Сучасна система іспитів з польської мови як іноземної не пристосована до кількості аплікантів на статус довготермінового резидента ЄС, польське громадянство та вступників до вишів. Міністерство науки та вищої освіти обіцяє збільшити кількість доступних місць та пришвидшити видачу сертифікатів. Але чи зміни вплинуть на цьогорічних абітурієнтів?
Найгарячішою темою березня для українських мігрантів у Польщі, безумовно, є поступове припинення тимчасового захисту, яким користуються понад 900 тисяч осіб, і яке вже призвело до радикального обмеження доступу до послуг системи публічної охорони здоров’я. Проте є й інша актуальна проблема – це сертифікація знання польської мови. Питання є постійно актуальним для тих, хто планує подаватися на статус довготермінового резидента ЄС та на польське громадянство. Так, за інформацією, наданою Національним агентством академічних обмінів, лише протягом 2025 року державний іспит з польської на рівні B1 складали понад 25 тисяч осіб, переважно громадяни України. Проте сезонної актуальності проблемі іспитів надає вступна кампанія до польських вишів.
З минулого року, щоб навчатися в польському державному чи приватному університеті польською мовою на платній основі, іноземці на момент подання документів повинні мати сертифікат про володіння польською мовою на рівні B2. До 2025 достатньо було підтвердити знання мови на рівні В1, при цьому тестування часто проводили самі виші.
Від необхідності мати окремий сертифікат звільняються ті іноземці, які закінчили польську школу та склали випускний іспит (матуру) з польської мови. Проте зміни, запроваджені до законодавства з сьогодні на завтра влітку 2025 року, були погано пояснені Міністерством вищої освіти та науки. Виші почали вимагати сертифікати від усіх вступників, включно з випускниками польських шкіл. Адже закон «Про польську мову» прирівнює закінчення польської школи до підтвердження володіння мовою на рівні В1.
В умовах ускладненого доступу до перевіреної інформації в українських групах у соцмережах та батьківських чатах панує хаос: хтось записує дітей-матуристів на додаткові іспити, хтось збирається складати розширений іспит з польської мови, бо нібито він може зараховуватися як сертифікат B2.
Водночас у роз’ясненнях міністерства, опублікованих у серпні 2025 року, прямо зазначено «закон про вищу освіту і науку не покладає на іноземців, які закінчили середню школу в Польщі та мають свідоцтво про повну середню освіту (świadectwo maturalne), видане польською школою, обов’язку подавати додатковий документ, що підтверджує знання польської мови». Та ці пояснення так добре «сховані» на урядовому сайті, що про їх існування нерідко не знають як самі виші (два варшавські університети, з якими зв’язався «Наш Вибір», заявили, що хочуть бачити сертифікати В2 від усіх іноземців), так і осередки, що пропонують реєстрацію на відповідні іспити.
На сьогодні надати сертифікат B2 при вступі зобов’язані ті українські вступники, які закінчили школу в іншій країні, ніж Польща, неважливо, в Україні чи в державі ЄС. Щоб отримати сертифікат володіння польською мовою як іноземною на рівні B2, можна скласти державний іспит, який організує Комісія з посвідчення знання польської мови як іноземної у складі Національного агентства академічних обмінів. Його вартість становить 170 євро. Іспит на рівні B2 проводиться лише двічі на рік у десятках центрів по всій Польщі, а час очікування на сертифікат становить кілька місяців. Для порівняння – іспит на рівні В1, який вимагається від аплікантів на резидента та громадянство, цього року відбудеться п’ять разів. Існує багато підручників та курсів для підготовки. Натомість вимога мати B2 є відносно новою, тому за нею ще не підтягнулася відповідна інфраструктура. Та й сам іспит, за словами іноземців та екзаменаторів, є відчутно складнішим, ніж державний B1: за даними Національного агентства академічних обмінів, якщо іспит на B1 у 2023–2025 рр. успішно склали понад 80% учасників, то на B2 — близько 60% (тобто не складає приблизно кожен третій).
Друга альтернатива для українських абітурієнтів — це іспит TELC. Він коштує приблизно 250 євро (ціну визначає осередок, який проводить екзамен). Його часто, тепер майже щомісяця, пропонують мовні школи та університети в багатьох містах, з результатами та сертифікатом протягом 5-6 тижнів. TELC легше скласти, ніж державний іспит, але до нього все одно потрібно готуватися. Підручники, курси – все це має свою ціну. Єдиний мінус TELC – цей сертифікат підійде для вступу в університет на платне відділення та подання на резидентство, однак на громадянство знадобиться все ж державний іспит.
Ті, хто зараз складає мовні іспити для навчання у польських вишах, це часто молоді українці, які майже два роки вчилися онлайн через пандемію COVID-19, що, як ми знаємо, не дуже сприяло навчанню; деякі разом з родиною змушені були змінити місце проживання через російське повномасштабне вторгнення, що призвело навіть до кількамісячних перерв у шкільному курсі. Не всім вдалося опанувати польську мову на високому рівні. Як наслідок, є ті, хто не може скласти іспит TELC на рівні В2, не кажучи вже про державний екзамен, для участі у якому ще потрібно зарезервувати місце. Ба більше, сертифікати за квітневий державний іспит на В2 учасники отримають лише за пів року.
По факту, нескладений мовний іспит залишає частину української молоді без шансів долучитися до польської системи вищої освіти (принаймні в короткостроковій перспективі).
Раніше деякі молоді мігранти, які не змогли вступити до університетів, воліли вступити до поліцеальної школи. Це не замінник вищої освіти, але можливість продовжити навчання, отримати фах, довчити мову, щоб підготуватися до вступу в університет. Однак цього року вступ до «поліцеалки» залежить від наявності державного і тільки державного сертифіката про володіння польською мовою на рівні B1. Тобто, якщо хтось не склав TELC на рівні B2, але склав на рівні B1, йому все одно доведеться складати ще один іспит (а це ще один запис і ще одна оплата). І, як вже згадувалося, записатися на цей іспит не так просто через тих, кому він потрібен для легалізації перебування. Лише у лютому 2026 року державний іспит на рівень В1 складало близько 9 тисяч осіб. Зараз попит є особливо великим – українські лікарі та медперсонал зобов’язані надати сертифікат до кінця квітня, аби зберегти надане у 2022 році обмежене право на виконання професії.
Які можливості на ринку праці для молодих українців чи інших іноземців, які закінчили школу в Польщі, але не вступили до вищої школи чи університету, і чиї мовні компетенції не є високими? Є вакансії і для таких. Але які їхні перспективи інтеграції в польське суспільство? Питання риторичне.
Як це традиційно буває у польській міграційній політиці, для тих, хто не має високих кваліфікацій, немає допомоги, а для тих, хто має – немає премії. Ті українські учні, які дуже добре опанували польську мову, склали навіть розширений матуральний іспит з польської, все одно не зможуть претендувати на безплатне навчання у вишах. Бо для цього вже потрібен не рівень В2, а С1. І тільки сертифікат з державного іспиту.
Державний іспит на рівень С1 проводиться лише двічі на рік, і його проводять кілька десятків екзаменаційних центрів. А це означає, що попит значно перевищує пропозицію. Сам іспит складний – позитивний результат отримує менше ніж половина учасників, і важко знайти компетентних екзаменаторів, які готові працювати за ставкою, що не змінюється вже десять років. Але навіть якщо молодій людині вдасться зареєструватися на іспит в іншій частині Польщі і вона впевнена у доброму результаті, то свій сертифікат від Державної комісії вона отримає…. десь у листопаді. Тобто, значно пізніше кінця вступної кампанії, через місяць чи півтора місяця після початку академічного року.
Напевно, міграційні стратегії усіх країн розглядають молодь та студентів як найбільш бажану групу мігрантів. І з огляду на демографічний потенціал, і інноваційність, і можливість пристосуватися до вимог ринку праці. Однак бачимо, що цього року щось у Польщі забуксувало зі створенням сприятливих умов для цих мігрантів. 10 березня Міністерство вищої освіти та науки оголосило, що має намір покращити доступ до мовних іспитів та пришвидшити процес видачі сертифікатів. За відповідний проєкт закону проголосував уряд. Тепер проєкт має пройти два читання у Сеймі.
Це добрий знак, що Міністерство побачило проблему. Однак навряд чи варто чекати покращень під час цієї вступної кампанії.
Тим більше, як стало відомо 12 березня з листа, розісланого Національним агентством академічних обмінів до екзаменаційних центрів, нещодавно відбулася кібератака на електронну базу, у якій знаходяться дані про організацію та перебіг державних мовних іспитів. Агентство підкреслило, що витоку інформації не сталося, однак з огляду на безпековий протокол наразі призупинено організацію державних іспитів з польської мови як іноземної та видачу сертифікатів для тих, хто іспити вже склав. Наразі тривають роботи над аварійними можливостями користування базою задля організації квітневих іспитів на В1, В2 та С1.
Олена Бабакова
