Materiał ten jest dostępny również w języku polskim/
Цей текст також можна прочитати польською мовою
Вроцлав – місто у південно-західній Польщі, третє за розміром, після Варшави та Кракова. Місто храмів, мостів, трамваїв, легенд та знаменитих вроцлавських гномів, які сховались у найбільш і одночасно найменш очікуваних місцях. Місто з багатостолітньою історією, за роки якої, стало домом для представників багатьох культур та релігій. Вроцлав для кожного інакший, але від того не менш захопливий та цікавий.
Однієї поїздки до цього міста явно недостатньо, щоб відвідати всі музеї, галереї та памʼятки. Культурна пропозиція столиці Сілезії настільки багата та різноманітна, що майже напевно можна сказати – тут знайдеться щось цікаве для кожного – від поціновувачів середньовічної архітектури до любителів гучних вечірок з неонами, для самотніх мандрівників, компаній друзів, родин з дітьми та пенсіонерів. Ми ж пропонуємо власну прогулянку Вроцлавом – очікувані і не дуже місця, які можна побачити у місті за три дні і хоч трохи наблизити для себе історію, культуру та дух міста.
На початок декілька порад для самостійних туристів
Як доїхати?
Вроцлав розташований у північно-західній Польщі, ближче до кордону з Чехією. Попри таке західне розташування місто зручно з’єднане залізничними та авто маршрутами зі всією країною. 5 годин автобусом відділяють столицю Нижньої Сілезії від Варшави, 3,5 години – від Кракова, 7,5 годин – від Гданська.
Вроцлав є одним з найбільших залізничних вузлів Польщі та має залізничне сполучення з більшістю міст Польщі. На території міста знаходяться декілька залізничних вокзалів. Більшість пасажирських поїздів прибувають на станцію Вроцлав Головний.
Знайти зручне автобусне або залізничне сполучення між місто проживання та Вроцлавом можна на сайті e-podroznik.pl.
На території міста, за 10 кілометрів від центру знаходиться також міжнародний аеропорт Copernicus Airport Wrocław. Аеропорт має регулярне сполучення з такими польськими містами як Варшава (LOT), Гданськ (Ryanair) та Ольштин (Ryanair). Найдешевший спосіб доїхати з центру до аеропорту – це скористатись міським автобусом №106 або №206 (нічний маршрут). Більше про громадський транспорт нижче.
Де жити?
Рекомендуємо знаходити житло на перевірених сервісах – booking.com та airbnb.com. Там можна знайти як хостели, так і готельні номери, а також окремі кімнати або квартири.
Читайте також: «Як не перетворити відпустку на кошмар. Поради тим, хто подорожує»
Як пересуватись містом?
Через великі розміри міста та розкиданість атракцій у просторі, туристам часто доводиться користуватись у Вроцлаві громадським транспортом. Для мешканців та гостей міста тут доступні 23 трамвайні лінії та 71 автобусний маршрут (з них 13 – нічні). Знайти найближчу зупинку, необхідний маршрут та час прибуття можна у застосунку Jakdojade, який варто звантажити на телефон. Квитки можна придбати у «білетоматах» на зупинках або безпосередньо в автобусі або трамваї. Зверніть увагу, що у транспорті квиток можна купити виключно з оплатою карткою у спеціальних апаратах, інтерфейс яких доступний також українською мовою. Ще одна особливість квитків на громадський транспорт у Вроцлаві – якщо ви купуєте їх в автобусі/трамваї, то апарат не видає вам ні електронного, ні друкованого квитка, а лише записує їх у памʼяті картки, якою ви оплачували проїзд. При перевірці квитків контролерам варто надати цю карту, звідки вони спеціальним пристроєм зчитають інформацію про ваш квиток.
Квитки на транспорт у Вроцлаві відрізняються за терміном дії. Можна також купити проїзний на день. І з одним квитком пересідати на різні маршрути і види транспорту. Щоб перевірити скільки часу ще дійсний квиток, платіжну картку треба прикласти до автомата для купівлі квитків – на екрані зʼявиться необхідна інформація.
У Вроцлаві діють також фірми таксі – Uber, Mytaxi, Wicar.
Де поїсти?
Вроцлав повний різноманітних закладів харчування на будь-який смак та гаманець. Для бюджетного туриста найкраще місце на ситний обід – це так званий молочний бар / bar mleczny. Варто написати в пошуковику і вам видасть декілька десятків подібних закладів. Йдучи у молочний бар не варто очікувати там високої та вишуканої кухні, готують як в добрій їдальні – дешево, смачно і якісно. Саме у таких барах можна спробувати традиційну польську і регіональну сілезьку кухню – журек, вареники, бігос, деруни або сілезькі клюски. Перше, друге і компот обійдуться вам приблизно у 20-25 злотих.
Як організувати відвідування міста?
Першим пунктом, після готелю, який варто відвідати у будь-якому новому місті і у Вроцлаві, зокрема, – це пункт туристичної інформації. Саме тут ви зможете взяти безплатні роздаткові матеріали – мапи міста, короткі путівники, брошури з пропозиціями від музеїв тощо. Тут також можна знайти актуальну інформацію про події, які відбуваються у місті, а консультанти завжди допоможуть з практичною інформацією.
Центр туристичної інформації у Вроцлаві знаходиться за адресою площа Ринок, 14 / Rynek 14. Графік роботи: щодня з 9:00 до 19:00.
Глибше знайомство з містом ми рекомендуємо розпочати з безплатної оглядової екскурсії Вроцлавом. Ініціативи free tours або ж формально безплатних екскурсій надзвичайно популярні у всьому світі. Екскурсоводами зазвичай є місцеві, які прагнуть показати гостям своє місто. Плата за екскурсію не береться, натомість під кінець кожен може сам вирішити скільки заплатити (або не заплатити взагалі) екскурсоводу.
Організація Walkative пропонує такі екскурсії по Вроцлаву. Пропозиція включає як оглядову екскурсію містом, так і тематичні – наприклад, про мости і острови Вроцлава, «Жахи Вроцлава», або про район чотирьох віросповідань. Екскурсії зазвичай проводяться англійською або польською мовами. Обрати екскурсію, час та мову, а також зареєструватись можна на сайті Walkative.
Якщо ж поїздка до Вроцлава вам поки що не світить, запрошуємо на коротку прогулянку містом у нашому тексті.
Спочатку було слово… Або трохи про історію Вроцлава
Перша письмова згадка про місто Вроцлав датується 1000 роком і повʼязана з перебуванням тут місцевого єпископа. Однак люди уподобали собі береги Одри задовго до Х століття. Ще на античних мапах середини ІІ століття нашої ери можна знайти поселення, які існували на території сучасного міста. Археологічні дослідження також показали наявність на місці Вроцлава поселень пшеворської археологічної культури, яка була поширена у Польщі та Західній Україні до початку V століття н.е.
Перші укріплення майбутнього міста були закладені польським королем Мешко І у 985 році на Тумському острові – саме звідси географічно бере свій початок Вроцлав. У 1242 році Вроцлав отримав магдебурзьке право, тобто право міського самоврядування.
У різні роки місто належало до різних державних утворень – Польського королівства (X-XIV ст.), Чеського королівства (XIV-XVI ст.), Австрійської імперії (XVI-XVIII ст.), Пруссії / Німецької імперії / Веймарської республіки / Третього рейху (XVIII ст. – 1945 рр.). Після Другої світової війни Вроцлав перейшов до складу Польщі. Однак багата історія перебування у різних державах лишили в місті свій слід – який найбільш помітно в архітектурі.
Від готики до модерну – захоплива вроцлавська архітектура
Готичні костели, барокові церкви та палаци, будинки у стилі модерн, соціалістичні спальні райони – будинки різних епох, але всі вони знайшли собі місце на берегах Одри. Познайомитись з усім різноманіттям вроцлавської архітектури можна двома способами – або обійти все місто, або ж завітати на площу Ринок. Саме на Ринковій площі, яка є однією з найбільших у Європі, ніби в пігулці, зібрані приклади основних архітектурних стилів, поширених на цих територіях.
Розпочати слід з пізньоготичної ратуші, яка розмістилася у центрі площі. Це двоповерхова будівля з годинниковою вежею та кількома прибудовами, які поставали протягом кількох століть – з XIII по XVI століття. Під час Другої світової війни будівля ратуші була частково пошкоджена і повністю відновлена у перші повоєнні роки.
Ратуша – місце де засідала міська влада – мала не тільки адміністративні функції, але також була своєрідним символом міста і мусила показувати його заможність. Так, будинок ратуші прикрашений багатою ліпниною та скульптурами.
Сьогодні у ратуші можна відвідати Музей міщанського мистецтва, де зібрані вироби вроцлавських ремісників та артистів. Музей працює з середи по неділю: з 11:00 до 16:00 у середи, з 11:00 до 17:00 у четвер-суботу, з 10:00 до 18:00 у неділю. Вартість квитків – 10/15 злотих. Безплатний вхід до музею – щочетверга.
Також у підземеллях ратуші знаходиться один з найстаріших барів Польщі – Piwnica Świdnicka, яка з короткими перервами працює з другої половини XIII століття. У XVI столітті підземний бар з’єднали тунелем із розташованою навпроти кам’яницею «Під золотим дзбаном» / «Pod Złotym Dzbanem», де була відкрита пивоварня. Століттями Piwnica Świdnicka була одним із найпопулярніших місць у Вроцлаві, а слава про неї вийшла далеко за межі Сілезії. Тут бували короновані особи, такі як імператор Священної Римської імперії Сигізмунд Люксембурзький, митці, такі як Йоганн В. Гете, польський композитор Фридерик Шопен, польський письменник та історик Юзеф Ігнацій Крашевський, науковці та політики. Бар працює і сьогодні.
Навколо ратуші квадратом розмістились камʼяниці – в минулому житлові будинки багатих міщан. Найстарішою будівлею, що збереглася на вроцлавському ринку є так звана камʼяниця під сімома курфюрстами / Kamienica Pod Siedmioma Elektorami. Побудована у другій половині XIII століття. Однак багате оздоблення будівлі у бароковому стилі походить з кінця XVII століття – саме тоді фасад був прикрашений розписами, які зображують сім курфюрстів – принців-електорів, які мали право обирати імператора Священної Римської імперії. Восьмою фігурою, зображеною на фасаді є імператор Леопольд І. Здалеку може здатись, що всі фігури та інше оздоблення – це різьблення та скульптура, однак підійшовши ближче до камʼяниці можна переконатись – це лише ілюзія, тривимірне зображення, а сам фасад плаский.
Ще однією цікавою будівлею Ринку є Кам’яниця під грифонами / Kamienica Pod Gryfami. Побудована на початку XIV століття та перебудована у стилі манʼєризму у XVI столітті дивує своїм фасадом – простий та непримітний внизу, закінчується чотирма парами геральдичних тварин – грифони, леви, орли та пелікани.
Прикладом сецесії в архітектурі Вроцлава є товарний дім братів Барш, сьогодні торговий центр «Фенікс» за адресою площа Ринок, 31-32 / Rynek 31-32. Зведений у 1903-1904 роках, будинок найбільше всього приваблює своїми великими вікнами. Якщо подивитись на будівлю з вулиці Кужи Тарг / Kurzy Targ то можна побачити, що майже вся стіна будівлі – суцільна скляна торгова вітрина.
Дещо вибивається з ренесансної та барокової забудови Ринку будинок за адресою площа Ринок, 9-11 / Rynek 9-11 – це багатоповерховий офіс, у якому сьогодні розміщується банк. Будівля була зведена у 1930-1931 роках на місці двох старіших камʼяниць. Офіс побудований у стилі модернізму та ідеально вписувався у тогочасні уявлення про сучасність та новаторство.
Район, де ще працюють ліхтарники
Тумський острів – найстаріша частина Вроцлава і сьогодні вже зовсім не острів. На початку XVIII століття внаслідок перебудови фортифікацій міста були засипані також два рукави Одри, які омивали острів. Сьогодні до найстаріших памʼяток Вроцлава веде Тумський міст, а сам район продовжують називати островом.
Головна вулиця, що проходить через острів веде до Кафедрального собору Івана Хрестителя. Поряд можна побачити найстарішу будівлю, яка збереглась у Вроцлаві – костел св. Егідія, побудований в першій половині XIII століття. Катедральний собор та костел обʼєднані брамою на горі якої видно круглий предмет – скоріше всього рештки раніших прикрас. Сьогодні цю браму називають Клюсковою від назви місцевої страви клюски, а повʼязана з нею легенда розповідає про чоловіка, якому уві сні з’явилася його покійна дружина і залишила йому горщик, повний клюсок. Жінка попередила свого чоловіка, що він повинен залишити хоча б одну клюску, щоб горщик наповнився сам наступного дня. Але голодний чоловік хотів з’їсти їх усіх, однак остання клюска все ніяк не хотіла «ловитись» і врешті вислизнула аж на верх брами.
Сьогодні вулиці та провулки Тумського острова все ще освітлюють газові ліхтарі – таких у цьому районі понад 100. Щодня – перед заходом сонця та на світанку – ліхтарі запалює та гасить ліхтарник, одягнений у циліндр та чорний плащ.
Вроцлав з висоти пташиного польоту
Щоб насправді оцінити масштаби Вроцлава, варто подивитись на нього з висоти. Для цього у розпорядженні туристів є декілька оглядових майданчиків, більшість яких знаходяться у дзвіницях костелів. Далі розповідаємо про три місця, звідки Вроцлав постає, як на долоні.
Оглядовий майданчик у катедральному соборі Івана Хрестителя на Тумському острові – висота веж костелу складає 98 метрів. Оглядовий майданчик доступний з вівторка по пʼятницю з 11:00 до 16:30 в суботу-неділю з 14:00 до 17:00. Вартість вхідних квитків – 8/10 злотих.
Міст покутниць у костелі св. Марії Магдалини (вул. Шевська, 10 / ul. Szewska 10) – міст що зʼєднує дві вежі костелу знаходиться на висоті 45 метрів, та є найвищим мостом Вроцлава (так, не всі вони перекинуті через Одру). Міст покутниць можна відвідувати щоденно – з 10:00 до 20:00 у літній сезон, та з 10:00 до 19:00 взимку. Вартість квитків — 7/10 злотих. Щоб дістатись на оглядовий майданчик необхідно подолати 247 сходів.
Міст покутниць називають також мостом чарівниць і з цим місцем повʼязана ще одна вроцлавська легенда. Історія розповідає про місцеву дівчину Теклю, яка вела легковажне життя, постійно розважалась та не хотіла працювати. За це її батько прокляв дівчину і якось вночі темні сили забрали Теклю на місток костелу св. Марії Магдалини. Там дівчина змушена була вічно замітати перехід і не могла спуститись. Коли Текля втомилась їй на допомогу прийшла маленька чарівниця Мартинка, яка пожаліла дівчину і вмовила чарівника Міхала, щоб той зняв дівчину з містка. З того часу, міст покутниць показують молодим дівчатам як пересторогу перед легковажним життям.
Математична вежа Вроцлавського університету – це частина найстарішого корпусу Вроцлавського університету, знаходиться за адресою площа Університетська, 1 / pl. Uniwersytecki 1. Вежа є частиною університетського музею. Відвідати оглядовий майданчик на висоті 42 метри можна з четверга по вівторок (середа – вихідний) з 10:00 до 17:00 протягом травня-вересня, та до 16:00 протягом жовтня-квітня.
До музею Вроцлавського університету входять також виставкові зали, які розповідають про історію навчального закладу, а також дві зали – Музична / Oratorium Marianum та зала Леопольда / Aula Leopoldina. Обидві зали прикрашені бароковими розписами. Найбільш відомою є зала Леопольда, названа так на честь фундатора університету імператора Леопольда I. У центрі подіуму – скульптурна група з Леопольдом І на троні. Поруч – уособлення Розсудливості (старий із дзеркалом) і Передбачливості (жінка з вуликом); нижче імператора — алегорії Звади (жінки з розпатланим волоссям) і Глупоти (юнака з ослячими вухами), які він відкинув. На стелі зображені фрески, що символізують апофеоз Науки та алегоричні зображення тодішніх наук та мистецтв.
Мости, мости і ще раз мости
Вроцлав лежить на берегах річки Одри та чотирьох її приток – Бистриці, Олави, Шлензи та Відави. Також через місто протікають менші потічки та струмки. Місто з його 12 островами зʼєднують 113 мостів. 114-й вроцлавський міст, як ми писали вище, зʼєднує дві вежі костелу св. Марії Магдалини. Найбільш відомий вроцлавський міст – Грюнвальдський, побудований у 1908-1910 роках.
Серед вроцлавських мостів є також загальнопольські рекордсмени – це міст Рендзінські / Most Rędziński, який пролягає через Одру та острів Рендзінські і має у довжину 1 742 метри – це робить його найдовшим мостом у Польщі. Загальна площа мосту становить 70 000 квадратних метрів, що робить його найбільшим залізобетонним мостом у світі. Міст Рендзінські — це колос, який розкриває свою красу вночі, коли всі 160 вант (троси, що підкріплюють конструкцію) освітлюються, а вся конструкція відбивається в Одрі.
У пошуках вроцлавських гномів
Візитівкою міста є вроцлавські гноми, або, як їх називають поляки, – краснолюдки. Перші маленькі фігурки зʼявились у місті у 2005 році. Однак попередниками скульптур заведено вважати графічні зображення гномів, які залишали на вроцлавських вулицях у 1980-х роках учасники антикомуністичного руху «Помаранчева ініціатива». Основна мета руху була в тому, щоб протестувати проти влади використовуючи елементи безглуздого й дурного. Символом руху став гном у червоному капелюсі.
Сьогодні вроцлавські гноми вже не є символами протесту. Окремі з них позначають важливі місця, події та людей, повʼязаних з Вроцлавом, інші ж є елементом реклами. На сьогодні у місті можна знайти понад 400 гномів авторства 11 скульпторів. Опікуються ними як державні установи, так і приватні фірми або організації, та окремі люди.
Пошук вроцлавських гномів – чудова розвага під час відвідин міста. Звісно, ми не закликаємо вас знаходити всі 400, але найцікавіших варто пошукати. Ось лише декілька пропозицій:
- гном Текля та гном-чарівниця Мартинка на містку покутниць;
- гноми волонтера і біженки біля будівлі головного залізничного вокзалу;
- гном, що пере в Одрі – один з перших гномів у Вроцлаві – його можна побачити внизу біля води, якщо йти через Пясецький міст на острів Пясек;
- гном-читач в інституті Оссолінських / Ossolineum.
Анастасія Верховецька
Читайте також: Пам’ятки ЮНЕСКО у Вроцлаві та околицях