У п’ятницю, 8 березня, у міжнародний день боротьби за права жінок, у центрі Варшави відбудеться масова акція за лібералізацію аборційного законодавства, а саме: за дозвіл на штучне переривання вагітності за бажанням вагітної до 12 тижнів. Крім цього протестувальниці вимагатимуть від президента Польщі підписання законопроєкту про легалізацію екстреної контрацепції. Розповідаємо детальніше про протест та ситуацію з аборційним законодавством у Польщі.
«Ми вимагаємо доступної екстреної контрацепції без рецепта для всіх і кожного, починаючи з 15 років. Ми вимагаємо продовжити розгляд законопроєктів про аборти. Це питання наших елементарних прав, нашого життя і смерті», – заявлено на сторінці організаторів маршу.
Протестувальниці вимагатимуть від президента Польщі Анджея Дуди підписати законопроєкт щодо екстреної контрацепції, дозволяючи її придбання для дівчат старше 15 років без рецепта. Крім цього вони звернуться до спікера Сейму Польщі Шимона Головні з вимогою проголосувати у парламенті відкладені законопроєкти про дозвіл на штучне переривання вагітності до 12 тижнів.
«Завтра, 8 березня, ми вийдемо на вулиці, щоб захистити закон про екстрену контрацепцію і наше право на легальний, безпечний, безплатний аборт. Підемо до Президентського палацу, а також до тебе, Шимоне Головню, який анонсував розгляд аборційних законопроєктів на поточній сесії Сейму і скасував це в останню хвилину», – зазначено на сторінці організаторів.
Демонстрація розпочнеться о 18:00 біля Президентського палацу, після чого протестувальниці підуть до офісу політичної партії Польща 2050, лідером якої є Шимон Головня. Ініціатором протестів є фонд «Загальнопольський страйк жінок» / «Ogólnopolski Strajk Kobiet», який бореться за права жінок та рівні громадянські права.
Про що йдеться?
Аборційне законодавство у Польщі є одним з найсуворіших у Європі. Доступ до екстреної контрацепції можливий лише за рецептом лікаря, а проведення абортів тільки у випадках, якщо вагітність виникла в результаті кримінальних дій (зґвалтування) або вона загрожує життю чи здоров’ю матері.
Нова урядующа коаліція, яка перемогла на парламентських виборах 2023 року, обіцяла лібералізувати аборційне законодавство. Зокрема, польський Сейм, а за ним і Сенат ухвалили поправки до фармацевтичного законну щодо екстреної контрацепції, дозволяючи її придбання без рецепта особам старше 15 років. 8 березня документ потрапить на стіл президента Польщі для підпису. Проте, президент Анджей Дуда ще 22 лютого, в ефірі телеканалу Polsat висловив сумніви стосовно необхідності такої лібералізації законодавства, а саму екстрену контрацепцію назвав «гормональною бомбою». «Ця таблетка сьогодні є доступна у Польщі. Це не означає, що цієї таблетки взагалі не має у Польщі. Зараз вона під контролем, а тут ідея полягає в тому, щоб було без контролю. Чи вам не здається, що це дуже суперечлива ідея?», – сказав президент у розмові з журналістом.
Іншою проблема є лібералізація аборційного законодавства в контексті дозволу на переривання вагітності до 12 тижня.
Як зазначає видання Oko.press, у Сеймі на цей момент очікують на розгляд 4 чотири законопроєкти про аборти, які походять від членів урядущої коаліції. Ліві подали два проєкти (легальність абортів до 12-го тижня і їхню декриміналізацію), Громадянська платформа – один (теж про легальність абортів до 12-го тижня) і Третій шлях – один (про повернення до закону 1993 року).
Проте, 5 березня спікер парламенту Шимон Головня в ефірі телеканалу Tvn24 заявив, що розгляд 4 законопроєктів про лібералізацію аборційного законодавства переноситься на 11 квітня і відбудеться вже після проведення у Польщі виборів до місцевих органів влади. Таке рішення він пояснив браком компромісу в коаліції стосовно лібералізації абортів. Водночас спікер висловив надію, що після виборів шанс на позитивний розгляд законопроєктів буде вищий. «Ми перебуваємо в розпалі передвиборчої кампанії. Останні кілька тижнів я присвятив консультаціям, переговорам, спробам посередництва і намаганням мінімізувати ризик того, що всі проєкти, які знаходяться в Сеймі, будуть відхилені в рамках цієї передвиборчої канонади в першому читанні», – заявив політик.
Річ у тім, що спікер Сейму Шимон Головня, як член коаліції Третій шлях (союз Польської селянської партії та Польщі 2050), виступає спочатку за повернення до компромісу 1993 року, а вже потім розгляду на референдумі питання про дозвіл на аборти до 12 тижнів. Стосовно закону з 1993 року «про планування родини, охорону людського плоду і та допустимі умови переривання вагітності», то він передбачав можливість виконання абортів лише у трьох випадках:
- якщо вагітність загрожує життю або здоров’ю матері;
- якщо вагітність виникла в результаті кримінальних дій (наприклад, зґвалтування);
- якщо плід має серйозні вади розвитку.
Зазначимо, що на цей момент у Польщі, згідно з рішенням Конституційного суду Польщі з 2020 року, аборт можна робити лише у перших двох випадках. Така ситуація обурює жінок, котрі неодноразово протестували, вимагаючи змін у законодавстві.
«Заборона абортів не означає, що їх не проводять»
Рішення Конституційного суду з 2020 року супроводжувалося масовими протестами жінок, організаторами яких був рух «Страйк жінок». Участь у протестах також брали українки. Рік після зміни законодавства медіа стали писати про «перших офіційних жертв»: 30-річну Ізабелу з містечка Пщини та 37-річну Агнєшку з Ченстохови. У 2023 році «жертвою» законодавства стала 33-річна Дорота, яка померла через те, що жінці вчасно не провели аборт. Цей випадок також викликав масові протести по всій Польщі та за кордоном. У липні того ж року жінки знову вийшли на масові протести. Причиною стала справа Йоанни з Кракова. Жінка за допомогою пігулок штучно перервала вагітність, після чого їй стало погано і вона звернулася до лікаря. Історія набула розголосу у липні, коли медіа дізналися про неправомірну діяльність поліції під час її транспортування до лікарні та під час медичного огляду.
У березні 2023 року суд у варшавському районі Прага виніс вирок у справі активістки організації Aborcyjny Dream Team Юстини Виджинської. За те, що та передала таблетки для аборту іншій жінці, Виджинську засудили на 8 місяців громадських робіт – 30 годин щомісяця. Справа Юстини Виджинської – є першою в Європі, коли перед судом постала активістка. Подібні справи уже розглядались, але тоді йшлося лише про родичів чи партнерів вагітних.
«Заборона абортів не означає, що їх не проводять», – зазначають в ініціативі Aborcyjny Dream Team. У жовтні 2023 року ініціатива опублікувала дані організації Аборти без кордонів / Aborcja bez granic щодо кількості жінок, яким вони допомогли з перериванням вагітності. За три роки після того, як Конституційний суд Польщі ухвалив рішення заборонити проводити аборти у випадках невиліковної хвороби плоду ініціатива надала допомогу 125 тисячі жінкам Польщі та виділила на це майже 3,7 мільйона злотих. За останній рік 46 тисяч жінок отримали доступ до безпечного аборту.
Також за даними ініціативи, до них зверталися й українки, які виїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року. За останній рік на їхню інформаційну лінію зателефонувало 316 українок.
Дмитро Димидюк, Анастасія Верховецька.
Джерело: Strajk kobiet