Як у Польщі відзначають 8 березня? – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Як у Польщі відзначають 8 березня?

Анастасія Верховецька
Юлія Кириченко
8 Березня 2025
Як у Польщі відзначають 8 березня?
Анастасія Верховецька
Анастасія Верховецька

Хоча 8 березня або Міжнародний день боротьби за права жінок не є державним святом (і, відповідно, вихідним) у Польщі, його надалі відзначає значна частина населення. Попри уявлення, що свято є спадщиною комунізму, все більше людей використовує цей день як привід, щоб нагадати про права жінок, їхній статус у суспільстві та проблеми, з якими вони стикаються. Поряд з традиційними привітаннями та квітами, у містах Польщі проходять також маніфестації та освітні заходи.

Розповідаємо більше про історію свята, як його відзначали у Польщі та яким сьогодні є становище жінки в країні.


Міжнародний день боротьби за права жінок – історія свята

Жіночий день, 8 березня або міжнародний день жінок – це свято, яке щороку відзначають як привід наголосити на політичних, культурних, наукових, економічних та інших досягненнях жінок, а також звернути увагу на проблеми та виклики, з якими стикаються жінки у своїх суспільствах. Хоча у багатьох 8 березня асоціюється з Радянським Союзом та комуністичною спадщиною, його коріння сягають початку XX століття та руху жінок за виборчі права у США. 

Вперше День жінок відзначили 28 лютого 1909 року у Сполучених Штатах з ініціативи Соціалістичної партії Америки. Вже наступного року учасниці Другої міжнародної соціалістичної жіночої конференції у Копенгагені вирішили щороку відзначати День жінок, присвячений передовсім боротьбі за виборчі права. У 1911 році День жінок відзначили в Австро-Угорській, Німецькій імперіях, а також в Данії та Швейцарії. Офіційно свято утвердилось лише після Першої світової війни і тоді ж було вирішено відзначати його саме 8 березня.

Членкині міжнародної жіночої організації Міжнародна жіноча ліга за мир і свободу, 1922 рік

У Радянському Союзі, а після Другої світової війни також у країнах соціалістичного блоку, 8 березня стало одним з державних свят та на рівні з Днем праці мало на меті пропагування комуністичного ладу. Радянська влада вітала в цей день жінок-робітниць, закликала їх до ще більшої праці на користь Союзу. 

Лише у 1977 році День жінок став міжнародним. Згідно з рішенням Генеральної асамблеї ООН 8 березня було проголошено Міжнародним днем прав жінок і миру, а метою свята стали боротьба з дискримінацією жінок.

8 березня у Польщі – історія та сьогодення

Вперше День жінок у Польщі відзначили 24 березня 1924 року, а святкування організував Центральний жіночий комітет Польської соціалістичної партії. В роки Польської народної республіки 8 березня було державним вихідним. Хоча це й не був вихідний, свято активно відзначали. Переважно на роботі. 

Як описує у своїй статті Івона Куж, у перші роки соціалістичної Польщі святкування 8 березня більше нагадувало день, коли держава приймала знаки вдячності та прихильності від жінок. Тоді основною формою святкування було перевиконання робітницями норм праці. З початку березня газети повнились заголовками на кшталт «Жінки в лавах Добровольчого резерву громадянської поліції ​​беруть зобов’язання відзначити своє свято», «Тисячі жінок поповнюють ряди передовиків праці», «Жінки зустрінуть своє свято посиленим трудовим змаганням». А в день самого свята жінки звітувались з виконаної роботи.

«Нехай польські жінки, велика сила нашого народу, крокують у перших рядах у щоденній праці й боротьбі трудящих», – так звучали маніфести та побажання з нагоди Дня жінок у перші роки після війни.

В наступні роки тема роботи залишалась провідною у святкуваннях 8 березня. Як наголошував з нагоди свята голова Польської обʼєднаної робітничої партії Владислав Гомулка, тоді у Польщі «не було сфери, де жінки не відігравали б важливої ролі. Тому були “працьовиті сільські господині”, “героїчні вчительки”, “незрівнянні робітниці”». 

«Сьогодні у жінок свій день. Вони піднімуть свої келихи з вином відповідно до щорічного звичаю, чоловіки та сини будуть вдома, колеги по роботі допоможуть з невеликими завданнями, вони принесуть солодощі та квіти, вони висловлять теплі побажання», – так святкування 8 березня описувала голова Жіночої ліги Польщі. Святкували зазвичай у колі колег, з банкетом та квітами – гвоздиками чи тюльпанами. Серед подарунків найчастіше були речі, що могли знадобитись у повсякденному житті – панчохи або рушники. 

У промовах представників влади (переважно чоловічої статі) День жінок часто мав фасадний характер, а вдома чи в колі друзів святкування часто набувало форми веселощів і глузувань. 8 березня газети жартома наставляли чоловіків, «як має бути». Наприклад, у березні 1975 року редакція газети Przekroju запропонувала «замість квітів для Єви, які є найбільш стереотипним подарунком на Жіноче свято», чоловікам заповнити чоловікам декларацію: «Я, нижчепідписаний, з нагоди жіночого дня зобов’язуюсь: подати дружині сніданок у ліжко в цей день; вибити килим; гуляти з дитиною і вести коляску; винести сміття; не читати під час їжі; застелити собі ліжко; мити підлогу хоча б раз на тиждень; час від часу мити вікна; підмести квартиру; почистити картоплю». З цих дій чоловікові пропонувалось обрати три, на власний смак.

Тільки після 1989 року та системних змін у польській державі, 8 березня стало також приводом для розмови про проблеми жінок у Польщі. «Ми не хочемо, щоб 8 березня нас хвалили за наші старання та хоробрість, ми хочемо впливати на ієрархію справ і вибір пріоритетів в інтересах родини, суспільства, а також в інтересах самих жінок», – говорила у 1989 році голова Комітету домашнього господарства Ліги польських жінок.

День жінок у Польщі перестав бути державним святом у 1993 році. Однак це не скасувало неформальних святкувань та привітань. 

За даними опитування, яке в лютому 2025 року провів портал Prezentmarzeń, 90% опитуваних заявили, що День жінок залишається актуальним святом. Для більшості це привід віддати належне знайомим жінкам (65%), однак є також ті, хто вважають свято частиною традицій (20%). Лише незначна частина опитаних – 5% – зазначили, що 8 березня – це пережиток минулого. 

Ще однією формою відзначення Дня жінок стали маніфестації, які 8 березня проходять в різних містах Польщі. Наприклад, у Варшаві цього року пройде вже 26-та Manifa Warszawska – захід, що поєднує протест та хепенінг. Захід пройде під гаслом «Спільний гнів, спільна радість, міць сестринства». 

Жінки у сучасній Польщі

За даними головного статистичного управління Польщі станом на 2022 рік жінки складали 52% від всього населення країни. Це означає, що на кожні 100 чоловіків припадає в середньому 107 жінок. Проте серед населення віком до 49 років на кожні 100 чоловіків припадало менше ніж 97 жінок. 

Хоча громадянки Польщі мають право голосу ще від 1918 року, й надалі зберігаються проблеми, з якими стикаються сучасні польки. Це, наприклад, дискримінація на ринку праці, обмеження в доступі до керівних посад, нижча зарплата тощо. За даними дослідження Польського економічного інституту, проведеного навесні 2023 року, в країні налічувалось 7,4 млн працевлаштованих жінок, що складає 64% працездатного населення жіночої статі. Для порівняння, рівень працевлаштування жінок у ЄС складає 63%, а найвищий такий показник занотовано в Ісландії та Нідерландах – 77%.

Професійна діяльність жінок також пов’язана з доглядом за дітьми (тим нижче, чим більше дітей). Серед матерів дітей 1-3 років рівень економічної активності становить 62% – на 26 відсотків менше, ніж серед бездітних жінок. Цей коефіцієнт зростає з віком молодшої дитини, що пояснюється тим, що деякі матері відновлюють професійну діяльність у міру дорослішання дітей.

Високим у Польщі є рівень представлення жінок на керівних посадах – 43% таких посад. Вищий показник лише в Латвії (46%), а середня по ЄС складає 35%. Серед галузей, де жінки займають керівні посади, домінує торгівля. Загалом у Польщі у 2021 році: 459 тисяч жінок працювали на керівних посадах, причому майже кожна третя з них – у сфері торгівлі (126 тисяч). Другий і третій сектори – державне управління та промисловість.

Попри це проблемою залишається нижча заробітна плата жінок. Як зазначають автори дослідження, це глобальна проблема і найчастіше згадувані фактори, які можуть на неї вплинути, включають: низьку участь жінок у професійному житті (включаючи роботу на неповний робочий день), пов’язану з нерівним розподілом домашніх обов’язків і обов’язків з догляду; більшу участь жінок у низькооплачуваних професіях і секторах економіки; дискримінацію жінок; нижчі навички чи здібності до переговорів, а також відсутність прозорості заробітної плати. У всіх країнах ЄС жінки в середньому заробляють менше, ніж чоловіки. Однак Польща має тут одні з найкращих показників – різниця у зарплатах складає 4,5%. Середній показник у ЄС складає 13%, а найбільша різниця у зарплатах спостерігається у Латвії – 22,3%.

Найбільше жінок працює у таких сферах як охорона здоровʼя, соціальна допомога, освіта, сектор послуг. Найменше – у будівництві, гірництві і видобутку, транспортній галузі.

Ще одним досягненням сучасних жінок є доступ до освіти. В сучасній Польщі початкова та середня освіта є обовʼязковою для всіх дітей незалежно від статі. А вища освіта, включно з аспірантурою та науковою карʼєрою, однаковою мірою доступні як для чоловіків, так і для жінок. Станом на 2021 рік 50% жінок у Польщі віком 25-34 роки мали вищу освіту. До порівняння, серед чоловіків такий показник складав лише 31%.

Краківська Manifa, Фото: Jakub Hałun

Головною проблемою, з якою стикаються сучасні польки є доступ до абортів. Польща має одне з найсуворіших аборційних законодавств у Європі. Закон, що обмежує доступ до аборту в Польщі, був ухвалений 7 січня 1993 року. На сьогодні аборт у цій країні можна зробити тільки у двох випадках: коли вагітність загрожує життю чи здоров’ю матері або якщо вагітність наступила внаслідок кримінальних дій (зґвалтування). До 2020 року був передбачений ще один випадок, коли дозволялося зробити аборт: якщо плід має невиліковну хворобу. Втім, 22 жовтня 2020 року Конституційний суд ухвалив рішення заборонити проводити аборти в цих випадках. Раніше, у 2016 році, депутати вже намагалися заборонити робити аборт у випадку невиліковної хвороби плоду. Але хвиля масових протестів змусила їх відмовитися від розгляду цього рішення. Мільйони жінок вийшли тоді на вулиці в чорному одязі, через що страйк назвали «Чорним протестом».

Починаючи із листопада 2021 року у Польщі систематично  відбуваються протести, пов’язані із смертями жінок, яких називають «жертвами нового законодавства», коли лікарі не наважуються робити аборт, як наслідок у лікарнях гинуть і мати, і дитина.  Масова акція під гаслом «Жодної більше» відбулась, зокрема, у 2023 році у Варшаві.

7 січня 2024 року польські активісти звернулися до новообраного уряду з вимогою змінити чинне у Польщі законодавство, яке майже повністю забороняє аборти. Вони нагадали, що питання абортів було одним з ключових на парламентських виборах у 2023 році. Двома місяцями пізніше, 8 березня, жінки знову вимагали дозволу на штучне переривання вагітності до 12 тижня й підписання законопроєкту про легалізацію екстреної контрацепції. Внаслідок цього від 1 травня 2024 року запроваджено законопроєкт, який передбачає, що рецепти на препарати екстреної контрацепції зможуть виписувати не лише лікарі, але й також фармацевти. Скористатися правом придбання препарату екстреної контрацепції можуть пацієнтки старші за 15 років. Однак законодавство щодо переривання вагітності та декриміналізації допомоги у проведенні абортів так і не було змінено.

Анастасія Верховецька

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись