На початку 2025 року до Сейму було подано два законопроєкти про зміни до спецзакону про допомогу громадянам України, який передбачає загострення вимог для отримання українськими біженцями виплат 800+. Автори законопроєкту пропонують надавати 800+ тільки тим особам, які живуть, працюють та платять податки у Польщі. Ця ідея вже викликала занепокоєння, адже в першу чергу зміни торкнуться вразливих категорій українців – самотніх батьків, дітей з інвалідністю, пенсіонерів, які мають під опікою дітей. Фонд «Український дім» підрахував, скільки українських дітей можуть втрати допомогу 800+, якщо польський уряд впровадить запропоновані зміни.
Законопроєкти про обмеження 800+ для українських біженців
Як ми писали раніше, 20 січня парламентський клуб партії «Право і справедливість» подав на розгляд Сейму законопроєкт про зміну спецзакону про допомогу громадянам України. Депутати від ПіС пропонують ще більшеУ 2024 році фінансову допомогу «Родина 800+» для українських утікачів від війни пов’язали з виконанням шкільного обов’язку. Діти зі статусом PESEL UKR від 1 вересня 2024 року зобовʼязані вчитись у польській школі. В іншому випадку батьки не зможуть отримувати виплати 800+. загострити вимоги для отримання українцями допомоги за програмою 800+. Зокрема йдеться про те, що фінансову допомогу на дитину зможуть отримувати лише ті громадяни України, які виконують такі вимоги:
- проживають разом з дитиною на території Польщі;
- дитина, на яку отримується допомога, виконує у Польщі шкільний обовʼязок – відвідує польську школу, клас дошкільної підготовки. Винятком є діти, які через вік не зобовʼязані відвідувати школу;
- громадянин України працює або веде господарчу діяльність у Польщі;
- платить податки до польської податкової.
Пізніше свій законопроєкт представила також «Конфедерація», яка запропонувала взагалі прибрати зі спецзакону про допомогу громадянам України пункти, які стосуються виплати біженцям будь-якої фінансової допомоги, зокрема, 800+.
У Міністерстві родини, праці й суспільної політики відреагували на намір польських політиків обмежити виплати 800+ для українців. Як підкреслила очільниця відомства Аґнєшка Дзєм’янович-Бонк, близько 80% українських біженців працевлаштовані. Тому наразі у відомстві не працюють над змінами у програмі 800+.
Одночасно з цим польський уряд також працює над проєктом змін до спецзакону про допомогу громадянам України. Як говорить у коментарі для Rzeczpospolita, Мачєй Дущик, віцеміністр Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, відповідальний також за питання міграції, у середині квітня підготовлений ним законопроєкт буде передано на розгляду уряду. Законопроєкт спирається на заяву Рафала Тшасковського, кандидата у президенти від «Громадянської коаліції», та передбачає, що введення вимог щодо проживання та працевлаштування у Польщі для отримання 800+ стосуватимуться всіх іноземців, а не тільки українців.
Підрахунки «Українського дому»: скільки українських дітей-біженців можуть втратити допомогу 800+?
Фонд «Український дім» у Варшаві – одна з найбільших організацій у Польщі, яка займається питаннями допомоги українцям в цій країні, підрахував скільки дітей-біженців можуть втратити допомогу 800+, якщо заявлені проєкти змін будуть реалізовані.
У випадку з проєктом, підготовленим партією «Конфедерація», фінансову підтримку від держави втратять всі українські діти зі статусом PESEL UKR. Це щонайменше 209 тисяч дітей – згідно з даними віцеміністра родини Александри Гаєвської, щодо українських дітей, які на початок 2025 року отримували 800+. Максимальна кількість дітей, кого можуть торкнутись зміни – це 354 тисячі українців. Саме стільки дітей мають статус PESEL UKR та згідно зі спецзаконом можуть отримувати 800+.
«Проєкт фракції “ПіС” передбачає позбавлення державної підтримки всіх дітей, батьки яких офіційно не працюють у Польщі або не займаються підприємницькою діяльністю. Підрахувати точну кількість таких дітей складно. Відомо, що у тій чи іншій формі працює приблизно 78% біженців. Якщо припустити рівномірний розподіл дітей між батьками, що працюють і не працюють (що, ймовірно, не зовсім так), то потенційно підтримки можуть бути позбавлені близько 77 800 дітейВідсоток непрацюючих українців (22% – 0,22) зіставляємо із кількістю дітей (всіх з PESEL UKR – 354 тисячі, або тільки тих, які станом на початок 2025 року отримують 800+ – 209 тисячі) (0,22 × 354 тисяч), або, якщо рахувати лише серед тих, хто вже отримує допомогу, – 45 900 дітей (0,22 × 209 тисяч)», – зазначають в «Українському домі».
Ще раніше фонд наголошував, що запропоновані зміни в першу чергу торкнуться вразливих категорій населення. Законопроєкти не враховують, що серед біженців є люди, які шукають роботу, навчаються, здобувають нові кваліфікації, і насамперед люди, які належать до особливо вразливих груп: діти, які перебувають під опікою пенсіонерів, діти батьків з інвалідністю, діти з хронічними хворобами, які потребують постійного догляду, діти з інвалідністю, діти, які виховуються одинокими батьками після смерті іншого члена подружжя (громадянина Польщі).
Тому в «Українському домі» також спробувати підрахувати скільки українців можуть бути непрацездатними через інвалідність, необхідність догляду за дитиною з інвалідністю, багатодітність або похилий вік. Дані отриманні від відповідних польських міністерств на запит фонду.
У 2024 році:
- Близько 1,6 тисячі біженців, які подавали заявки на виплати для дітей під своєю опікою, мали понад 60 років, тобто перебували у непрацездатному віці.
- Близько 23 тисячі біженців подали заявки одночасно на трьох і більше дітей — це означає, що вони є багатодітними батьками (23 тисячі × 3 = приблизно 69 тисяч дітей у багатодітних сім’ях).
- 3 566 біженців мали документи, що підтверджують тяжкий ступінь інвалідності. Ми не знаємо, скільки з них мають дітей, однак очевидно, що ці особи найчастіше не можуть працювати з незалежних від них причин.
У 2023 році:
- 30 278 біженців, подаючи декларацію PIT, скористалися пільгою для самотніх батьків. Хоча ці особи на той момент працювали, вони належать до групи з підвищеним ризиком втрати зайнятості (працюють з перервами, неповний робочий день тощо) і їх діти особливо потребують підтримки з боку держави.
«Крім того, слід пам’ятати, що у місцях колективного проживання досі перебуває приблизно 29 тисяч осіб. Це представники вразливих категорій, зокрема ті, хто має дуже низькі доходи, що іноді надходять не з офіційної праці в Польщі, а з підтримки неурядових організацій, незареєстрованої або тимчасової роботи, а також допомоги від родичів. Наразі всі діти, що проживають у таких закладах, вже зобов’язані частково оплачувати своє перебування. Якщо держава припинить надавати їм підтримку через обставини їх батьків, рівень життя цих дітей ще більше погіршиться», – наголошують в «Українському домі».
Якою є ситуація з виплатою 800+ для українських біженців зараз
Станом на початок 2025 року в Польщі знаходиться близько 950 тисяч українців зі статусом PESEL UKR. Серед працездатної частини біженців працює 78% осіб, що є найвищим показником серед країн Європейського Союзу. Близько 800 тисяч українців регулярно сплачує внески до Фонду соціального страхування. Загалом ці люди складають 5% від усіх застрахованих у Польщі. У 2024 році фінансову допомогу 800+ отримало 284 тисячі українців. Ще 19 тисячам осіб було відмовлено в отриманні виплат. Загалом на це було витрачено 2 млрд 800 тисяч злотих, або 4,2% від загальної суми цієї соцвиплати у Польщі за 2024 рік.
Одночасно з цим за 2023 рік українські біженці заплатили до бюджету Польщі близько 15 млрд злотих. Внесок громадян України зі статусом PESEL UKR до польської економіки складав 0,7-1,1% ВВП. «Українці у Польщі сплачують до бюджету країни більше, ніж отримують грошової допомоги у вигляді соціальних виплат», – до такого висновку дійшов також Банк крайового господарства Польщі, який дослід вплив українців на польську економіку.
Підготувала Анастасія Верховецька
