1 серпня 2025 року виповнюється 81 рік від початку Варшавського повстання — найбільшого збройного виступу проти нацистської окупації у Європі під час Другої світової війни. Генеральний штаб Збройних Сил України вшанував пам’ять героїчного повстання символічним зверненням: «Za wolność waszą i naszą! За вашу і нашу свободу!»
«Збройні Сили України вшановують пам’ять мешканців Варшави та віддають шану всім загиблим героям і героїням, які в 1944 році боролися за свободу Республіки Польща під час Варшавського повстання», – йдеться у дописі Генштабу ЗСУ.
У Збройних Силах нагадали також історію Варшавського повстання, яке почалось 1 серпня та тривало до 3 жовтня 1944 року. Заплановане на три дні, повстання у польській столиці тривало два місяці. Воно стало не тільки проявом героїзму, але також однією з найбільших трагедій – внаслідок боїв та авіабомбардувань загинуло близько 18 тисяч повстанців та 180 тисяч цивільних мешканців Варшави, а понад половина міста була зрівняна з землею.
Окремо Генштаб ЗСУ звернув увагу на українців, у лавах повстанців: згідно з «Енциклопедією українознавства», під час Варшавського повстання загинуло близько двохсот українців, які проживали у Варшаві і приєдналися до польського Руху Опору та брали участь у повстанні проти нацистської окупації. Вони воювали поряд з поляками, прагнучи звільнити Варшаву та виступити проти спільного ворога.
Уже першого дня повстання у боротьбі з окупантами на площі Домбровського загинув Орест Федоронько – підхорунжий «Форт» з Диверсійної комендатури Армії Крайової, син головного капелана Війська польського для православних Семена Федоронька, замордованого в Катині 1940 р.
У битвах Армії Крайової на Мокотуві в угрупованні «Башта» брав участь Андрій Гітченко (народився 1926 р., помер 24.01.2004 р.), син консула уряду УНР у Польщі. Був двічі поранений, а після капітуляції повстання потрапив до табору полонених. Після війни закінчив Варшавську політехніку, і аж до виходу на пенсію працював на залізниці. У рядах Армії крайової боровся також колишній офіцер армії УНР ротмістр Іван Митрусь-Виговський, контрактний поручик Війська Польського.
У своєму дописі Генштаб ЗСУ особливо підкреслив участь угруповання СС «российской освободительной народной армии» («РОНА»), яке виступило проти повстанців на боці нацистів. «Особливо по-звірському, як і зараз російські окупаційні війська роблять це в Україні, – грабуванням та зґвалтуваннями місцевого населення відзначились солдати з І російського угруповання СС “российской освободительной народной армии” (“РОНА”): штурмовий полк РОНА на чолі ваффен-оберштурмбаннфюрером СС Іваном Фроловим, а також штурмовий полк “Дірлевангер”. РОНА відповідальна за смерть 7–10 тис. людей у варшавському районі Воля», – йдеться у дописі.
«Збройні Сили України віддають шану всім героїчно полеглим за Свободу проти тиранії», – закінчив допис Генштаб ЗСУ та подякував Польщі за підтримку й допомогу.
А.В.
