Українки Олена Вайдалович і Юлія Богуславська потрапили до переліку 50 сміливих жінок 2024 року за версією Wysokie Obcasy. До списку потрапила також польська кураторка Марта Чиж, за презентацію виставки українського мистецького колективу Open Group на Варшавському бієнале. Розповідаємо більше про кожну з відзначених.
Польське видання Wysokie Obcasy (додаток до Gazeta Wyborcza) склало рейтинг 50 сміливих жінок 2024 року. До цього переліку потрапили громадські активістки, жінки, які ведуть різного роду просвітницьку діяльність, борчині за права жінок і дітей, а також мисткині та інші діячки. До переліку також потрапили українки Олена Вайдалович і Юлія Богуславська та полька Марта Чиж за співпрацю з українським мистецьким колективом. Розповідаємо більше про відзначених.
Олена Вайдалович
Олена Вайдалович отримала відзнаку «за руйнування стереотипів щодо ромських жінок». Олена є ромкою українського походження. Вона народилася та виросла в Україні й вже з дитинства стикалася з упередженим ставленням через свою національність. Однак це вмотивувало її докладати зусиль, щоб боротися зі стереотипами й діяти на захист прав національних меншин. Олена закінчила школу та вступила на навчання до університету, де отримала спеціальність за правничим напрямком. Вона ніколи не приховувала свого походження, попри те, що стикалася зі стереотипами й упередженнями у свій бік.
За роки своєї професійної діяльності Олена Вайдалович була експерткою ООН у справах національних меншин в Україні та працювала в Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини. Після початку повномасштабної війни вона переїхала до Варшави, де продовжила займатися своєю діяльністю. Сьогодні Олена працює у фонді «Fundacja w Stronę Dialogu». Свою діяльність вона зосереджує на едукації суспільства на тему ромського суспільства, їхніх традицій і культурі.
Як зазначила Олена Вайдалович у інтерв’ю з RomaUA, часто роми та інші національні меншини залишаються без підтримки, зокрема, стикаються з нетерпимістю у суспільстві. Тож для неї важливо зробити усе можливе, щоб вони мали гідні умови життя, а не залишалися напризволяще.
Юлія Богуславська
Юлія Богуславська отримала відзначення «за допомогу українкам у Польщі». Юлія є засновницею фонду «Українка в Польщі». Вона народилася у Донецьку, але вже 10 років проживає у Польщі. Коли почалася повномасштабна війна, Юлія Богуславська створила фонд, щоб допомагати своїм співвітчизницям, які були вимушені переїхати до цієї країни через війну. До цього часу Юлія працювала в ООН та інших великих організаціях в Україні та Польщі.
Діяльність фонду спрямована на запобігання професійній деградації та інтеграцію українських жінок у польське суспільство. У фонді жінки з України можуть отримати психологічну підтримку, взяти участь у мотиваційних зустрічах і професійних тренінгах. «Ми не перестанемо дякувати полякам за те, що вони терплячі до нас, за підтримку, а головне за те, що бачать у нас потенціал і рахуються з тим, що значна частина військових мігрантів колись стане польським громадянством. Наші цілі спільні, бо ми люди, які знають почуття пригніченості та безсилля. Ми знаємо, що разом ми зможемо побудувати нове суспільство», – йдеться на сторінці фонду.
Марта Чиж
Марта Чиж є польською митецькою кураторкою. Разом з українським артистичним колективом «Відкрита група» (у складі Юрія Білея, Павла Ковача та Антона Варги) представила проєкт «Repeat After Me» / «Повторюйте за мною» на цьогорічному Венеційському бієнале – одній з найбільш престижних виставок сучасного мистецтва у світі.
В інтервʼю для «Суспільне. Культура» Марта Чиж поділилась, що коли вперше побачила проєкт «Повторюйте за мною» в люблінській галереї «Лабіринт», то одразу зрозуміла, що хотіла б саме її представити на бієнале у Венеції.
«Repeat After Me» / «Повторюйте за мною» – аудіовізуальний проєкт, що покликаний передати досвід життя в умовах постійних обстрілів та повномасштабного російського вторгнення. Проєкт для Венеційського бієнале складається з двох відео. Перше було зняте в серпні 2022 року в Україні, а його учасниками стали внутрішні переселенці з різних регіонів України, які потрапили до тимчасового табору для ВПО у Львові. Друге відео було зняте вже у 2024 році спеціально для виставки у Венеції і у ньому взяли участь біженці з України, які зараз перебувають в інших країнах, зокрема, у Польщі, Німеччині, Австрії, Литві, Ірландії, а також США.
Певним натхненням для роботи стали інструкції від ДСНС України, які служба розповсюджувала серед населення напередодні повномасштабного вторгнення Росії. У цій інструкції, зокрема, йшлось про те, як поводитись під час різних типів обстрілів та бомбардувань. А найчастіше єдиний спосіб відрізнити тип обстрілу є власне розрізнення різних типів зброї по звуку.
Кожен учасник фільму представляється, розповідає, звідки він і де зараз перебуває, а потім на екрані з’являється текст із описом певного виду зброї чи військової техніки (вертоліт, сирена повітряної тривоги, АК 47, танк Т-80, мінометний вогонь, бомбардування, ракетний обстріл, артилерійський вогонь). Свідки імітують звук описаної зброї і в наступному реченні прямо звертаються до аудиторії: «Повторіть за мною». Після цих слів на екрані з’являється текст, який глядачі можуть повторювати, як у караоке.
«Показуючи тепер уже біженців з різних країн, ми показуємо географію війни й те, як вона впливає на світ. Біженці повсюди. І про це говорять також герої фільму, яких учасники “Відкритої групи” знімали у центрах для біженців, готелях <…> Ми розуміємо, що ми говоримо про Україну, але цей фільм можуть зрозуміти люди з дуже різних контекстів. Тому що ми просимо згадати людей звуки зброї, яку вони чули. А ці звуки “популярні” у загарбників всього світу. Тож якщо ми запитаємо людей, наприклад, із Гази, про те, які звуки війни вони знають, – вони, можливо, повторять ті самі речі, що й українці», – сказала в інтервʼю для Суспільне. Культура Марта Чиж.
Т. Ш.
Джерело: Wysokie Obcasy
