У День незалежності Польщі, 11 листопада, вулицями Варшави пройшов традиційний Марш незалежності – цьогоріч участь у ньому взяв президент Польщі Кароль Навроцький, а також провідні політики партій «Право і справедливість» і «Конфедерація». За оцінками влади столиці, у ході зібралося близько 100 тисяч людей. Організатори та деякі медіа називають більші цифри – навіть 300 тисяч.
Як відзначають польські ЗМІ, марш дедалі виразніше стає демонстрацією сили правих середовищ і ареною суперництва за політичне домінування націоналістів та консерваторів.
Президент Польщі на Марші незалежності
Як пише Gazeta Wyborcza, цьогорічний Марш незалежності у Варшаві мав виразно політичний вимір. Праві сили змагалися за прихильність президента Кароля Навроцького, який своєю присутністю у колоні націоналістів надав події особливу вагу. Це був лише другий випадок в історії, коли чинний президент Республіки Польща особисто долучився до маршу. Попереднього разу, у 2018 році, ним був Анджей Дуда, однак тоді його поява не викликала такого жвавого захоплення учасників. «Навроцький, одягнений у чорне й тримаючи біло-червоний прапор, почувався серед натовпу учасників маршу, як риба у воді. Хоча з позиції Служби охорони держави така ситуація є справжнім кошмаром, кордон охоронців залишався досить непомітним, а президент не раз виходив за його межі, вітаючись із людьми», – пише Міхал Войтчук, журналіст Gazeta Wyborcza.
З трибуни Навроцького вітали політики ультраправої «Конфедерації». Депутат Кшиштоф Босак назвав його «одним із нас, поляком-націоналістом, який дійшов до найвищої посади в державі». Його промова звучала так, ніби президент вийшов не з табору ПіС, а саме з лав «Конфедерації». Це підкреслило, наскільки гострим стало суперництво між партією Качинського та крайніми правими за електорат.
Глава «Права і справедливості» Ярослав Качинський також з’явився на заході – хоч провідні польські медіа зауважили, що його вага однозначно зменшується і ця поява – вимушена спроба нагадати про себе виборцям, які дедалі частіше схиляються до Босака й Менцена. «У ході йшов із явною втомою, щільно оточений політиками ПіС, не вступав у взаємодію з учасниками маршу», – пише Wyborcza. Видання у цьому контексті згадало розмову з істориком Норманом Девісом, який був майже переконаний, що Навроцький позбудеться Качинського: «Серед правих немає місця для двох лідерів».
Onet.pl у своєму репортажі також підкреслило, що серед учасників Маршу незалежності спостерігалося критичне ставлення до лідера ПіС. Один із молодих учасників, Анджей, прямо говорив, що Качинський уже не розуміє цього світу, і він їм ні до чого не потрібен: «Не знаю, навіщо він тут з’явився. Хай іде вже на пенсію». Інші, як, наприклад, Томаш, зазначали, що нині потрібні «молоді лідери, саме такі, як Славомір Менцен і Кароль Навроцький. Сильні, міцні та обізнані з реаліями».
Марш для всіх?
І хоча організатори намагалися підкреслювати, що марш – подія «для всіх», атмосфера залишалася виразно націоналістичною, а заклики на кшталт «Польща для поляків» пролунали не раз. У натовпі не бракувало радикальних елементів. Дехто палив прапори Євросоюзу, вигукував ксенофобські гасла, а на транспарантах виднілися кельтські хрести й напис «White Europe or no Europe».
Gazeta Wyborcza звертає увагу, що цей захід давно перестав бути лише «святом родин з дітьми». Формально Марш незалежності відкритий для всіх, та насправді він дедалі більше перетворюється на подію, якою праві монополізують саме поняття польського патріотизму.
Серед учасників насправді було немало родин з дітьми, та все ж домінували футбольні фанати з факелами, молоді люди у балаклавах, політики, які на сцені будують образ Польщі, якій загрожують «чужинці». Босак, виступаючи перед натовпом, говорив про небезпеку «заселення польських земель чужими народами» та необхідність «боротися за цивілізаційну незалежність».
Не знайшлося б місця на цьому марші й представникам інших політичних сил. Серед транспарантів можна було побачити написи «Повернути Туска до Берліна» чи «Ти не був, не є і не будеш поляком». Очевидно, що у такій атмосфері політикам із табору уряду Дональда Туска не було місця на марші.
Сам прем’єр цього дня взяв участь у параді незалежності в Гданську, де наголошував: «Ніхто не має права відбирати у поляків біло-червоні символи. Ми всі – одна спільнота».
«11 листопада має об’єднувати, а не розділяти. Тому сьогодні святкую у родинному колі – у Накло–над–Нотецем. Хай живе Незалежна!» – написав Міністр закордонних справ Радослав Сікорський.
Заборона піротехніки – лише на папері?
Цьогоріч напередодні маршу Мазовецький воєвода заборонив використовувати піротехніку. Ця вимога, як підкреслюють медіа, залишилася радше на папері – на старті колони стояв густий дим від ракет і факелів, які тримали навіть політики «Конфедерації», зокрема Славомір Менцен та Кшиштоф Босак.
Водночас за словами речника поліції столиці Роберта Шумяти, під час перевірок у 91 особи вилучили понад 820 різних піротехнічних виробів – фаєри, петарди та шумові гранати.
Поліція підсумувала, що цьогорічне святкування Дня незалежності Польщі у Варшаві минуло спокійно та без серйозних порушень. Столичні правоохоронці затримали 40 осіб – переважно за зберігання наркотиків, а також кількох, які перебували в розшуку.
«Це був один із найбільш спокійних маршів, – повідомив керівник Столичного центру безпеки Ярослав Міштал. – За винятком піротехніки, яка була використана всупереч забороні воєводи».
Замість підсумку
Варто підкреслити, що марш 2025 року вчергове мав радикальний і провокативний формат, він формував образ націоналізму і патріотизму через протиставлення «своїх» і «чужих» – мігрантів, українців, представників ЛГБТ та інституцій ЄС, що визначає чіткі межі, хто належить до «своїх».
Поява президента на цьогорічному Марші незалежності додала цьому заходу значного політичного та символічного виміру. Участь глави держави надала акції легітимності, сигналізуючи, що такі демонстрації виходять за межі маргінальних акцій і мають певне визнання на найвищому рівні.
Водночас це підкреслює здатність правих сил мобілізувати великі маси та зміцнювати позиції своїх політичних і громадських середовищ. Радикальна риторика та символіка маршу стали ще більш помітними на тлі участі президента, підкреслюючи зростання політичної ваги правих сил і їхню здатність мати все більший вплив на ситуацію у Польщі. А що це значить для України – можна почитати на транспарантах, які несли учасники маршу.
О.К.
Джерела: warszawa.wyborcza.pl, wiadomosci.onet.pl, polsatnews.pl.
