До польського Сейму невдовзі потрапить проект новелізації закону Про іноземців, що його підготувало Міністерство внутрішніх справ і адміністрації під керівництвом Маріуша Блащака. Зміни одного з головних актів, який регламентує перебування громадян інших країн у Польщі, анонсували вже давно. Так, у січні цього року українські ЗМІ накрило справжнє цунамі повідомлень, нібито Варшава збирається так доповнити своє законодавство, що це значно полегшить легалізацію перебування та працевлаштування іноземців у Польщі. Але чи так сталося?
Пропозиції позитивних — з точки зору мігрантів — нововведень дійсно є. Як зазначає Марія Шкодзінська з “Фонду розвитку понад кордонами”, тут можна виділити два ключових моменти:
“По-перше, пропонована новелізація закону передбачає, що іноземці, які працюють у Польщі на підставі освідчення, і подали документи на дозвіл на проживання, зможуть працювати після завершення терміну дії освідчення до моменту видачі рішення воєводою без додаткових дозволів. Сьогодні з точки зору права ці люди мусять або робити перерву у працевлаштуванні, або просити про додатковий дозвіл на працю. По-друге, пропонується аби іноземці, які змінюють тип трудової угоди у одного і того ж працедавця, наприклад умову підряду на повноцінний трудовий договір, не мусили наново проходити через процедуру легалізації перебування. Сьогодні кожна зміна угоди, на підставі якої виданий дозвіл на тимчасове перебування, тягне за собою необхідність розпочинати процедуру від початку”.
Як позитивну можна також розглядати пропозицію, згідно з якою у Польщі буде сформований список так званих особливих професій, представники яких будуть звільнені від необхідності робити тест ринку праці, і після чотирьох років безперервного перебування та праці у Польщі вони зможуть подавати папери на дозвіл на постійне проживання. “Щоправда, – зазначає Ксенія Наранович з Фонду розвитку понад кордонами, – списку цих професій досі немає. Передбачається, що його оголосять в окремому акті після консультацій між Міністерством внутрішніх справ, Міністерством праці, родини та соціальної політики й Міністерством економіки. Але як швидко це станеться, як часто список цих професій буде оновлюватися — невідомо. Враховуючи, наприклад, ситуацію з нормою, за якою Карти поляка можуть видаватися воєводами, а не тільки консулами, котру Сейм схвалив майже рік тому, і яка досі не увійшла в життя через брак відповідного акту, на список професій ми також можемо чекати навіть кільканадцять місяців”.
Важко не погодитися — ці пропоновані зміни спростять життя чималій кількості українських мігрантів у Польщі. На жаль, на цьому позитивні новини закінчуються.
До закону пропонується внести зміни, які навряд чи потішать осіб, що збираються отримати у Польщі статус довготермінового резидента ЄС, – нагадаємо, на цей варіант легалізації перебування можуть претендувати ті негромадяни ЄС, хто протягом 5 років безперервно проживав у Польщі і на момент подачі документів має джерело доходу та медичну страховку. Фактично, сьогодні це єдина форма довготермінової легалізації перебування для тих мігрантів, хто не має польського походження чи не є шлюбним партнером громадянина/громадянки Польщі. Отже, польське МВС пропонує зробити однією з умов надання статусу резидента наявність сертифікату, що підтверджує володіння мігрантом польською мовою хоча б на рівні В 1 (третій з шести можливих рівнів — ред.). Сертифікат також вимагатиметься від осіб, які подаються на карту постійного перебування на інших підставах, ніж Карта поляка чи польське походження.
Іспит на сертифікат триває два дні і коштує гроші, вже це не є приємною новиною. Але якщо для колишніх студентів та “білих комірців” іспит буде радше формальністю, то для людей, які приїхали до Польщі у зрілому віці, працювали фізично і ніколи не ставили собі за мету вивчити польську не тільки на розмовному рівні — новина погана. Вже сьогодні у 38-мільйонній Польщі статус резидента отримує тільки кілька сотень осіб щороку, введення мовної вимоги обмежить і це невелике коло осіб.
“Вимогу мовного іспиту хотіли запровадити ще коли готувалася попередня новелізація проекту, – говорить Ксенія Наранович. – Сама по собі євросоюзна директива, яка зобов’язала держави-члени запровадити статус резидента, дозволяє запроваджувати мовний іспит як умову отримання статусу. Але директива говорить, що країна-член ЄС має право вимагати від мігранта мовний сертифікат тільки тоді, коли наявна мережа публічних мовних курсів чи шкіл, де мігрант може мову вивчити. У Польщі такої практики не існує. У випадку воєводських центрів мігранти мають доступ принаймні до приватних осередків навчання, у менших місцевостях люди будуть позбавлені такої можливості. Так що ми і цього разу зголошували застереження до цього нововведення, але тепер вони залишилися без уваги”. Марія Шкодзінська додає, що згадана норма некорисно позначиться і на польській адміністрації — ті, хто міг отримати статус резидента, змушені будуть увесь час продовжувати дозволу на тимчасове перебування, що тільки видовжуватиме існуючі черги.
Нюанси Ксенія Наранович убачить і в пропонованій нормі про можливість виконання праці на попередньому освідченні, допоки не готове рішення по дозволу на проживання: “Фактично, це означає що Міністерство в курсі багатомісячних черг на отримання “децизії”. І замість того, щоб з цим боротися, воно просто робить сумну практику більш комфортною. З точки зору конкретних заявників це полегшення, проте це й індульгенція для воєводських управлінь не виконувати своїх обов’язків вчасно”.
У проекті змін до закону Про іноземців також згадується про квоти на трудових мігрантів та дозволи на роботу і перебування, про які згадується у проекті змін до закону Про промоцію працевлаштування та інститути ринку праці. Як конкретно працюватиме система квот — знову ж таки вирішуватиметься до допомогою додаткових міністерських наказів. Наразі ж проект новелізації цього закону відправлений на повторний розгляд сеймової комісії.
Олена Бабакова