Інститут Пілецького оголосив короткий список номінантів Премії імені Вітольда Пілецького 2025 року. Цьогоріч серед дванадцяти фіналістів опинилися дві українські книжки, які розповідають про досвід колоніалізму та сучасної війни.
Премія імені Вітольда Пілецького вручається авторам, чиї праці висвітлюють долю країн Центральної та Східної Європи у XX столітті. Особлива увага приділяється історії Польщі, але у фокусі однієї з категорій нагороди – теми сусідніх країн, зокрема України. Імена лауреатів оголосять під час урочистої церемонії у грудні 2025 року.
Спеціальна категорія та цьогорічні українські номінанти
Міжнародна нагорода імені Вітольда Пілецького була започаткована у 2021 році. Її мета – вшанувати літературу, яка висвітлює досвід протистояння тоталітаризмам, а також розповідає про сучасні конфлікти й загрози людській гідності. Премія має три категорії: історичну монографію, історичний репортаж і спеціальну нагороду.
Як читаємо на сторінці Інституту Пілецького, у категорії «Спеціальна нагорода» журі шукало видання, які засвідчують злочинні дії тоталітарних та авторитарних режимів у сучасному світі, розповідають про драматичну долю людей, постраждалих від воєн та збройних конфліктів (воєнна репортажна проза), а також засуджують навмисні та систематичні порушення прав людини
Відтак, серед номінованих трьох книжок, дві – українських авторів:
- «Російський колоніалізм 101. Як окупувати сусіда й уникнути покарання. Ілюстрований посібник» журналіста Максима Еріставі, видана українським IST Publishing.
- «Росія – Україна. Найбільше протистояння XXI століття» історика Сергія Плохія.
Польські книжки та інші категорії
Серед номінованих цьогоріч праць, у категорії академічної історичної книжки – «Травмаленд. Поляки в тіні минулого» Міхала Білевича, «Злочин на Поморському узбережжі 1939 року» Томаша Церана, «Бридке слово на “к”. Про колаборацію» Пйотра Маєвського, «Інтернування. Депортація мешканців Верхньої Сілезії до СРСР» Даріуша Венгжина та «Незламні чи реалісти? Польське антикомуністичне підпілля без пафосу» Рафала Внука і Славоміра Полещака.
У категорії історичного репортажу – «Розбите дзеркало. Спроба портрета Адама Чернякова» Патриції Долови, «Братний. Розстріляний Гамлет» Еміля Марата, «Дикий Схід. Трансформація по-польськи 1986-1993» Міхала Пшеперського, а також «Польська справа Дрейфуса. Хто намагався вбити президента» Ґжеґожа Ґаудена.
Нагороди і журі
Журі премії імені Вітольда Пілецького складається з іменитих істориків, дослідників, журналістів і представників родини Пілецького. Серед них – директор Державного музею Аушвіц-Біркенау д-р Пйотр Цивінський, американський історик проф. Падрайк Кенні, репортажистка Анета Примака-Онішк та інші науковці та громадські діячі з багаторічним досвідом у сфері пам’яті історичних подій, автори численних публікацій та експерти з історії тоталітарних режимів, а також письменники та публіцисти, що займаються проблематикою пам’яті, ідентичності та суспільних конфліктів.
Переможці премії у двох головних категоріях – академічна історична книжка та історичний репортаж – отримають по 46 850 злотих, а власник спеціальної відзнаки – 45 тисяч злотих. Також передбачено почесні відзнаки розміром 5 тисяч злотих.
Спеціальна нагорода: переможці попередніх років
За останні роки не лише українські, але й світові журналісти, історики та дослідники неодноразово ставали авторами важливих публікацій про злочини російської армії, окупацію й боротьбу українців за свободу і були відзначені спеціальною нагородою.
У 2024 році у категорії переміг кореспондент Financial Times в Україні Крістофер Міллер із книжкою «Війна прийшла до нас: життя і смерть в Україні» / The War Came To Us: Life and Death in Ukraine – репортаж із життя на лінії фронту. Відзнаку отримала українська публіцистка Олена Стяжкіна за книжку «Україна, війна, любов. Донецький щоденник» / Ukraine, War, Love. A Donetsk Diary, де у формі щоденника вона описала досвід війни й окупації Донбасу.
У 2023 році лауреатом став польський репортажист Збіґнєв Параф’янович за книжку «Сніданок пахне трупом. Україна у війні» / Śniadanie pachnie trupem. Ukraina na wojnie. Спецвідзнаку отримала книжка «Опір. Українці проти російського вторгнення» / Opór. Ukraińcy wobec rosyjskiej inwazji Павла Пеньонжека та «Ви не знаєте, що таке війна» / You Don’t Know What War Is Єви Скалетської – щоденник 12-річної харків’янки, яка описала своє перебування у підвалі в перші дні російського повномасштабного вторгнення в Україну.
У 2022 році нагороду отримав Томаш Форро за публікацію «Апартаменти в готелі війна. Репортажі з Донбасу» / Apartament w hotelu wojna. Reportaż z Dobasu. Спецвідзнаку у цій категорії отримав Станіслав Асєєв за книгу «Світлий шлях: історія одного концтабору» /The Torture Camp on Paradise Street – свідчення про полон у донецькій в’язниці «Ізоляція».
Серед нагороджених у інших категоріях в попередні роки – книжки: Ґжеґожа Грицюка, Каліни Блажейовської, Бартломея Нощака, Агнєшки Вітковської-Крих, Анджея Бжезєцкого та інших.
Спеціальна нагорода під питанням
У липні 2025 року навколо премії імені Вітольда Пілецького розгорівся скандал: Інститут Пілецького виключив з категорій спеціальну нагороду. Через це Державний музей Аушвіц-Біркенау відкликав свій патронат, а директор музею відмовився від участі в журі. Після розголосу ситуація змінилася – знайшовся зовнішній спонсор, який профінансував нагороду в цій категорії.
Діана Прудник
Джерела: instytutpileckiego.pl, suspilne.media
