У понеділок, 10 червня, у Білостоці відбулось виїзне засідання Ради національної безпеки за участі Президента та Премʼєра Польщі. Приводом стало загострення ситуації на польсько-білоруському кордоні: наприкінці травня один з мігрантів, який хотів нелегально перетнути кордон між Білоруссю та Польщею, вдарив ножем польського військового. Солдат помер у лікарні від отриманих ран. Відповіддю на це стало рішення уряду про початок «Національної програми стримування та оборони – щит Схід», запровадження на кордоні з Білоруссю буферної зони та розширення повноважень військових щодо застосування зброї.
Передісторія – криза на польсько-білоруському кордоні
Влітку 2021 року режим Олександра Лукашенка у Білорусі розпочав спецоперацію «Шлюз», метою якої є міграційний тиск на Європейський Союз. Білорусь спростила умови в’їзду для іракців та громадян низки інших країн та запровадила додаткові рейси до Білорусі. Далі за допомогою білоруських прикордонників біженці з Близького Сходу та Африки, яким запропонували легке перетинання межі з Європейським Союзом, намагалися прорватися через білорусько-литовський, а згодом через білорусько-польський кордони. Серед біженців були також діти та вагітні жінки. Нерідко ці люди разом з білоруськими прикордонниками штурмували кордон, використовуючи силові методи. Своєю чергою, польські прикордонники виштовхували людей назад на територію Білорусі, використовуючи так звані пушбеки – силова тактика, яку застосовують прикордонники в Греції, балканських країнах, Іспанії – на терені анклаву в Цеуті і яка полягає у «випихуванні» людей назад через кордон.
Намагаючись дати раду з ситуацією польська влада у вересні 2021 року запровадиланадзвичайний стан у прикордонних воєводствах, який передбачав що на території прикордонних гмін Підляського та Любельського воєводств можуть перебувати тільки постійні мешканці, прикордонники або військові мають право перевіряти машини та об’єкти нерухомості, займати їх, якщо цього вимагатимуть інтереси державної безпеки. «Опозиція наголошує, що єдина справжня причина надзвичайних заходів на кордоні – це бажання влади усунути незалежну пресу, щоб вона не могла реєструвати реальну ситуацію мігрантів і пушбеки», – писала у листопаді 2021 року журналістка Олена Бабакова для «Нашого вибору».
У 2022 році Польща побудувала вздовж польсько-білоруського кордону паркан. Довжина огорожі становить 186,25 км, а його висота – 5,5 метра. Стіна повністю укріплена колючим дротом.
З того часу спроби біженців з Близького Сходу та Африки нелегально перетнути білорусько-польський кордон не припинялись, а польська прикордонна служба чи не щодня публікує інформацію про кількість спроб нелегального перетину.
За різними підрахунками на польсько-білоруському кордоні загинуло понад 50 мігрантів. Ці події лягли в основу нового фільму Агнєшки Голланд «Зелений кордон».
Загострення кризи навесні 2024 року та смерть польського військового
«Міграційний тиск на східному кордоні Польщі останніми тижнями значно посилився. Дедалі більш агресивна поведінка мігрантів щодо військовослужбовців ЗС Польщі та офіцерів Прикордонної служби призвела до легких або тяжких тілесних ушкоджень та пошкодження військової техніки», – повідомило 28 травня 2024 року Оперативне командування Збройних сил Польщі.
Пізніше, 10 червня, під час засідання Ради безпеки, інформацію про поранених військових та прикордонників підтвердив Президент Польщі. За словами Анджея Дуди, за останній час було скоєно 50 нападів з боку мігрантів на польських військових та прикордонників. Один з таких випадків закінчився смертю солдата.
Зранку, 28 травня, біля місцевості Дубіче-Церкєвне поблизу польсько-білоруського кордону стався інцидент за участю мігранта та польського військового. Невідомий з білоруського боку кордону просунув між щілинами паркану руку та вдарив ножем військового у район ребер. Солдата було госпіталізовано. У четвер, 6 червня, стало відомо, що постраждалий помер у лікарні від отриманих поранень. «Це перша смерть польського військового з 2014 року, коли польський військовослужбовець загинув під час виконання місії у складі польського контингенту», – сказав 10 червня Президент Анджей Дуда.
Свої співчуття щодо загибелі польського військового висловив також Посол України у Польщі Василь Зварич. «Смерть польського військового, світлої памʼяті Матеуш Сітка – це великий смуток і біль. Ми розуміємо і приєднуємося до польського народу у скорботі, відчуваючи ваш біль як свій власний. Висловлюю співчуття родині, близьким і всьому Війську Польському», – написав дипломат на своїй сторінці у Twitter.
«Щит Схід» та буферна зона кордоні з Білоруссю
Крім засідання Ради національної безпеки, у понеділок, 10 червня, у Білостоці відбулось також виїзне засідання польського уряду. Перше рішення, яке прийняли міністри, стосувалось початку роботи над «Національною програмою стримування та оборони – щит Схід». Передбачається, що програма буде реалізована протягом 2024-2028 років і на неї буде виділено близько 10 мільярдів злотих.
Програма «Щит Схід» передбачає укріплення східного кордону Польщі, який одночасно є також крайньою східною точкою НАТО. У рамках програми в прикордонній зоні з Білоруссю та Росією будуть побудовані системи оповіщення та бункери. Буде побудована інфраструктура для боротьби з можливими повітряними нападами – наприклад, безпілотниками.
Ще одне рішення стосувалось утворення на польсько-білоруському кордоні спеціальної буферної зони. «Ми ухвалили рішення, практичним наслідком якого є розпорядження міністра внутрішніх справ та адміністрації про створення зони – тієї зони на кордоні з Білоруссю, про яку голосно говориться останніми днями», – заявив Премʼєр Дональд Туск.
Як зазначають у Канцелярії голови Ради міністрів, уряд консультувався щодо елементів цієї постанови із зацікавленими сторонами. Ухвалені положення спрямовані на те, щоб ускладнити переправлення нелегальних мігрантів через польсько-білоруський кордон та забезпечити кращі умови роботи для прикордонників, армії і поліції, які задіяні на кордоні.
«Зона не буде глибокою – мова йде про кілька десятків кілометрів та 200 метрів у глибину. У заповідниках є місця, де зона буде завширшки приблизно 2 км, але це короткі ділянки, і вони пов’язані з присутністю контрабандистів, які діють переважно в лісистій місцевості, а не безпосередньо на кордоні, а лише у кілометрі-півтора від кордону. половина, два кілометри. Тому зона в цих місцях буде ширшою», – пояснив Дональд Туск.
Правозахисні організації, своєю чергою, критикують рішення створення такої зони. Ситуація із можливістю надавати гуманітарну допомогу на польсько-білоруському кордоні і без цього не є простою. 15 травня Grupa Granica повідомила, що п’ятьом активістам, які надавали допомогу іракській родині і громадянину Єгипту, районна прокуратура Гайнівки висунула звинувачення у сприянні незаконному перебуванню на території Республіки Польща. За це передбачено покарання до 5 років позбавлення волі. Низка громадських організацій публічно висловили спротив такому рішенню, зазначаючи, що «надання гуманітарної допомоги є законним».
«Тимчасова заборона на перебування в частині прикордонної зони біля кордону з Білоруссю призведе до подальших порушень прав людини та поглиблення гуманітарної кризи, яка триває з 2021 року. Введена заборона серйозно ускладнить роботу активістів, які допомагають постраждалим від гуманітарної кризи. Ця заборона ускладнить контроль за дотриманням законодавства прикордонниками та іншими формуваннями, які діють у прикордонній зоні, а також документування зловживань і порушень прав людини. Відсутність медіа призведе до того, що суспільство буде позбавлене достовірної інформації про ситуацію на кордоні», – йдеться у зверненні Гельсинського фонду прав людини.
Розширення ситуацій, коли солдатам дозволено застосовувати зброю на кордоні
Наприкінці березня на польсько-білоруському кордоні сталась ще одна ситуація, яка набула розголосу в медіа. Йдеться про випадок, коли трьох польських військових затримали на кордоні за застосування вогнепальної зброї. «Коли біженці перетинають кордон, польські солдати починають стріляти в повітря. Здійснюється кілька попереджувальних пострілів, відповідно до закону про застосування зброї. Це не допомагає. Біженці йдуть вперед. Лунають нові попереджувальні постріли. Мігранти продовжують тиснути. Згодом солдати починають стріляти по землі перед собою в цілях самозахисту», – описало ситуацію видання Onet. Як передає медіа, постріли у землю зупиняють людей. Однак польська прикордонна служба, реагуючи на постріли викликає військову поліцію, а самих солдатів затримали, двом з військових було висунуто звинувачення у перевищенні повноважень та створенні небезпеки для життя інших.
Одразу після публікації цієї історії, ситуація набула розголосу і на неї відреагувало найвище керівництво держави. «Поведінка прокуратури та військової поліції стосовно наших воїнів викликає у людей обґрунтоване занепокоєння та гнів. Очікую швидких організаційних, правових та кадрових висновків і рішень», – написав 6 червня Дональд Туск.
Вже 10 червня Рада міністрів також розглянула можливі зміни у законі «Про захист вітчизни», які б розширили повноваження військових застосовувати зброю та дозволили б використовувати її при ситуаціях, які несуть загрозу життю і безпеці. «Віцеміністр і голова Міністерства національної оборони Владислав Косіняк-Камиш представив проєкти постанов, які визначають, за яких обставин, пов’язаних із загрозою, використання зброї солдатам на кордоні не буде порушенням закону. Йдеться про відсіч прямому, протиправному посяганню на недоторканність державного кордону, на життя, здоров’я або свободу військовослужбовця чи іншої особи; невиконання вимоги про здачу зброї; ситуація, в якій хтось незаконно намагається відібрати вогнепальну зброю у солдата або іншої особи, яка має право її мати», – пояснює нове рішення Премʼєр Туск.
Пропоновані урядом зміни також запроваджують можливість використання підрозділу Польського війська на території Польщі без необхідності оголошення надзвичайного або воєнного стану. Досі це було неможливо.
Соцопитування, проведене виданням Rzeczpospolita, 7 та 8 червня свідчить, що більшість поляків виступають за те, щоб військові застосовували зброю при спробі мігрантів силою перетнути кордон. Ствердно на це питання відповіло 85,7% опитаних, з яких 57,8% були точно переконані у своїй позиції, а 27,9% – радше переконані. Проти застосування зброї висловилось 10,7% респондентів.
Анастасія Верховецька