Український поет, перекладач і військовослужбовець Сергій Жадан став лауреатом XXV премії Rzeczpospolita імені Єжи Ґедройця. Разом із ним нагороду отримав історик професор Кшиштоф Помян. Урочистість відбулася у Варшаві, а переможців привітав президент Польщі Кароль Навроцький.
Премія, заснована редакцією Rzeczpospolita у 2001 році, вшановує осіб та інституції, які продовжують традицію мислення Єжи Ґедройця – творця польського еміграційного видання «Культури». Це нагорода за діяльність, спрямовану на поглиблення діалогу між народами Центрально-Східної Європи, зміцнення позиції Польщі та відповідальну участь у громадських справах.
У 2025 році капітула премії відзначила нагородою українського письменника та військовослужбовця Сергія Жадана «за вибудовування мостів між українською та польською культурами, за показ того, що поєднує обидва народи, а також за особисту відвагу – вступ до війська та оборону України від російської агресії, а отже й оборону Польщі».
У виданні підкреслюють, Жадан – один з найвідоміших сучасних українських письменників, поетів і перекладачів. Він активно волонтерив від перших днів російсько-української війни – організовував доставку ліків, їжі, гігієнічних засобів, транспортів швидкої для шпиталів у Харкові. У серпні 2022 року разом із Казіком Сташевським записав пісню «Ukraina», яка стала символічним жестом підтримки та солідарності.
У своїй лаудації польський публіцист і редактор Гжегож Ґауден наголосив, що навіть коротко представити доробок Жадана – завдання, яке могло б зайняти цілу церемонію. «У кожному жанрі він є видатним творцем. Його творчість високо цінують як критики, так і широке коло читачів в Україні й за її межами. Жадан – один із тих письменників нового покоління, завдяки яким Москва програла боротьбу за українську душу», – підкреслив Ґауден.
Разом із Жаданом нагороду отримав професор Кшиштоф Помян – історик, філософ, багаторічний співробітник «Культури» та один із найвпливовіших інтерпретаторів європейської історії культури. Він – співавтор «Автобіографії на чотири руки» Ґедройця, автор фундаментальних праць про історію музеїв та культуру пам’яті. Помян також був співтворцем Європейського центру солідарності
Лист президента: про спадщину Ґедройця і актуальність його думки
У зверненні, яке під час церемонії вручення нагороди зачитав міністр Войцех Коларський, лауреатів привітав президент Польщі Кароль Навроцький.
Він згадав про ідеї Ґедройця і Мєрошевського та їхній вплив на сучасну польську політику, та підкреслив, що нещодавнє вторгнення російських військових дронів у повітряний простір Польщі показало масштаб російсько-української війни: «Цей інцидент наочно нагадав про суть і ставку драматичної боротьби, яку нині веде Україна, вже майже чотири роки мужньо опираючись російській агресії. Вовк змінює шерсть, але не змінює вдачі – каже відоме прислів’я. Воно чудово пасує до московської імперії та її ненаситної жаги завоювань, яку лише зрідка прикривають удаваною готовністю до міжнародної співпраці на партнерських, цивілізованих засадах».
Президент зазначив, що Єжи Ґедройць – одна з ключових постатей польської політичної еміграції та літературного життя XX століття – ніколи не мав ілюзій щодо імперських прагнень Москви. Як головний редактор паризької «Культури» та «Історичних зошитів», Ґедройць, керуючись турботою не лише про Польщу, а й про мир і стабільність у регіоні, просував концепцію, яка сьогодні стала одним із фундаментів польської дипломатії.
Навроцький підкреслив, що доктрина Ґедройця–Мєрошевського виростає з двох цінностей, що визначають польську ідентичність, – свободи та солідарності. Це бачення не зводиться до того, щоб розглядати Україну, Литву та Білорусь як буфер; воно передбачає реальну й тривалу незалежність східних сусідів Польщі та їхній розвиток. На його думку, нас має поєднувати не лише спільна історія й опір московському деспотизму, а й спільність цінностей, цивілізаційних стандартів та взаємовигідна співпраця. Він подякував усім, хто продовжує цю традицію, та передав лауреатам і номінантам премії Ґедройця вітання, побажавши успіхів у зміцненні миру, свободи й добросусідства в країнах Центрально-Східної Європи.
Сергій Жадан: про війну, загрозу і підтримку
Під час церемонії Сергій Жадан також звернувся до ідей Єжи Гедройця, наголошуючи на їхній актуальності сьогодні. «Свого часу Єжи Гедройць говорив: “Без України Росія не буде імперією… Якби Росія поглинула Україну, ми були б приречені, узяті зовсім за горло”.» На думку письменника, нинішня реальність підтверджує ці слова: «Сьогодні Росія намагається за будь-яку ціну зберегти свою імперськість саме шляхом поглинання України <…> для сьогоднішньої Росії природнім і необхідним є винищення всього українського, винищення України як такої».
Жадан підкреслив, що загроза не обмежується Україною: «Росія розглядає як потенційного ворога всю Центральну та Західну Європу». Він закликав європейців не ігнорувати цю реальність: «Дуже добре було б, якби російську загрозу усвідомлювали європейські та американські дипломати й інтелектуали, які далі – безпорадно і самогубчо – намагаються торгуватися з реальністю й ставити знак рівності поміж агресором та жертвою агресії. Добре було б, якби світ нарешті зняв рожеві окуляри і побачив очевидне – велика, глобальна війна, війна, що ламає весь усталений світовий порядок, війна, що втягує в свою орбіту країни та народи – набагато ближче, аніж цього хотілося б». За його словами, «щоби відчути цю війну, достатньо перетнути польсько-український кордон», адже там вона є реальністю вже майже дванадцять років. «Інша річ, що завдяки українцям європейці мають розкіш цю війну не помічати», – зазначив Жадан.
Говорячи про природу зла, Жадан зауважив, що в XXI столітті вона ніяк не трансформувалась, а зло лишається «простим, примітивним і, на жаль, дієве». Він підкреслив, «що всі прекрасні гуманістичні концепції, які, здавалося б, підсумували XX століття, і які, здавалося б, мали слугувати людству важливими і рятівними запобіжниками, виявились безсилими перед старим банальним злом». Жадан зазначив, що після завершення війни – а її завершення є неминучим – суспільство зможе осмислити пережите і спробувати зрозуміти природу зла та те, як запобігати йому в майбутньому. Та зараз, під час війни, українці фактично своїми життями захищають кордон вільної Європи й усі цінності, пов’язані зі свободою, гідністю та людяністю. Тому підтримка світу для них надзвичайно важлива – вона дає відчуття, що Україна не залишена наодинці.
Завершуючи, письменник нагадав слова Гедройця: «Не буде насправді вільних поляків, чехів чи угорців без вільних українців, білорусів чи литовців». І додав: «Пам’ятаймо про взаємозалежність і взаємопов’язаність нашої свободи. Пам’ятаймо про її вразливість. А головне – пам’ятаймо про ту ціну, яку сьогодні українці платять за свободу. Власне, за нашу і вашу свободу».
В інтерв’ю з Rzeczpospolita після нагородження Сергій Жадан наголосив, що премія є для нього передусім жестом солідарності. «Для мене це важливо не стільки особисто, скільки загалом – як знак підтримки від Польщі. Це відчуття зв’язку й підтримки нам сьогодні дуже потрібне», – сказав він.
Жадан застеріг від ілюзій про те, що війна – «не польська справа». Він закликав задуматися, що б було, якби між Польщею та Росією не стояла українська армія:
«Я радив би уявити, що було б, якби російські танки зараз стояли не під Харковом, а на польському кордоні».
За його словами, російська агресія – не локальний конфлікт, а глобальна війна проти світового порядку: «Росія – це шовіністична імперія, в якій реваншизм став державною ідеологією. Закликав би поляків не втрачати пильності».
Жадан визнав, що окремі політичні заяви у Польщі можуть викликати непорозуміння, але підкреслив: «Польща – це не просто наш сусід. Це наш дуже важливий партнер. Польська підтримка має для нас величезне значення».
Ред.
Джерело: Rzeczpospolita, prezydent.gov.pl
