Цьогорічною лауреаткою Премії імені Станіслава Вінценза стала польська історикиня та перекладачка Оля Гнатюк. Урочиста церемонія присудження премії відбулася 28 листопада.
Премія імені Станіслава ВінцензаСтаніслав Вінценз (1888–1971) – польський письменник, етнограф і філософ, відомий дослідженням культури Гуцульщини. Народився 30 листопада 1888 року в селі Слобода-Рунґурська (нині Івано-Франківська область, Україна). Початкову освіту Вінценз здобував у селі Криворівня, а пізніше навчався у гімназіях у Коломиї та Стрию. Вінценз знав 14 мов, але першою його мовою був гуцульський діалект української, який засвоїв від гуцулки-няні. У Львівському університеті вивчав право, психологію, філософію, біологію та санскрит, продовжив навчання у Віденському університеті, де здобув ступінь доктора філософії. Під час Першої світової війни служив в австрійському війську, з 1919 року – у польському. Після війни працював редактором у Варшаві. У 1930-х роках розпочав роботу над тетралогією «На високій полонині», у якій описав життя та культуру гуцулів. У жовтні 1939 року Вінценз був арештований НКВС, проте звільнений у грудні того ж року. У 1940 році з родиною через Татарський перевал нелегально перебрався до Угорщини, де проживав до 1946 року, допомагаючи у порятунку євреїв, за що отримав звання Праведника народів світу. Після цього кілька місяців перебував у Німеччині, а потім емігрував у Францію і оселився у Лозанні (Швейцарія), де помер 28 січня 1971 року. Разом із дружиною перепохований у Кракові (Польща). за «Гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів» присуджується в Україні від 2018 року. Її присудження – це вшанування пам’яті письменника Станіслава Вінценза, а також визнання внеску сучасних діячів у культуру, науку, суспільне життя, або відстоювання та захист прав людини. Премію щорічно вручають у межах Міжнародного форуму Східної та Центральної Європи Via Carpatia.
«Кандидатами на премію щороку стають особистості, які утверджують цінності демократії та гідності людини, зміцнюють міжнародне співробітництво, регіональний розвиток, взаємодопомогу», – зазначається в описі премії.
Лауреатами нагороди вже стали Іван Малкович, Леонід Фінберг, Петро Рихло, Юлія Паєвська «Тайра», Йосиф Зісельс і Ростислав Держипільський.
Як повідомляється на сайті форуму Via Carpatia, у 2025 році лауреаткою премії стала Оля Гнатюк. Це – польська дослідниця в галузі українознавства, перекладачка та популяризаторка української літератури, співробітниця Інституту славістики Польської Академії Наук, професорка Києво-Могилянської академії, голова Товариства промоції української культури в Польщі та польської в Україні. Має українське походження.
Оля Гнатюк є авторкою наукових видань «Відвага і страх» (польською та українською), «Між літературою і політикою. Есеї та інтермедії», «Польсько-український діалог: часопис KULTURA та його спадщина. До сторіччя Єжи Гедройця» «Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність», «Українська барокова релігійна пісня» та «Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами» (у співавторстві із Богумілою Бердиховською). Крім того, Гнатюк є авторкою видавничої серії «Україна-Європа-1921-1939». Це – наукове видання невідомих і маловідомих документів, що зберігаються в Україні та за кордоном. Авторству Олі Гнатюк також належить тритомне видання «Спадщина Василя Мудрого».
«Оля Гнатюк – одна з ключових постатей сучасного українсько-польського інтелектуального діалогу. Вона редагувала десятки видань, перекладає сучасну українську літературу, є авторкою знакових книжок», – ідеться на facebook-сторінці форуму Via Carpatia.
Під час своєї промови Оля Гнатюк зазначила, що Станіслав Вінценз – це одна з постатей, завдяки яким вона зацікавилася українською культурою. А саме – завдяки книзі «На високій полонині».
«Мені відкрився його задум: крізь Гуцульщину побачити світ углиб аж до його коренів, грецької античності та юдаїзму. Він бачив те, чого інші не бачили: образ античного міту у простій гуцульській легенді, глибину – у простому побуті. Ця здатність бачити глибше зачаровує читача», – цитує лауреатку премії Український католицький університет, в якому відбулася церемонія нагородження.
Професорка також підкреслила, що Вінценз вірив у силу діалогу. Це особливо актуально сьогодні, коли може здаватися, що польсько-український діалог зайшов у глухий кут.
«Потрібно згадати одну із притч Вінценза і збагнути, що жодна людина не має монополії на правду. Жодна нація не має монополії на історичну правду. Спроба навʼязати опоненту свою правду приречена на поразку. А спроба видавати її за діалог переносить нас в Орвелівський “1984”, у світ поневоленого розуму і новомови. Вірю, що малі громади, суспільства і міжнародна спільнота немислимі без діалогу», – сказала Александра Гнатюк.
Станіслав Вінценз (1888-1971) – етнограф, есеїст, філософ, дослідник культури Гуцульщини та Покуття. Автор трилогії «На високій полонині».
Т. Ш.
Джерело: Via Carpatia, Український католицький університет
