Оновлення від 9 серпня 2025 року: Міністерство науки і вищої освіти Польщі пояснило, хто з цьогорічних абітурієнтів може вступати за старими правилами
Через нові правила вступу до польських вишів десятки українських абітурієнтів ризикують втратити місце, навіть успішно склавши внутрішній іспит з польської мови. Відтепер університети зобов’язані приймати лише офіційні сертифікати рівня B2, а результати їхніх власних тестів більше не враховуються. Зміна, ухвалена вже під час вступної кампанії, застала студентів і виші зненацька, викликавши хвилю петицій та звернень із вимогою дозволити цьогоріч вступати за старими правилами.
Абітурієнт з України Роман (ім’я змінено) вступив до Варшавської політехніки за результатами іспиту з польської мови, проведеного самим університетом. Однак, нещодавно хлопець отримав повідомлення, що через зміни в законодавстві його рішення про прийом можуть скасувати, адже тепер обов’язковою умовою вступу є наявність офіційного сертифіката, що підтверджує знання польської мови на рівні B2.
Нові правила, ухвалені нещодавно, не передбачають можливості приймати результати внутрішніх іспитів університету замість офіційного сертифіката. Тож кандидат, який пройшов усі інші етапи вступу та успішно склав мовний іспит у навчальному закладі, ризикує втратити своє місце.
Роман не єдиний, хто опинився у подібній ситуації. Консультанти інформаційної лінії Українського дому у Варшаві отримали уже декілька подібних дзвінків із проханням звернутися до Міністерства науки і вищої освіти Польщі з пропозицією дозволити цьогорічним кандидатам вступати на тих самих умовах, що й раніше – без необхідності мати офіційний сертифікат.
Паралельно у facebook поширюється петиція батьків українських дітей з аналогічними проханнями, що є додатковим свідченням того, що ця проблема торкається багатьох українських абітурієнтів.
Законодавчі зміни, що торкнулися вступних кампаній
Ще 8 травня 2025 року тодішній Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон «Про зміну деяких законів з метою усунення невідповідностей у візовій системі Республіки Польща». У ньому передбачається, що іноземці, які хочуть вступити на навчання до польського університету, повинні будуть надати сертифікат про рівень володіння польською мовою щонайменше на рівні B2. Таким чином польський уряд планує запобігати «візовим аферам» – випадкам, коли університети приймають на навчання іноземних студентів, не перевіряючи їхні фахові здібності, а за деякий час ці іноземці зникають зі списку студентів.
Нововведення набуло чинності 1 липня. Згідно з ними, університет, до якого планує вступити іноземець, зобов’язаний перевірити наявність в абітурієнта відповідного рівня володіння польською. Та сама вимога стосується навчання іншою іноземною мовою, крім польської. Але проблема полягає у тому, що донедавна було відсутнє чітке розпорядження, як саме має перевірятися рівень володіння польською мовою.
Як повідомляє Gazeta Wyborcza, щодо процесу верифікації відповідного рівня володіння польською довго не могли домовитися Міністерство науки і вищої освіти та Міністерство закордонних справ. Саме через це ухвалення розпорядження щодо цього процесу затягнулось. Так, Міністерство науки виступає за те, щоб залишити університетам можливість самостійно проводити іспит на володіння польською мовою на рівні B2. Водночас Міністерство закордонних справ не погоджується з цим, оскільки вважає, що це може призвести до зловживань.
Як пояснює у коментарі для «Нашого вибору» представник відділу моніторингу і адвокації фонду «Український дім» Олександр Пестриков, раніше більшість абітурієнтів-іноземців вступали до польських університетів саме на підставі внутрішнього іспиту. Однак ще від початку 2025 року йшлося про те, щоб запровадити вимогу мати сертифікат, який підтверджує рівень володіння польською мовою на рівні B2. Таким чином, частина університетів проводила процес рекрутації, відповідно до старих норм, а інші – призупинили набір іноземців чи ухвалення рішень щодо їхнього вступу.
Розпорядження Міністерства науки і вищої освіти від 30 липня 2025 – про що ідеться?
31 липня вийшло розпорядження Міністерства науки і вищої освіти «Щодо видів документів, які підтверджують знання мови, якою проводиться навчання у вищих навчальних закладах». Згідно з нововведеннями, документами, які підтверджують знання польської мови на рівні B2, є:
- сертифікат про знання польської мови, який видається Державною комісією з питань засвідчення знання польської мови як іноземної / Państwowa Komisja do spraw Poświadczania Znajomości Języka Polskiego jako Obcego;
- сертифікати міжнародних інституцій: European Consortium for the Certificate of Attainment in Modern Languages (ECL) чи telc GmbH, WBT Weiterbildungs-Testsysteme GmbH (TELC);
- сертифікат про завершення 9-місячного підготовчого курсу до навчання в польському університеті.
Серед інших документів:
- диплом про завершення навчання польською мовою в закладі вищої освіти Республіки Польща;
- диплом про завершення філологічних або прикладних лінгвістичних студій, якщо польська мова була основною, виданий закордонним університетом. До диплома має бути додано додаток або довідку про проходження щонайменше 500 годин занять з польської мови;
- свідоцтво про набуття прав присяжного перекладача, видане Міністерством юстиції Польщі, або довідка про внесення до реєстру присяжних перекладачів.
Водночас у переліку відсутній пункт, про підтвердження знання польської мови на рівні B2 на основі іспиту, що провів вищий навчальний заклад. Таким чином, результати цього іспиту не є підтвердженням знання польської на необхідному рівні.
Розпорядження набуло чинності 1 серпня.
З якими проблемами стикаються абітурієнти-іноземці та університети через розпорядження Міністерства науки і вищої освіти?
Оскільки розпорядження набуло чинності на наступний день після оприлюднення, значна частина абітурієнтів опинилися у ситуації, коли не мають змоги надати відповідний документ про рівень володіння польською мовою.
Наприклад, державний іспит на рівень володіння польською мовою є платним, проводиться тільки декілька разів на рік, місця на нього закінчуються в перші хвилини реєстрації, а на його результати потрібно довго чекати. Тобто людина, яка раптово зустрілась з вимогою надати такий сертифікат не має можливості швидко скласти іспит та вчасно надати в університет необхідні документи.
Читайте: Державний іспит з польської мови як іноземної: хто, коли, де та як може його скласти?
Своєю чергою університети, які провели внутрішній іспит, не можуть вважати документ про його результат дійсним. «У нинішній ситуації університети опинилися перед складним вибором: або самі поставлять під сумнів власний авторитет, визнаючи свою попередню діяльність недійсною, або перекладуть відповідальність на вищий рівень системи. Адже як пояснити кандидатові, який сумлінно підготувався до іспиту й успішно його склав, що його результат недійсний?», – коментують на Forum Administracji Akademickiej (FAA) професорка Катажина Гурак-Сосновська та Радослав Станчевський.
Як зазначає Олександр Пестриков, нововведення не повинні вплинути на іноземців, які закінчили польську школу і склали матуру. Проте у випадку з українцями, вимога про наявність сертифіката може вплинути на дві групи абітурієнтів: тих, що вчилися стаціонарно в Україні та вирішили вступати у польські вищі навчальні заклади, та воєнних мігрантів, що навчалися у двох системах – польській та українській – але не склали матуру і мають намір вступати до університетів на підставі українських документів про отримання середньої освіти.
«Заклади вищої освіти бояться порушити закон і тому деякі з них вже відкликають рішення про зарахування іноземних студентів. Трапляються навіть ситуації, коли це загрожує абітурієнтам, що склали матуру. Адміністрація боїться або не хоче розбиратися у цих випадках і відмовляє усім без сертифіката B2, навіть тим, хто не потрапляє під дію нововведення», – говорить експерт.
Олександр Пестриков також додав, що навчальні заклади вже звертаються до Міністерства науки і вищої освіти, щоб отримати роз’яснення щодо подальших дій.
Що робити абітурієнтам, які не мають сертифікат чи інший відповідний документ, який підтверджує рівень володіння польською мовою на рівні B2?
Кореспондентка «Нашого вибору» також поцікавилася, що робити абітурієнтам, які не мають сертифіката або іншого документа, що підтверджує рівень володіння польською мовою на рівні B2. Відповідаючи на це питання, Олександр Пестриков насамперед радить ретельно проаналізувати власну ситуацію.
«У першу чергу закон змінює становище абітурієнтів-іноземців, які вступають на підставі іноземних документів про освіту. Українських мігрантів, які закінчили польську школу і склали матуру, ця вимога не має стосуватися», – підкреслює експерт. Він також радить не сприймати інформацію про відкликання рішень про зарахування як остаточне рішення. «У цій ситуації заклад вищої освіти скоріше друг, ніж ворог абітурієнта», – говорить Олександр Пестриков.
По-друге, у випадку українських учнів, які закінчили польську школу, але з якихось причин вирішили вступати до польського вищого навчального закладу на підставі українських документів, варто розглянути поліцеальну школу, як запасний варіант. «Для вступу туди вимагається сертифікат B1, але учні, що отримали повну середню освіту у польській школі можуть отримати сертифікат без іспиту – на підставі документів що підтверджують закінчення ліцею, технікуму або їхніх відповідників», – радить експерт.
І по-третє, потрібно вже зараз подбати про сертифікат про рівень володіння польською на рівні B2 (для учнів з України) або про те, щоб дитина склала матуру (у випадку українських учнів, які перебувають у Польщі). «Важливо розуміти, що навіть якщо у цьому році буде знайдене якесь рішення, то воно буде тимчасове й наступного року вже не застосовуватиметься», – підсумував Олександр Пестриков.
Петиція щодо відтермінування набуття чинності розпорядження Міністерства науки і вищої освіти
Вже зараз у Польщі набирає обертів петиція щодо відтермінування набуття чинності розпорядження Міністерства науки і вищої освіти. Наразі вона має понад 3 тисячі підписів. У ній автори звертаються до Міністерства науки і вищої освіти з такими проханнями:
- відтермінувати набуття чинності нових формальних вимог до 2026/2027 навчального року;
- визнати результати внутрішніх вступних іспитів університетів тимчасово рівнозначними державним сертифікатам у рамах поточної вступної кампанії;
- запровадити чіткі перехідні правила та розпочати консультації з університетами, студентськими організаціями та сертифікаційними інституціями, аби в майбутньому зміни були передбачуваними та можливими до застосування.
У коментарі для «Нашого вибору» одна з ініціаторок петиції – білоруська абітурієнтка Дар’я Яцина – наголосила, що зміни, передбачені нововведеннями, є практично нездійсненними в рамах цьогорічної вступної кампанії й були ухвалені надто пізно. «Міністерство мало ухвалити нове розпорядження значно раніше, ще до початку вступної кампанії, але вирішило затягувати це якомога довше», – зазначила вона.
За словами абітурієнтки, вже зараз з’являються випадки, коли іноземці склали у Польщі матуру, проте все одно отримали відмову у вступі до університету. Ініціаторка петиції також звертає увагу, що сертифікати дорогі й важкодоступні. Щобільше, не всюди можна скласти іспит, щоб його отримати. «Проблема не у небажанні вивчати мову – проблема в несправедливості та відсутності часу на адаптацію. Розпорядження було опубліковане вже під час самої вступної кампанії», – наголошує Дар’я Яцина.
Авторка петиції розповіла, що вона сама п’ять років поспіль намагалася вступити до польського університету. Цьогоріч їй вдалося вступити до університету SWPS у Вроцлаві. Оскільки Дар’я має польське походження, вона має право навчатися в польських університетах безплатно. Проте їй однаково потрібно було підтверджувати знання польської мови, що вона зробила на підставі внутрішнього іспиту університету. «Але ми (автори петиції – ред.) знаємо декількох осіб, яких не прийняли на навчання, ймовірно через відсутність сертифіката B2. У студентських чатах я читаю багато повідомлень про те, що саме це й було основною причиною відмови. Це справді боляче – я знаю, що означає жити в іншій країні, мати мрії про освіту й намагатися збудувати тут життя з нуля», – підсумовує Дар’я Яцина.
Автори петиції активно комунікують з польськими медіа та правозахисними організаціями. Крім того, вони закликають підписувати петицію та надсилати скарги до Міністерства науки і вищої освіти, щоб у відомстві зрозуміли масштаб проблеми. Підписати петицію можна за посиланням.
За ситуацією також стежить фонд «Український дім». Як наголосив Олександр Пестриков, наразі ситуація залишається динамічною, тому у фонді збирають інформацію від абітурієнтів і батьків. «До нас звертаються на інфолінію, описують свою ситуацію. Чим більше ми будемо мати таких “кейсів”, тим краще. Ми знаємо, що вже зараз збираються підписи під петицією з проханням зробити виключення для цього року. Сподіваємося, що невдовзі можна буде орієнтуватися у масштабі проблеми й почати діяти», – повідомив Олександр Пестриков.
Зв’язатися з консультантами Українського дому та повідомити про ситуацію можна, подзвонивши за номером +48 727 805 764. Консультаційний пункт працює з понеділка по п’ятницю від 10:00 до 18:00 та щосуботи від 10:00 до 17:00 за адресою вул. Андреса, 29 / Andersa 29. Отримати необхідну консультацію можна також на сторінках у Facebook та Telegram, та написавши на електрону адресу: [email protected]. Поради надаються польською та українською мовами. Також, консультаційний пункт проводить онлайн-консультації, на які можна зареєструватися за посиланням.
Тетяна Шарапова
