт демонструє чіткі відмінності в знаннях та ставленні до науки залежно від віку, освіти та місця проживання. Найбільшу довіру до науки та найвище відчуття своєї поінформованості декларують люди віком 15–24 років – аж 84% з них позитивно оцінюють вплив науки на суспільство. Серед людей старше 55 років ця частка становить лише 68%.
Щодо освіти, найкращих результатів досягли люди, які продовжили навчання після 20 років – 78% з них вважають науку важливою. Серед людей, які закінчили освіту до 15 років, ця частка становить 73%.
У звіті також вказується на погану комунікацію між науковцями та громадськістю. Лише 19% поляків вважають, що дослідники витрачають достатньо часу на пояснення своєї роботи пересічним громадянам – це один із найнижчих результатів у Європі. Переважає думка, що вчені зосереджуються на занадто вузькій темі та занадто далекі від суспільства.
З повним звітом Європейської комісії можна ознайомитись за посиланням.
Анастасія Верховецька
