Для всіх охочих чи для обраних? Вакцинація проти COVID-19 у Польщі та Україні – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Для всіх охочих чи для обраних? Вакцинація проти COVID-19 у Польщі та Україні

Олена Бабакова
24 Травня 2021
Для всіх охочих чи для обраних? Вакцинація проти COVID-19 у Польщі та Україні
Олена Бабакова
Олена Бабакова

Травневий візит Володимира Зеленського до Варшави запам’ятався українцям завдяки висловлюванню про «плюси та мінуси Радянського Союзу». Хоча в промові президента України прозвучав важливіший меседж: ЄС любить говорити про солідарність, але на практиці мало її проявляє; поки Європа готується виходити з локдауна, Україна не має повноцінного доступу до вакцин проти коронавірусу. 

Через проблеми з поставкою препаратів та популярність «антипрививочників» кількість вакцинованого населення в Україні на сьогодні набагато нижча від Польщі. Чи вдасться Києву цього року наздогнати європейських сусідів?


Пандемія коронавірусу SARS-COV-2, що триває вже понад рік, стала найбільшим викликом для людства після завершення Другої світової війни. Понад 167 млн захворювань, близько 3,5 млн смертей тільки за офіційними підрахунками. Якщо перша та друга хвиля COVID-19 найважче вплинули на США (у країні загалом було підтверджено понад 33 млн випадків захворювання) та Південну Європу, то третя нині призводить до гуманітарної катастрофи в Індії: на мільйон мешканців цієї південноазійської країни на початку травня щоденно фіксувалось понад 300-400 тисяч нових захворювань, крематорії переповнені, а в шпиталях бракує кисню.

На цьому тлі ситуація в Польщі та Україні виглядає не так погано. Після піку у квітні 2021 року кількість нових захворювань впала. Причиною є сезонні зміни – влітку люди рідше хворіють на респіраторні інфекції, але перш за все – цьому сприяли локдаун і вакцинація. Якщо Польща цього року може розраховувати на досягнення колективного імунітету (70% населення з антитілами до COVID), то українцям наразі складно говорити про перспективи масової вакцинації. Натомість уже за кілька тижнів довідка про щеплення може стати обов’язковою для охочих поїхати до ЄС.

Випереджаючи графік

У Польщі кампанія вакцинації проти COVID-19 стартувала ще наприкінці грудня минулого року. Від початку до використання були допущені два препарати – Pfizer i Moderna, потім до них додалися AstraZeneca та Johnson&Johnson. Польща закуповує вакцини в рамках тих квот, які у виробників законтрактував Євросоюз. Тому, з одного боку, процес іде повільніше, ніж у США та Британії, де сьогодні щеплення принаймні однією дозою мають понад 50% населення, а з іншого – набагато швидше, ніж у східних сусідів ЄС.

Було розроблено графік вакцинації, згідно з яким всі мешканці країни (громадяни та іноземці з дозволом на проживання) могли отримати щеплення під час конкретного етапу, яких в загальному було 4. Під час так званого етап «0»  вакцинували представників найбільш наражених на хоробу категорій: медиків і викладачів медичних закладів, працівників будинків опіки, фармацевтів, батьків передчасно народжених дітей.  Етап «1»  охоплював осіб віком старших 60 років, працівників хоспісів, соціальних будинків, вчителів та викладачів, військових. Під час етапу «2» щеплювали осіб з супутніми хворобами, молодших 60-років. І під час етапу «3» вакцину отримувало усе доросле населення.

Щеплення в Польщі безкоштовні й добровільні. У середині січня представники непріорітетних категорій могли задекларувати бажання щепитися, тоді як навесні безпосередньо розпочалася реєстрація.

Від початку в Польщі були проблеми з поставкою вакцин. Так, у лютому забракло Pfizer, а доступна AstraZeneca не підходить літнім людям. До того ж цей британський препарат не тішиться доброю славою: серед мільйонів защеплених було зафіксовано кілька випадків тромбозу,  що підштовхнуло західні країни до призупинення його використання. І хоча наступні дослідження ЄС та ВООЗ не підтвердили побоювань скептиків, а щеплення AZ зробила навіть Ангела Меркель, поляки часто воліють зачекати на іншу вакцину. Другий виклик – реєстрація на щеплення. Телефонна лінія МОЗ часто зайнята, вислані через Інтернет формуляри не завжди залишаються в системі, вже призначені терміни несподівано переносяться.

Тим не менше, на 24 травня 2021 року ситуація виглядає оптимістично: принаймні одну дозу препарату вже отримали понад 33% населення. Це нижчий показник, ніж у Франції та Німеччині, але вищий, ніж у сусідній Чехії або багатій Швейцарії. Близько 5,6 млн осіб уже повністю провакциновано. Якщо в січні передбачалося, що авторка цього тексту отримає вакцину найраніше у вересні–жовтні, то на практиці народжених у 1980-ті почали прививати вже наприкінці квітня.

Набрати темпу польській системі охорони здоров’я допомогло те, що від середини квітня розпочалася реєстрація усіх категорій, згідно з етапом «3» (за принципом – чим старший пацієнт, тим раніше), а від початку травня можливість реєстрації з’явилася в усіх охочих. Так, на травневі свята в кільканадцяти польських містах працювали мобільні пункти щеплень, де однодозову вакцину Johnson&Johnson могли отримати всі охочі, хто мав скерування, в порядку живої черги. Пункти у Варшаві, Познані та ще кількох містах повністю використали підготовлені 3500 доз.

Тим, хто хотів прискорити процес, у нагоді стали приватні кабінети. Так, кілька тисяч варшав’яків зробило щеплення в білостоцькій поліклініці «Revita». Власник закладу, який раніше спеціалізувався на медицині праці, купив кілька спеціальних холодильників для зберігання вакцин, що дозволило замовляти та дистрибувати велику кількість доз. Для клієнтів щеплення залишається безкоштовним, натомість бізнесмен за кожного вакцинованого отримає від уряду 80 злотих.

Наразі не повідомляється, скільки громадян України отримали щеплення від коронавірусу в Польщі. Право на нього мають понад 270 тисяч власників дозволів на тимчасове та постійне проживання. Натомість наприкінці квітня міністр охорони здоров’я Польщі заявив, що вакцину може отримати кожен іноземець, хто перебуває в Польщі легально.

Мало вакцин, мало охочих

Україна, на відміну від Польщі, у процесі закупівлі вакцин не могла розраховувати на посередництво ЄС. Багатші країни Заходу запропонували вищу ціну, тому склали більше замовлень виробникам. У результаті на початку року Києву вдалося законтрактувати лише менше півмільйона доз AstraZeneca, і то виробленої в Індії під маркою Covisheild. Хоча формула препарату є однаковою незалежно від місця продукції, позаєвропейське походження вакцини зробило їй поганий піар. ЗМІ поширювали дезінформацію про нібито нижчу ефективність Covisheild. Олії до вогню додали політики: сумніви у якості вакцини висловлювали як представники «Опозиційної платформи – За життя», так і лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко та екс-президент Петро Порошенко.

Як результат – українці скептично поставилися до щеплень. На початку шпиталі робили лише кількасот уколів щодня. Вакцинуватися не поспішали навіть медичні працівники, які були вписані до пріоритетних груп і вакцинуватись мали в першу чергу.

Другий етап вакцинації мав охоплювати літніх людей 80+ і працівники соціальних служб, третій – осіб віком 65+ та представників силових структур і системи освіти. Під час четвертого етапу мали вакцинувати людей віком 60+, осіб з хронічними захворюваннями,  під час п’ятого – інших дорослих українців.

І хоча українська влада створила зручну процедуру реєстрації на щеплення через портал чи додаток «Дія» або через інфолінію МОЗ, активно промує механізм використання залишкової вакцини (коли невикористані за планом дози можуть отримати молодші дорослі), залучала лідерів громадської думки до поширення заклику вакцинації, – наразі результати виглядають скромно. Станом на 22 травня першу дозу отримали білизько мільйона українців, тобто приблизно на сто громадян щеплення мають двоє. Тоді як другу дозу отримали менше 1% українців.

Поки в Україні затверджені чотири препарати: AstraZeneca (Covishield), Pfizer, Sinovac, Novavax. Частину Київ розраховує купити сам (1,9 млн доз Sinovac), частину – отримати через механізм COVAX AMC або у вигляді прямої допомоги від західних країн. Так, уже в травні–червні Польща може перепродати Україні 1,2 млн доз британської AstraZeneca, закуплених у рамках механізму цивільного захисту ЄС.

Проте, поза проблемами з поставками препаратів, процес виходу з пандемії в Україні загальмовує рух «антипрививочників».

Чи вартий Шенген щеплення?

Рух проти вакцинування почав набирати силу у Європі та США на початку 2000-х. В Україні протягом останнього десятиліття критично впала кількість защеплених малюків на кір, дифтерію, правець. Частина батьків висловлює сумніви щодо походження вакцин та умов їхнього зберігання, інші вірять в існування всесвітньої змови фармкомпаній. На жаль, матеріалів такого типу чимало в соцмережах.

Тому, коли наприкінці 2020-го з’явилася вакцина від COVID, українці підійшли до справи без ентузіазму. За даними групи «Рейтинг», у березні 2021 року бажання отримати безкоштовне щеплення зголошували 47% українців, але закупленою індійською AstraZeneca – лише 27%. Натомість 38% опитаних були не готові вакцинуватися й поділяли думку, що вакцини – «це заробіток на людях і спосіб їх контролю». У Польщі теж чимало людей зголошують побоювання щодо щеплень, але рішучих противників вакцинації значно менше, ніж над Дніпром.

Натомість не виключено, що переглянути ставлення до вакцинації українців змусить ЄС.

Єврокомісія 3 травня 2021 року опублікувала проєкт розпорядження, за яким відвідини Шенгенської зони з туристичною метою з червня будуть можливі або для мешканців країн із низьким рівнем захворюваності (менше 100 випадків на 100 тисяч населення), або для вакцинованих сертифікованими у ЄС чи схваленими ВООЗ вакцинами. Підтвердженням вакцинації буде вважатися цифровий документ с QR-кодом. Хоча система передбачає певні винятки (наприклад, неповнолітні зможуть в’їжджати зі свіжим ПЛР-тестом), загалом ЄС очікує, що мандрівники з третіх країн мають бути защеплені.

Отже, цього року українці матимуть більше можливостей виїхати за кордон. Проте про повернення до реалій, які були до пандемії, говорити зарано.

Олена БАБАКОВА

 

Читайте також: Російські наративи про коронавірус і вакцинацію в українських засобах масової інформації
Читайте також: Як пандемія коронавірусу вплинула на мігранток у Польщі
Читайте також: Привілейовані мандрівники? Як коронакриза змінює життя мігрантів

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись