20 січня 2026 року Рада міністрів Польщі ухвалила проєкт закону про згортання рішень, запроваджених у межах так званого українського спецзакону – закону про допомогу громадянам України у зв’язку з війною. Документ, підготовлений Міністерством внутрішніх справ і адміністрації, має набути чинності 5 березня 2026 року. Проєкт має розглянути Сейм.
«Наш вибір» звернувся за коментарем до представника відділу адвокації фонду «Український дім» Олександра Пестрикова, щоб з’ясувати, що ці положення означатимуть на практиці та які ризики й сумнівні моменти вони можуть створювати для людей під тимчасовим захистом.
Як зазначається в урядовому повідомленні, нові норми, ухвалені Радою міністрів, передбачають поступове згортання спеціальних рішень, запроваджених після початку повномасштабної агресії Росії проти України, за одночасного збереження режиму тимчасового захисту до 4 березня 2027 року.
Згідно з проєктом, більшість положень спеціального закону 2022 року втрачає чинність. Натомість правовою основою перебування громадян України стають загальні норми міграційного законодавства – закон про іноземців у поєднанні з режимом тимчасового захисту, що діє на рівні Європейського Союзу.
Водночас статус PESEL UKR не скасовується, а інтегрується в загальну правову систему: він перестає бути елементом окремого «надзвичайного» режиму й функціонуватиме в межах системних правил, застосовуваних до всіх осіб під тимчасовим захистом.
Уряд пояснює ці зміни тим, що після майже чотирьох років дії спецзакону ситуація стабілізувалася: більшість дорослих громадян України працює, а діти навчаються в польських школах. Відповідно до рекомендацій Європейського Союзу Польща переходить від надзвичайних рішень до системних і рівних правил для всіх іноземців, зокрема у сфері охорони здоров’я, соціальних виплат і доступу до ринку праці.
Нові правила передбачають, що користування тимчасовим захистом буде можливим лише за умови подання протягом 30 днів від моменту в’їзду до Польщі заяви на отримання номера PESEL зі статусом UKR. Неподання такої заяви означатиме відмову від тимчасового захисту.
Особи, які вже мають PESEL UKR, після 4 березня 2026 року автоматично вважатимуться бенефіціарами тимчасового захисту в межах нового системного підходу. Водночас ті, хто отримав PESEL на підставі заяви без підтвердження чинним документом подорожі, повинні до 31 серпня 2026 року підтвердити свою особу в органі гміни. У разі невиконання цієї вимоги вони втратять право на тимчасовий захист.
Проєкт передбачає поступовий перехід у сфері охорони здоров’я до правил, близьких до тих, які діють для громадян Польщі – з опорою на систему страхування та внесків. Винятки залишаються, зокрема, для дітей, вагітних жінок, жертв насильства, поранених військових і в невідкладних ситуаціях. Доступ до безоплатної медичної допомоги для не застрахованих осіб буде істотно обмежений.
Доступ до соціальної допомоги також звужується і відповідатиме тим видам підтримки, які надаються іноземцям, що перебувають у Польщі з гуманітарних підстав або на основі дозволу на толероване перебування – зокрема, право на притулок, харчування, необхідний одяг і цільову допомогу.
У сфері житла проєкт закону передбачає два формати допомоги: короткострокове кризове розміщення до 60 днів (проживання в об’єктах колективного розміщення або грошова допомога) з обмеженням у часі, а також довгострокове проживання, доступне лише для осіб з особливо вразливих груп (людей похилого віку, осіб з інвалідністю, вагітних жінок і матерів, які виховують дитину до 12 місяців, осіб, що перебували під інституційною опікою за кордоном, а також людей після госпіталізації) і під наглядом міністра соціального забезпечення.
До 30 червня 2026 року в центрах колективного розміщення зможуть залишатися також деякі групи, які поступово втратять статус вразливих, – зокрема повнолітні учні шкіл або тимчасові опікуни.
До завершення навчального року 2025/2026 зберігатимуться додаткові уроки польської мови, підготовчі класи та спрощені правила працевлаштування вчителів і міжкультурних асистентів. Надалі система освіти перейде на загальні правила.
Після завершення дії тимчасового захисту особа матиме 30 днів на те, щоб виїхати з Польщі або легалізувати своє перебування на іншій підставі – наприклад, через роботу, навчання чи возз’єднання сім’ї. Упродовж цього перехідного періоду перебування в Польщі вважатиметься легальним.
Коментар експерта: «Зростає відповідальність самих людей за свій статус»
Як «Наш вибір» писав раніше, проєкт закону готувався в прискореному режимі. На початковому етапі громадським організаціям надали лише три робочі дні для подання зауважень. Після звернень з боку громадського сектору термін консультацій було продовжено.
Коментуючи ухвалений урядом проєкт, представник відділу адвокації фонду «Український дім» Олександр Пестриков, який брав участь у підготовці та поданні зауважень до законопроєкту, зазначає, що протягом останніх двох тижнів до тексту було подано чимало поправок, частину з яких справді врахували, утім переважно не з боку громадського сектору. Водночас, за його словами, немає гарантії, що документ не зазнає подальших змін під час парламентського розгляду. Однак уже зараз можна окреслити його ключові напрями.
Одним із центральних питань була реалістичність строків оформлення базових документів. В «Українському домі» наголошували, що вимога отримати номер PESEL у надто короткий термін не враховує реальних умов після евакуації – черг в управліннях, браку місць у великих містах, стану здоров’я людей, догляду за дітьми чи літніми родичами. Саме в цьому пункті уряд пішов назустріч громадському сектору й погодився на гнучкіший підхід у виняткових ситуаціях, продовживши термін оформлення документів до 30 днів замість раніше запланованих 14.
Низку інших системних зауважень фонду залишили без відповіді або відхилили.
PESEL UKR діятиме протягом усього строку чинності європейської директиви
Серед найважливіших змін, закладених в ухваленому Радою міністрів проєкті, Олександр Пестриков насамперед відзначає продовження легального перебування громадян України в Польщі до 4 березня 2027 року, а також збереження можливості провадити підприємницьку діяльність (ФОП), відкриту на підставі спецзакону, доти, доки перебування в країні залишається легальним.
Експерт звертає увагу на правила, пов’язані зі статусом PESEL UKR. Він діятиме протягом усього строку чинності європейської директиви, а його втрата означатиме необхідність повторного подання документів. Водночас чутливим моментом залишається вимога до осіб, які отримали PESEL UKR на підставі заяви або простроченого документа, до 1 вересня 2026 року підтвердити особу чинним паспортом – інакше статус буде втрачено.
Водночас Пестриков оцінює таку прив’язку статусу до європейської директиви як позитивне рішення. За його словами, це зменшує правову невизначеність і ризик несподіваних змін «в останню мить», зокрема залежних від внутрішньополітичних рішень. Про продовження дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року було відомо ще з середини 2025 року, а очікуване рішення щодо можливого продовження після 2027 року має з’явитися влітку 2026-го. Це, на його думку, дає людям достатній часовий горизонт – від середини 2026 року до березня 2027-го – для планування подальших кроків і стабілізації перебування.
Окремо експерт звертає увагу на ринок праці: протягом трьох років від набуття чинності закону громадяни України, які перебувають у Польщі легально, але не мають PESEL UKR, зможуть працювати на тих самих умовах, що й особи з цим статусом – на підставі повідомлення роботодавця.
Доступ до допомоги для вразливих категорій населення
Крім цього Олександр Пестриков звертає увагу на зміни в доступі до медичної та соціальної допомоги. Відповідно до проєкту, ці гарантії дедалі більше пов’язуються зі страховим статусом і формальним віднесенням особи до вразливих категорій. Паралельно змінюється підхід до колективного розміщення: довгострокове проживання в центрах колективного розміщення (OZZ) передбачене лише для визначених груп.
За словами експерта, на практиці це може створювати труднощі, зокрема для людей з інвалідністю. Так, переїзд з OZZ до іншого житла – навіть за підтримки громадських організацій – може призводити до втрати доступу до безоплатної медичної допомоги. Водночас підтвердження статусу особи з інвалідністю у Польщі пов’язане з проходженням медичних обстежень і отриманням рішення відповідної комісії. Безоплатні обстеження передбачені насамперед для осіб, які проживають у центрах колективного розміщення (OZZ). У разі виїзду з такого центру людина може втратити доступ до безплатної діагностики, а необхідні процедури доведеться проходити за власний кошт, що створює додаткові фінансові бар’єри.
Олександр Пестриков також окремо звертає увагу на положення про поселення. Проєкт закону вводить модель короткострокової кризової допомоги, яка передбачає забезпечення проживання і харчування не довше ніж 60 днів від першого в’їзду до Польщі та не довше ніж 12 місяців від події, що стала підставою для рішення ЄС про масовий наплив переміщених осіб. Як пояснює експерт, у випадку громадян України ця норма не має практичного застосування, оскільки дванадцятимісячний строк, пов’язаний із початком повномасштабної війни та рішенням ЄС про тимчасовий захист, минув раніше. Фактично йдеться про загальне правило, розраховане на можливі майбутні гуманітарні кризи, а не про зміну умов проживання для українців, які нині перебувають у Польщі.
Водночас Пестриков акцентує і на інших змінах, зокрема на неповерненню гербових зборів за видачу віз і карт побиту – включно з картою CUKR – навіть у разі відмови у видачі документа.
Як пояснює експерт, ухвалення цього проєкту означає чіткий політичний сигнал про завершення надзвичайного етапу. «Це все ще проєкт закону, і він може змінюватися під час парламентських робіт. Але його загальна логіка вже зрозуміла – Польща переходить від кризових, спеціальних рішень до системних правил, однакових для всіх іноземців з тимчасовим захистом», – зазначає він.
За словами Пестрикова, ключовим стає питання формальностей і строків.
«Значна частина прав зберігається, але зростає відповідальність самих людей за свій статус – за документи, за вчасне подання заяв, за підтвердження особи. Це важливи зміни, до яких українцям у Польщі варто бути готовими».
О.К.