Візит прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска до Києва був важливим і очікуваним. Водночас він не міг стати тим миттєвим засобом, який виправить польсько-українські відносини. Туск намагався переконати Київ, що дискусії, навіть із спірних питань, можуть проходити у нормальній атмосфері, адже тільки так можна досягти компромісу.
«Сьогодні з паном премʼєр-міністром Дональдом Туском провели дуже продуктивні переговори. Щодо всіх аспектів наших двосторонніх відносин. Є новий польський оборонний пакет. Ми цінуємо таку незмінну допомогу. Є нова форма нашої взаємодії заради більшого масштабу закупівель зброї для українських потреб – це польський кредит для України. Обговорили сьогодні з паном премʼєр-міністром і можливості майбутнього спільного виробництва зброї. Дякую за підтримку України!» – підкреслив 22 січня Володимир Зеленський.
Президент України торкнувся питань, які останнім часом стали предметом суперечок між Польщею та Україною, як-от блокада кордону. Він висловив переконання, що зараз їх можна вирішити: «Ми можемо знайти прагматичні рішення будь-яких критичних ситуацій».
Зеленський також подякував Польщі за приєднання до ддекларацій країн G7«Спільна декларація про підтримку України» – рамковий документ, який погодили лідери країн Великої сімки (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада) і президенти Європейської ради та Європейської комісії на саміті НАТО у Вільнюсі 12 липня 2023 року. Учасники декларації підтверджують непохитну підтримку України у її боротьбі проти російської агресії. щодо так званих гарантій безпеки для України і зазначив, що детально обговорив з Туском питання інтеграції України в ЄС та очікування щодо осіннього саміту НАТО у Вашингтоні.
«Польща може допомогти. До речі, дуже важливо, що досвід Польщі та прем’єр-міністра Туска у відносинах з європейськими інституціями може зміцнити наші дії та наші рішення», – додав Зеленський.
Дійсно, одноденний візит польського прем’єра у Києві був насичений зустрічами, було сказано чимало важливих слів і заяв. Однак, як це буває у політиці, на практиці між деклараціями чи навіть їх розумінням і подальшою їх реалізацією нерідко виникають розбіжності.
Складне тло конфлікту
Друга половина 2023 року ознаменувалася погіршенням польсько-українських відносин. Такий стан речей у двосторонніх відносинах уряд Туска отримав, так би мовити, у спадок. Фактичне блокування польськими перевізниками прикордонних переходів з Україною почалося після парламентських виборів у Польщі. Однак на той момент у країні панував певний хаос через затримку попереднього уряду з передачею влади. Крім того, такі акції протесту, як блокада кордону, були підкріплені атмосферою, що залишилася після політики ПіС щодо України у 2023 році. Адже в очах Києва Польща, замість бути одним з найуважніших партнерів, який першим кинувся допомагати в біді, перетворилась на близького сусіда із втраченою довірою. Замість предметних розмов, спрямованих на розв’язання назрілих проблем, ми спостерігали спалахи емоцій і образи з обох сторін.
Тому в Україні були великі очікування щодо зміни влади в Польщі і, відповідно, можливої зміни політики щодо України. У своїй першій після обрання промові в Сеймі прем’єр-міністр Дональд Туск говорив про необхідність підтримки України. Перед Різдвом до столиці України прибув міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Польська делегація тоді заявила про швидке розв’язання проблеми блокади.
Однак з початком нового року кордон залишався перекритим. І більшість українців не могли зрозуміти: чому, коли вони воюють з російським агресором, близький партнер заважає функціонуванню держави та українського бізнесу?
5 січня «Європейська Правда» вирішила опублікувати редакційну статтю про загострення польсько-українських відносин під заголовком «Польща веде “війну” проти європейського майбутнього України. Варшава має це усвідомити».
«Після Нового року в обговореннях, дописах і коментарях я бачив багато висловлювань людей, яких знаю особисто. Я не сумніваюся в їхній проєвропейськості, у мене не було сумнівів у тому, що Україна може інтегруватися в ЄС через позицію Польщі», – розповідає Сергій Сидоренко, співредактор «Європейської Правди». За словами Сидоренка, чотири тижні після формування нового уряду в Польщі були достатнім терміном, тим більше, що потрібно було швидко реагувати. А зі зміною влади українці чекали практичних рішень щодо блокади кордону. Втім, цього не сталося.
Журналіст пояснює, що українці здивувались, коли у заявах нового керівництва держави не знайшли «чіткого судження щодо блокади чи пояснення польським громадянам, чому ця блокада також шкодить Польщі і чому її потрібно скасувати».
Але, на думку журналістів «Європейської Правди», нездатність швидко розв’язати проблему кордону викликала додаткові побоювання, що Польща в майбутньому може, всупереч своїй офіційній позиції, перешкоджати членству України в ЄС. Такі побоювання в Україні викликали заяви міністра сільського господарства Польщі Чеслава Сєкерського, який вимагає захистити польський ринок від української продукції.
«І саме це призвело до створення такої “жорсткої”, але, як на мене, виправданої редакції», – пояснює мотиви публікації Сидоренко.
У Польщі багатьох обурила публікація «Європейської правди», зокрема термін «війна» у заголовку. Вітольд ЮрашВітольд Юраш – польський журналіст. Співпрацює з виданнями Onet.pl та Dziennik Gazeta Prawna. Колишній повірений у справах Республіки Польща в Білорусі та дипломат у Росії. навіть писав в Onet, що «українські медіа переповнені дедалі виразнішими антипольськими текстами», що не відповідає дійсності. А статтю «Європейської правди» критикували також в Україні.
«Жодним чином не намагаюсь виправдати шкідливу поведінку Польщі в ситуації з блокуванням кордону. Але запускати такі деструктивні сигнали та маніпулювати терміном “війна” у відносинах з Польщею – не просто небезпечно, а надзвичайно шкідливо», – написав Костянтин ЄлісєєвКостянтин Єлісєєв — український дипломат. Заступник Міністра закордонних справ України (2007—2010). Представник України при Європейському Союзі (2010—2015). Заступник голови Адміністрації Президента України Петра Порошенка (з 15.07.2015 до 16.05.2019). , який у 2010-2015 роках представляв Україну в ЄС.
На його думку, усі, від влади до опозиції, включно з редакцією «Європейської правди», повинні зробити все, щоб «збільшити коло друзів України».
Єлісєєв також запитує, що здійснив самий Київ, щоб зробити кордон з Польщею «кордоном справжньої співпраці та взаємодії, партнерства та дружби?» Дипломат нагадав слова Володимира Зеленського, які у вересні 2023 року лунали з трибуни ООН. На його думку, український президент фактично поставив Польщу в «один ряд зі справжніми ворогами України». Єлісєєв констатує, що відповіді у тексті «Європейської правди» на своє запитання не знайшов.
Дипломат зазначає, що попри економічні питання, польська підтримка сильної України, інтегрованої із Заходом, залишається незмінною. Польща залишається одним із найважливіших союзників, який під керівництвом Дональда Туска може стати «криголамом» для України. Тому «ображати та настроювати наших польських партнерів проти України, хайпуючи на складній темі блокади кордону, вносити розбрат у політичне життя самої Польщі, де ситуація і без того є далекою від райдужної, надзвичайно небезпечно та шкідливо».
Крок для перезавантаження відносини
На візит Дональда Туска до Києва чекали. Польській владі вдалося домовитися з протестувальниками, щоправда, лише про тимчасове припинення блокади, і це відкрило Туску шлях до столиці України.
У Києві польський прем’єр після вшанування пам’яті загиблих українських воїнів заявив журналістам, що є багато питань, які потрібно обговорити з українською стороною, включно з проблемами конфлікту інтересів. Однак, як наголосив Дональд Туск, це необхідно зробити «в дусі дружби, щоб якомога швидше розв’язати ці проблеми, а не підтримувати і не примножувати їх».
Він також підкреслив, що питання боротьби з російським агресором «абсолютно номер один».
«Насправді, я також перебуваю в Києві заради безпеки Польщі. Це не лише питання України. Це питання безпеки всього вільного світу, і Польщі зокрема, хоча б через географію», – додав Туск.
Польський прем’єр зустрівся з президентом Зеленським. Разом вони також взяли участь у дебатах з українськими студентами. І останнім пунктом стала зустріч Туска з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Тож програма була насиченою і, можливо, цим можна пояснити те, що після зустрічей журналісти могли лише слухати заяви без можливості поставити запитання.
Відтак багато декларацій, які пролунали, не були конкретними. Туск анонсував новий пакет військової допомоги, але невідомо, що саме він міститиме. І польський прем’єр, і український президент говорили про спільні проєкти щодо виробництва зброї.
Варшава остаточно вирішила приєднатися до так званих гарантій безпеки. Польща залишалася однією з небагатьох країн ЄС, яка цього ще не зробила. Не менш важливими для України були запевнення польського прем’єр-міністра про допомогу в її інтеграції з ЄС і НАТО. А українська сторона наголосила на європейському досвіді польського прем’єра.
Окрім позитивних меседжів щодо поглиблення енергетичної співпраці та залучення польського бізнесу до будівництва української автострадиПрем’єр-міністр України Денис Шмигаль запропонував польській стороні взяти участь у будівництві автобану Краковець-Львів-Броди-Рівне. Прем’єр зазначив, що цей автобан має стати продовженням найдовшої польської автомагістралі А4, яка є частиною пан’європейського коридору Е40. Шмигаль наголосив, що польський бізнес може долучитися до будівництва на умовах концесії. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час спільного брифінгу з премʼєром Польщі Дональдом Туском 22 січня 2024., багато уваги було приділено проблемним питанням у польсько-українських відносинах.
Не можуть не подобатися слова Туска про кордон між добром і злом в Україні. Як і його критика тих лідерів ЄС, які цього не розуміють. В Україні багато негативних емоцій викликає позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо блокування європейської допомоги Києву.
Важливо, що і польський прем’єр, і представники українського уряду наголосили, що наявні суперечки потрібно вирішувати у формі діалогу.
Найважче попереду
Візит польського прем’єр-міністра до Києва був спрямований насамперед на зміну атмосфери. Зрозуміло, що до розв’язання наявних проблем ще довго. У столиці України Туск сказав важливі слова про війну, зазначивши, що вона стосується не лише України, а й безпеки Польщі та, ширше, усього вільного світу. Це важливо, оскільки деякі польські публіцисти почали поширювати небезпечний меседж, який суперечить цій тезі.
Перед візитом Туска в Україну вищезгаданий Вітольд Юраш на сайті Onet заявив, що твердження про те, що Україна воює також від імені Польщі, є неправдивим.
«Потрібно лише усвідомити, що Польща – на відміну від України – в НАТО, і варто уявити, що було б, відповідно, з Польщею та Україною, якби остання перестала захищатися», – каже публіцист.
Це дивний підхід, адже чимало західних експертів мають протилежну думку. Командувачі країн НАТО попереджають, що Альянс не готовий до російської агресії та потребує часу за умови мобілізації ресурсів. І цей час для всього НАТО, включно з Польщею, тепер виборює Україна. І саме українці власною кров’ю розплачуються за нинішній спокій мешканців Варшави та інших європейських столиць. Тому важливо, щоб польський прем’єр є цього свідомий і звернув на це увагу.
Для подолання нинішньої кризи Варшава пропонує будувати «двовекторні» відносини з Україною. З одного боку, військово-політична підтримка щодо безпеки України та питань євроатлантичної інтеграції. А з іншого – паралельно переговори та пошук компромісів у спірних питаннях. Можна сказати, що попередня команда вже декларувала такий підхід. Однак різниця в тому, що ПіС хотів розділити ці питання, не намагаючись знайти компроміс. Натомість були емоції та образи. І в один момент навіть військова підтримка постала під питанням.
Тепер Туск наголошує на необхідності розмовляти у дружній атмосфері. Чи вийде? Це залежить від обох сторін, але перший крок зроблено. Українські коментатори зазначають, що зробити це буде непросто через різні економічні інтереси, які розділяють Польщу та Україну, але також наголошують, що іншого шляху просто немає.
Пьотр Андрусечко, Київ