У неділю, 9 червня, у Польщі відбудуться вибори до Європейського парламенту – однієї з основних інституцій ЄС та єдиного наддержавного органу, представників до якого обирають прямим голосуванням. Кожна країна, залежно від численності населення, має свою визначену кількість євродепутатів – для Польщі – це 53 мандати. Розповідаємо більше про вибори, а також про те, які польські партії мають шанс отримати найбільше місць у Європарламенті.
Виборча лихоманка у Польщі триває вже понад пів року – спочатку парламентські вибори у жовтні 2023 року, потім вибори до органів місцевого самоврядування – у квітні 2024 року. У неділю, 9 червня, поляки знову повинні піти на виборчі дільниці для того, щоб обрати своїх представників до Європейського парламенту.
Вибори до Європарламенту проводяться раз на 5 років та тривають декілька днів. Цьогоріч – це 6-9 червня залежно від країни. 450 мільйонів громадян Європейського Союзу обиратимуть в ці дні 720 євродепутатів. Кількість мандатів відрізняється для кожної країни-члена та залежить від численності населення. Найменше своїх представників мають Мальта або Люксембург – по 6 депутатів, найбільше Німеччина – 96 депутатів. Натомість Польща на цьогорічних виборах отримала 53 мандати.
За даними Державної виборчої комісії, у виборах до Європарламенту стартувало 1020 кандидатів, що означає, що на один мандат претендують в середньому 19 охочих. Серед них 47% складають жінки та 53% – чоловіки.
Політичні сили
Як і в звичайних парламентах, у Європарламенті всі депутати діляться на окремі групи згідно зі своїми політичними уподобаннями. Хоча в кожній окремій країні кандидати на виборах виступають від своїх партій, після обрання вони обʼєднуються у політичні фракції залежно від своїх поглядів, а не за національністю. Наразі найбільш численною політичною силою у Європарламенті є Європейська народна партія правоцентристського спрямування. За умови обрання до неї увійдуть депутати від «Громадянської коаліції», яку очолює чинний Премʼєр Польщі Дональда Туска.
Другою важливою політичною силою Європейського парламенту є лівоцентристський Прогресивний альянс соціалістів і демократів. За політичними поглядами до них близькі польські «Ліві».
Депутати від другої за кількістю прихильників партії «Право і справедливість», яка є правою та консервативною, з високою ймовірністю увійдуть до фракції Європейські консерватори та реформісти. Ця група є шостою з семи політичних фракцій за чисельністю у Європарламенті та об’єднує євроскептиків і націоналістів.
Традиційна низька явка на вибори
Вибори до Європейського парламенту в усіх країнах ЄС традиційно мають низьку явку виборців. «Зазвичай вибори до Європейського парламенту не привертають такої уваги, як національні. Для багатьох поляків парламент у Брюсселі та Страсбурзі — далека абстракція. Людям просто не вистачає знань про реальні можливості Європейського парламенту, вони вважають, що він практично не впливає на їхнє життя», – зазначає Міхал Кацевич для видання «Нова Польща».
Журналіст також аналізує попередні вибори до Європарламенту в яких брали участь поляки – всього таких було 4: у 2004 році за місяць після вступу Польщі до ЄС, явка ледве перевищила 20%, у 2009 – складала вже 24,4%, у 2014 – 23,8%, натомість у 2019 стала рекордною – понад 45%.
За даними останнього соціологічного опитування Ipsos для видання Rzeczpospolita, яке було опубліковане 5 червня, 60% опитаних зазначає, що братиме участь у цьогорічних виборах до Європарламенту.
Опитування також показало, що найбільше голосів – 34,5% опитаних – отримає «Громадянська коаліція» Дональда Туска. На практиці це означає 20 мандатів. На другому місці «Право і справедливість» – 29,2% голосів та 16 депутатських мандатів. На третьому місці «Конфедерація» (13,6% та 7 мандатів), на четвертому – «Третій шлях» Шимона Головні (10,9% та 6 місць), на пʼятому – «Ліві» (8% та 4 місця).
Думки виборців спрямовані на внутрішні проблеми країн
Як зазначає видання Politico, аналізуючи мотивацію виборців, більшість громадян ЄС досі не розуміють для чого існують вибори до Європарламенту та не сильно ними переймаються. Через це багато хто буде голосувати керуючись внутрішніми проблемами своєї країни, а не інтересами Союзу.
Що ж стосується Польщі, то тут Politico наголошує на такому моменті: «сезон» виборів значно зменшив мотивацію людей брати участь у голосуванні. «Після парламентських та місцевих виборів, де були високі ставки, поляки погано налаштовані щодо того, щоб знову так скоро йти на виборчі дільниці, – пише видання та пояснює. – Намагаючись мобілізувати виборців, політичні партії з порожніми передвиборчими скарбницями в основному зосередилися на нападках одна на одну та розділенні на чіткі проєвропейські та євроскептичні табори». Навіть наявність серед кандидатів відомих політиків, зокрема, чинних та колишніх міністрів, на думку Politico, не покращить ситуацію з явкою.
Європейський парламент є одним з трьох основних інституцій (разом з Європейською Радою та Комісією), які керують Європейським Союзом та єдиною наддержавною установою, представників до якої обирають на загальному голосування громадяни країн-членів. Хоча парламент не має законодавчої ініціативи, за ним залишається останнє слово щодо затвердження рішень ЄС та ухвалення бюджету. Парламент також призначає голову Європейської Комісії.
Передбачається, що перед новим Європарламентом будуть важкі 5 років, йдеться про як внутрішні проблеми у ЄС, так і зовнішні загрози. Серед внутрішніх викликів – впровадження Європейської зеленої угоди – пакету політичних ініціатив, спрямованих на переведення Європейського Союзу на шлях екологічної трансформації та досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, який, зокрема, накладає нові вимоги на виробників сільськогосподарських продуктів. Зелена угода вже викликала значне незадоволення серед фермерів країн-членів, зокрема у Польщі. Зовнішніми викликами, своєю чергою, є російсько-українська війна та збільшення загрози з боку РФ для самих країн Союзу; плани щодо майбутнього розширення як шляхом приєднання України і Молдови, так і за рахунок країн Балканського регіону; майбутні президентські вибори у США. Крім цього залишаються вже звичні для ЄС проблеми з міграцією, економічною та технологічною конкуренцією з Америкою та Азією, питання екології.
Анастасія Верховецька