У соціальних мережах поширюється відео, нібито зняте польськими військовими, які звинувачують Україну в атаках безпілотників та закликають «відвоювати» Львів. Попри стрімке розповсюдження, експерти попереджають: ролик не є автентичним.
Ролик вперше зʼявився у TikTok на профілі, де розміщено й інші штучно згенеровані відео. Поширення запису експерти повʼязують із російською дезінформаційною кампанією. Звинувачення на адресу України та заклики «Повернути Львів» відповідають поширеній кремлівській тезі про «Імперські амбіції Польщі» і вже зустрічалися у Німеччині, Молдові, та Вірменії.
Дезінформацію викрито
Аналіз відео, яке розповсюджували, зокрема, словацькі акаунти у Facebook, показав, що воно створене за допомогою штучного інтелекту.
Польська фактчекінгова організація Demagog підтвердила, що на записі помітні характерні ознаки генерації ШІ: неприродно гладкі обличчя, нерівне освітлення, невідповідність руху губ словам та «Злиття» предметів з тілом персонажів. У нижньому правому кутку ролика видно водяний знак «Veo» – назву інструмента штучного інтелекту, який використовується для створення фото- та відеоматеріалів.
Хвиля дезінформації: попередні випадки
Нагадаємо, що дезінформаційні фото- та відеоматеріали, що ширяться соціальними мережами у Польщі – це не поодинокі випадки.
Влітку 2025 року «Наш вибір» разом із партнерами з Чехії та Словаччини реалізував тримісячний проєкт, спрямований на викриття фейків про Україну та українських біженців. Було задокументовано близько 80 випадків дезінформації (29 із них стосувалися безпосередньо Польщі). Ці приклади показували, як маніпулятивні наративи дискредитують Україну й провокують напругу між українцями та місцевим населенням.
Серед найпоширеніших сюжетів – активна дискредитація української влади, армії та суспільства, що напряму відтворює кремлівські меседжі про «корумпованість» і «неспроможність» України як держави; конструювання образу біженців як «тягаря» чи «привілейованої групи»; представлення українців як кримінальної або політичної загрози; а також маніпуляції навколо історичної пам’яті та символів, покликані підважити солідарність із сусідніми народами.
Було зафіксовано випадки використання штучного інтелекту для створення діпфейків. Найгучніший стосувався професора Анджея Оссовського з Поморського медичного університету у Щецині. У ролику йому приписали заяву, що Україна нібито призупинила ексгумаційні роботи через рішення польського Сейму про 11 липня. Оссовський спростував фейк і заявив, що відео створене за допомогою ШІ.
11 вересня у TikTok з’явився діпфейк із Наталією Панченко, де вона нібито зневажливо висловлювалася про поляків. Активістка відразу спростувала відео, назвавши його частиною дезінформаційної атаки.
Подібна підробка раніше торкнулася й Марії Андрухів із Познані: їй приписали заяви про «перебільшення значення Волинської трагедії». Як з’ясували журналісти, для фейку використали уривки її справжнього виступу українською, але змонтовані так, щоб звучало польською.
Наслідки дезінформаційних кампаній та поради
У вересні 2025 року, коли російські дрони порушили повітряний простір Польщі, у мережі активно поширювалися неправдиві повідомлення, зокрема версії про «українську провокацію», які намагалися перекласти відповідальність за атаку Росії на Україну. У зв’язку з цим консультативна рада з питань протидії міжнародній дезінформації опублікувала заяву, у якій зазначала, що поширення фейків, які заперечують може підпадати під кримінальну відповідальність.
У документі наголошувалося, що поширення неправдивих матеріалів підриває довіру громадян до державних інституцій і послаблює єдність євроатлантичної спільноти. Такі кампанії посилюють поляризацію суспільної думки, підвищують рівень страху та невпевненості, а також можуть стати інструментом впливу на політичні процеси й рішення держав.
Уряд і консультативні органи Польщі закликали громадян критично оцінювати джерела інформації; користуватися перевіреними медіа та фактчекінговими платформами; не поширювати неперевірені повідомлення у соціальних мережах та орієнтуватися на офіційні повідомлення державних органів.
Діана Прудник
