4 березня у Варшаві було оголошено лауреаток премії «Портрети сестринства» від порталу для українок Sestry. Метою вручення премії є відзначення українських і польських жінок, які зробили значний внесок у боротьбу за демократію та свободу, підтримку України у боротьбі з російською агресією, а також сприяли польсько-українській співпраці. Цьогоріч лауреатками премії стали Мар’яна Мамонова, Аґнєшка Зах та Олена Апчел. Розповідаємо детальніше про кожну з них.
У Варшаві 4 березня відбулася урочиста церемонія вручення премії «Портрети сестринства». Її започаткувала редакція міжнародного журналу для українок «Сестри» / Sestry. Метою вручення премії є відзначити українських та польських жінок, які своєю активною громадянською позицією та діяльністю зробили значний внесок у боротьбу за демократію та свободу, підтримку України у боротьбі з російською агресією, а також сприяли польсько-українській співпраці.
Журі конкурсу обрало дві лауреатки – українку та польку. Третя лауреатка отримала приз читацьких симпатій. Вибір переможниці обирався шляхом онлайн-голосування.
З українського боку кандидатками на присудження премії були: режисерка та військовослужбовиця Олена Апчел, колишня бранка Кремля, психотерапевтка й засновниця благодійного фонду Мар’яна Мамонова, CEO та співзасновниця Superhumans Center Ольга Руднєва, директорка та засновниця притулку для тварин «Сіріус» Олександра Мезінова, військовослужбовиця та парамедикиня Юлія «Тайра» Паєвська та правозахисниця, очільниця громадської організації «Нумо, сестри!» Людмила Гусейнова.
Кандидатками на присудження премії з польського боку були: волонтерка Аґнєшка Зах, польська кураторка, мистецтвознавиця, перекладачка літератури та громадська діячка Анна Лазар, польська журналістка та воєнна кореспондентка Моніка Андрушевська, президентка асоціації Homo Faber Анна Домбровська, психологиня, президентка фонду «Kocham Dębniki» Ольга Пясецька-Нєч та координаторка проєкту підготовки квартир для безхатьків Анна Суська-Якубовська.
Мар’яна Мамонова
Премію «Портрети сестринства» від України отримала Мар’яна Мамонова. Вона є медикинею, військовослужбовицею та засновницею благодійного фонду Мар’яни Мамонової, діяльність якого спрямована на допомогу жінкам, що пережили російський полон. Потрапила у російський полон, перебуваючи на третьому місяці вагітності. Знаходилася в Оленівці.
Коли у 2022 році почався наступ росіян, Мар’яна Мамонова перебувала у Маріуполі. До того, як вона потрапила у полон, жінка, разом з колегами й десятками цивільних перебувала на території маріупольського заводу Ілліча. Про свою вагітність дізналася вже після початку повномасштабного вторгнення. Проте навіть попри це російські наглядачі не мали жодного поблажливого ставлення до жінки. Щобільше, вони їй погрожували й говорили, що відправлять дитину до дитячого будинку. Однак Мар’яні намагалися допомагати інші військовополонені, зокрема, стежили за тим, щоб вона добре харчувалася, ділячись з нею їжею.
Мар’яну Мамонову обміняли 22 вересня 2022 року. А через три дні після повернення з полону вона народила доньку. Медикиня називає її однією з найсильніших жінок, які були у її житті, оскільки вона пережила Маріуполь і російський полон.
Зараз в рамах своєї діяльності, Мамонова надає підтримку жінкам, які повернулися з російського полону. Вона працює психотерапевткою і провадить благодійний фонд. Його діяльність спрямована як на фізичну, так і ментальну реабілітацію жінок, що повернулися з полону. Також у фонді допомагають вагітним дружинам військовослужбовців, вагітним ветеранкам і вагітним, які втратили чоловіків на війні.
Під час церемонії нагородження Мар’яна Мамонова подякувала польським жінкам за солідарність і підтримку, а також українським воїнам і воячкам, які боронять Україну. «Я хочу подякувати вам, польські жінки, за те, що ви проявили свою мужність, силу й любов до українських жінок, які приїхали до Польщі на початку війни. Дякую усім вільним людям за те, що ви є голосом тих, у кого його відібрали. Дякую вам за те, що ви надаєте реабілітаційну допомогу для тих, хто повернувся з полону й для тих, хто постраждав під час війни. Дякую, що попри усі негаразди, ви проявляєте свою толерантність, терплячість і підтримку для України. І дякую українським воїнам і воячкам за те, що завдяки їм, ми – українки, можемо бути тут», – сказала вона під час церемонії.
Аґнєшка Зах
З польського боку лауреаткою премії стала Аґнєшка Зах. Від початку повномасштабної війни вона є волонтеркою: доставляє гуманітарну допомогу та автівки на фронт. Як пише Суспільне Миколаїв, волонтерка привезла українським військовим 50 машин, три з них придбала за власні гроші.
Також волонтерка надавала допомогу жінкам і дітям, які прибували до Польщі, зокрема, прихистила в одному зі своїх будинків українських жінок із дітьми. Аґнєшка Зах за будь-яких погодних умов ходить босоніж. За це вона отримала прізвиська «босонога» та «відьма». До 24 лютого 2022 року працювала гідом у Бєбжанському національному парку.
Аґнєшка має чотирьох дітей (найменшому сину – 5 років), які підтримують її у волонтерстві.
Під час своєї промови Аґнєшка Зах наголосила, що війна, яка триває в Україні – це не є тільки війна між Україною та Росією. Це також війна за людяність. «Хочу вам сказати одну важливу річ. У величезній кількості зла, яке відбувається навколо нас, у величезній кількості мінливої реальності, наша любов до ближнього, просто любов до миру, любов до дітей, любов до добра може творити чудеса», – сказала польська лауреатка премії.
Аґнєшка Зах наголосила, що разом люди є величезною силою, а страх може змусити думати людей, що перебувають поруч, про те, що вони самі. Тому важливо не здаватися й продовжувати свою діяльність.
Олена Апчел
Приз читацьких симпатій у 2025 році отримала Олена Апчел. Від 2024 року вона служить у Національній гвардії України. За професією вона режисерка. Брала участь у Революції гідності – на Київському, Харківському й Донецькому майданах. Авторка низки наукових праць, присвячених дослідженню сучасного театру. Упродовж 11 років війни допомагала українським військовим як волонтерка, доставляючи на фронт військову амуніцію й гуманітарну допомогу.
У 2021 році керувала відділом соціальних програм у варшавському Новому театрі, а у 2022 році переїхала до Берліну, де була співдиректоркою найбільшого театрального фестивалю німецькомовного простору Theatertreffen. Однак попри це вона повернулася до України й вступила до лав ЗСУ.
Під час своєї промови Олена Апчел наголосила, що вона хоче розділити свою нагороду із кожною жінкою. Вона також згадала українок, які не вже не зможуть приїхати до Варшави й взяти участь у церемонії. Це – поетеса Вікторія Амеліна, журналістка Вікторія Рощина, парамедикиня Ірина Цибух та інші жінки, які загинули під час війни. «Честь і слава сотням сестер, які вже не з нами, а могли б бути тут», – сказала вона.
До складу журі у 2025 році увійшли:
- Домініка Кульчик – директорка фонду «Kulczyk foundation»;
- Марія Гурська – головна редакторка порталу Sestry;
- Йоанна Мосєй-Сітек – головний виконавчий директор порталу Sestry;
- Аґнєшка Голланд – польська режисерка та сценаристка;
- Мирослава Керик – голова правління фонду «Український дім»;
- Б’янка Залевська – польська журналістка;
- Катерина Боднар – дружина Надзвичайного і Повноважного посла України в Республіці Польща Василя Боднара;
- Наталка Панченко – лідерка громадської організації «Євромайдан-Варшава», голова правління фонду Stand with Ukraine;
- Адріана Поровська – міністерка з питань громадянського суспільства;
- Ельвіра Нєвєра – польська кінорежисерка;
- Мирослава Гонгадзе – журналістка, керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі;
- Катерина Глазкова – виконавча директорка Спілки українських підприємців.
У 2025 році присудження премії «Портрети сестринства» відбулося вже вдруге. Премія була започаткована у 2024 році. Торік її лауреатками стали українки Галина Андрушков і Вікторія Батрин та польки Марта Маєвська й Агнєшка Дея.
«Сестри» / «Sestry» – портал для українок у Польщі, який було створено влітку 2023 року. Редакція складається переважно з українських журналісток, а головною редакторкою видання є Йоанна Мосєй. Портал адресований не лише українкам, які проживають у Польщі, але й мігранткам, розпорошеним у країнах ЄС, Канаді та США.
Тетяна Шарапова
