Міська рада Вроцлава 26 серпня ухвалила резолюцію, у якій засудила агресію, хейт і насильство, мотивовані національністю, походженням, мовою, акцентом та іншими ознаками. Документ з’явився після кількох нападів у місті, зокрема на громадян України. Розповідаємо, про що йдеться в резолюції та через що сперечалися депутати під час її обговорення.
Ініціатором резолюції виступив клуб Lewica Naprzód. Свої поправки до документа внесла також «Громадянська коаліція» (KO).
Приводом для цього рішення стали, зокрема, останні випадки насильства у Вроцлаві. Gazeta Wyborcza пише про напад на 66-річного таксиста, якого 23-річний чоловік спочатку ображав через його східний акцент, а потім ударив скляною пляшкою по голові.
Наприкінці липня у Вроцлаві троє чоловіків побили 21-річного Максима та 20-річну Настю, яка намагалася його захистити. Нападникам не сподобався східний акцент пари.
Документ міська рада спочатку мала розглянути 24 серпня – у День Незалежності України, однак голосування перенесли на 26 серпня.
Що передбачає резолюція
Вроцлавська міська рада рішуче засудила агресію, хейт і насильство, мотивовані національністю, походженням, мовою чи іншими особистими ознаками. У резолюції депутати наголосили, що відповідальність за напад завжди несе його безпосередній винуватець, а не вся національна чи соціальна група.
«Немає згоди на напади, приниження чи залякування будь-кого через його походження, мову, акцент або національність – незалежно від того, ким є людина, звідки вона походить, у що вірить, кого кохає, який має вигляд чи якою мовою розмовляє», – йдеться в документі.
Резолюція також стосується дискримінації та насильства через колір шкіри, віросповідання, сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, інвалідність чи будь-які інші ознаки. Водночас міська рада визнає, що мешканці міста можуть по-різному оцінювати історію, міграційну політику та міжнародні відносини, але вважає неприпустимим різне ставлення до насильства залежно від того, хто є його жертвою чи нападником.
Окремо в документі згадано громадян України, які знайшли в Польщі прихисток від війни. У резолюції зазначено, що вони, як і кожна людина, мають право на повагу, спокій і відчуття безпеки.
Міськрада також нагадала про політику рівного ставлення у Вроцлаві та програми протидії дискримінації, хейту, кібербулінгу і насильству серед школярів. Місто заявило, що продовжуватиме та посилюватиме ці заходи.
«Вроцлав докладе всіх зусиль і використає всі доступні ресурси, щоб протидіяти проявам агресії, ненависті та нетерпимості. Кожен, хто став жертвою переслідувань, хейту чи насильства, має знати, що не залишиться сам», – йдеться в резолюції.
Документ завершується тезою: «У Вроцлаві немає місця для ненависті. Безпека та гідність людини не підлягають переговорам».
Суперечки під час сесії
Перебіг обговорення резолюції на сесії Вроцлавської міської ради описала Gazeta Wyborcza. Найбільше суперечок викликала пропозиція депутатів PiS додати до документа положення про українських чоловіків призовного віку.
Депутат PiS Славомір Сьміґельський запропонував додати до резолюції положення про те, що рада виступає проти узагальнених звинувачень поляків та вроцлавської самоврядної спільноти в агресії, ксенофобії та ненависті на національному ґрунті, але водночас запропонував записати в резолюції, що міська рада вважає: «чоловіки, здатні до військової служби, повинні повертатися для захисту власної батьківщини».
Крім того, PiS хотіла, щоб міська рада звернулася до уряду та Сейму щодо термінового врегулювання статусу громадян України призовного віку, які перебувають у Польщі, але не навчаються і не працюють.
Заступник мера Вроцлава від лівиці Ришард Кесслер закликав припинити суперечку навколо поправок.
«Ми осоромлюємо наше місто і країну такими жахливими словами. Ми влаштовуємо сварку і будемо за це соромитися перед усім світом», – заявив він.
Сам Сміґельський звинуватив лівих у тому, що вони своїми діями поглиблюють поділ між поляками та українцями. Він також виступив за законопроєкт «Stop banderyzmowi», згадав рішення президента України щодо надання одній з військових частин імені, пов’язаного з героями УПА. Водночас депутат заявив, що «немає вільної Польщі без вільної України».
Його однопартієць Роберт Пеньковський поставив під сумнів те, що в резолюції окремо акцентують на українцях. Він запитував, чи міська рада ухвалюватиме окремі звернення щоразу, коли жертвами нападів ставатимуть представники інших національностей.
«Якщо поб’ють індуса чи пакистанця, ми на кожній наступній сесії ухвалюватимемо чергові звернення?» – запитував Пеньковський.
Депутат Якуб Янас із клубу Naprawmy Przyszłość навів статистику щодо внеску українців у польську економіку. За його словами, 880 тисяч українців сплачують внески до NFZ, а 901 тисяча – до ZUS. Він також заявив, що близько 70% українців працюють.
Янас поставив під сумнів твердження, що українці є тягарем для Польщі, і наголосив, що допомога Україні та українцям відповідає польським інтересам.
«Допомога українцям є в наших інтересах, щоб ця війна не пішла вглиб Європи», – сказав депутат.
Представник Lewica Naprzód Роберт Суліґовський заявив, що українці є частиною вроцлавської спільноти та не повинні відповідати за рішення української влади.
«Ми не можемо будувати стіну між нами та українськими співмешканцями Вроцлава і перекладати на них відповідальність за те, що робить їхній уряд. Ці люди очікують від нас підтримки, вони мають почуватися як удома», – сказав Суліґовський.
Не всі депутати встигли висловитися. Пйотр Угле з Naprawmy Przyszłość шкодував про це, наголошуючи, що проблему напруження між поляками та українцями не можна замовчувати.
Однак дискусію завершили – виступити змогли лише ті, хто заздалегідь записався. А сама тема, як пише Wyborcza, встигла добряче розпалити сесію.
Ред.
Джерела: Gazeta Wyborcza, TuWrocław