У вихідні, 23-24 листопада «Право і справедливість» (PiS) та «Громадянська коаліція» (KO) оголосили своїх кандидатів на пост президента Польщі. Так, від KO на цю посаду балотується мер Варшави Рафал Тшасковський. Претендентом, якого підтримує PiS, є голова Інституту національної пам’яті Польщі Кароль Навроцький. Раніше про свій намір балотуватися у президенти оголосив спікер Сейму Шимон Головня. Загалом на цей час відомі імена вже пʼяти кандидатів, які змагатимуться за пост президента Польщі у 2025 році. Розповідаємо про них більше.
У 2025 році у Польщі відбудуться вибори президента. Наразі відомі імена вже пʼятьох кандидатів на цей пост. Від урядущої Громадянської коаліції на пост президента балотуватиметься мер Варшави Рафал Тшасковський. У неділю, 24 листопада також став відомий кандидат, якого підтримує PiS – Кароль Навроцький, який наразі обіймає посаду голови Інституту національної пам’яті Польщі. Кандидатом від партії «Polska 2050» та партії «Третій шлях» є спікер Сейму Шимон Головня. Кандидат від партії «Конфедерація» – Славомір Ментцен. Також на пост президента балотується Марек Якубяк – голова парламентської групи «Вільні республіканці». Інші політичні партії ще не оголосили своїх кандидатів.
Рафал Тшасковський
Рафал Тшасковський обіймає посаду мера Варшави від 2018 року. Він вже балотувався на пост президента Польщі у 2020 році, посів 2 місце, набравши 48,97% голосів. Його переміг Анджей Дуда, який отримав на 2,6% більше голосів. По завершенню президентських виборів у 2020 році Тшасковський продовжив свою політичну діяльність, а у 2024 році знову обійняв посаду мера Варшави.
За роки своєї політичної кар’єри Рафал Тшасковський був депутатом Сейму, Європарламенту, міністром адміністрації та цифровізації в уряді Туска у 2013- 2014 роках, а також заступником міністра з питань ЄС в уряді Еви Копач. Тшасковський виступає за екологічні рішення та підтримує права меншин (зокрема, ЛГБТК+), за що його уже критикують консервативні кола, зокрема кандидат від ультраправої «Конфедерації».
Як зазначив на своїй сторінці в X Дональд Туск, за кандидатуру Тшасковського проголосували 22126 осіб. Ще одним кандидатом від KO був міністр закордонних справ Радослав Сікорський. По оголошенню результатів 23 листопада Радослав Сікорський опублікував на своїй сторінці в X повідомлення, у якому зазначив, що приймає результати передвиборів і буде підтримувати Рафала Тшасковського.
Кароль Навроцький
Кароль Навроцький – історик за фахом – є чинним головою Інституту національної пам’яті (ІНП) Польщі (від 2021 року). Раніше був директором Музею II Світової війни. Він є незалежним кандидатом, якого підтримала партія PiS.
Як зазначив лідер PiS Ярослав Качинський, його партія вирішила підтримати під час виборів незалежного і безпартійного кандидата, оскільки польське суспільство втомилося від протистояння найбільших політсил, а незалежний кандидат є найбільш відповідною кандидатурою. Такий крок журналісти порівнюють із подібним рішенням «поставити» у 2015 році на маловідомого тоді політика Анджея Дуду, який вступив у боротьбу за президентське крісло із чинним президентом Броніславом Коморовським і здобув перемогу.
Після оголошення інформації, що чинний голова ІНП балотуватиметься у президенти, відповідний допис на підтримку Кароля Навроцького з’явився на сторінках інституції. Як повідомляє видання Onet, це викликало хвилю обурення. Зокрема, у коментарях польські політики та журналісти підкреслюють, що державна установа не повинна підтримувати жодного кандидата. «Кандидата заледве оголосили, а ми вже маємо серйозне компрометування інституції, яку він очолює. І це, мабуть, лише початок», – сказав журналіст Onet Себастьян Бялах.
Для української спільноти ім’я Кароля Навроцького пов’язано передусім із скандальним закриттям слідства у справі операції «Вісла». У 2023 році Комісія з переслідування злочинів проти польського народу Інституту національної памʼяті Польщі (ІНП) оприлюднила заяву про закриття слідства, зазначивши, що та «мала превентивно-захисний, а не репресивний характер». Таке рішення Інституту викликало обурення та гостру критику серед польських та українських істориків та представників української меншини в Польщі. 17 липня 2024 року Окружний суд Варшави постановив, що Інститут національної памʼяті Польщі повинен відновити розслідування акції «Вісла».
З іменем Навроцького пов’язаний також скандал навколо Музею Другої світової війни у Гданську. Бувши очільником Музею Навроцький оголосив про зміни у постійній експозиції. Рішення викликало багато суперечок. Четверо польських істориків – автори оригінальної концепції виставки розцінили зміни «як політичне втручання в ідейний посил виставки та порушення авторських прав». Справа стала предметом судового спору. У 2024 році музей оголосив, що знову змінить основну експозицію та повертає виставку до першочергового вигляду. Навроцький позиціонує себе як представник усіх польських патріотів, але, схоже, що просуванні патріотичних наративів він готовий усувати альтернативні погляди, які могли би певною мірою ці наративи підважувати.
Ще раніше Навроцький оголосив, що підтримає будь-який польський уряд, який буде домагатися «ексгумації польських жертв на Волині», висуваючи таким чином історичні питання на перший план польсько-українських стосунків.
Інша тема, через яку Навроцького критикують у медіа – його зв’язки. Очільник ІНП є колишнім боксером. У цьому середовищі має знайомих, з якими підтримує стосунки досі, а серед них є й такі, яких пов’язують із кримінальним світом. Як пише Rzeczpospolitа про спільні фото і «каву» Кароля Навроцького і Патрика Масяка, «близькі стосунки цих двох панів можуть дивувати, адже Масяк не лише боєць ММА, але і колишній злочинець». «Він був засуджений за викрадення, сидів у камері для небезпечних ув’язнених, а прокуратура пов’язує його з бандою сутенерів Триміста», – пише видання.
Шимон Головня
Шимон Головня до початку політичної кар’єри був журналістом і громадським діячем. У 2020 році він брав участь у президентських виборах. У першому турі Шимон Головня посів третю позицію за результатами голосування, отримавши 13,87% голосів.
«Колишній журналіст та шоумен, католик-веган Шимон Головня вирішив використати втому співгромадян від PiS та PO, щоб створити нову центристську партію Польща 2050: так само не критичну щодо Католицької церкви, так само з мішанкою економічного лібералізму та соціалізму, проте без хейту, але з експертами-меритократами. Спочатку здавалося – ось воно! Поміркована пропозиція для тих, хто втомився від битви двох політичних племен <…> Проте у 2023 Польща 2050 стикнулася з тими ж проблемами, що й інші європейські центристи: поляки на словах хочуть спокою та стабільності, проте на практиці ведуться на ще більший кітч та хейт», – писала про Головню напередодні парламентських виборів політична оглядачка Олена Бабакова у колонці для «Нашого вибору».
У 2023 році Головня обійняв посаду спікера Сейму Польщі. За останніми даними він очолює рейтинги довіри до польських політиків серед населення (як повідомляє Центр опитування громадської думки, йому довіряє 53% опитаних поляків). Попри це, багато коментаторів переконані, що головна боротьба за крісло президента відбудеться між першими двома кандидатами (від PO та PiS).
Славомір Ментцен
Славомір Ментцен є одним із лідерів польської ультраправої партії «Конфедерація», яка відома своїми антиукраїнськими, антисемітськими та гомофобськими поглядами. «Конфедерація» (єдина серед впливових політичних гравців) закликає до знесення економічних санкцій проти Росії та просуває гасло «Стоп українізації Польщі».
У 2019 році Ментцен оголосив, що інтереси поляків, які ляжуть в основу передвиборчої стратегії політсили, можна сформулювати у 5 постулатах, які назвав «п’ятіркою Конфедерації»: «Ми не хочемо євреїв, гомосексуалістів, абортів, податків і Євросоюзу. Це найкраще резонує з нашими виборцями, тому наші виборці хочуть нас слухати, і тому виборці хочуть за нас голосувати», – зазначив він під час виступу.
«Колишній адвокат, який обіцяє кожному поляку своє авто, заміський будинок та барбекю щотижня. Промоція обіцянки не забарилася – Ментцен влаштував турне польськими пабами, і за пивом дискутує з виборцями про життя. Фільми з зустрічей стають суперхітами ТікТока», – так описувала політичну кампанію представника Конфедерації політична оглядачка Олена Бабакова.
Свою кампанію Метнцен уже веде на протистоянні із Рафалом Тшасковським, якого називає «веселковим Рафалом».
Марек Якубяк
Марек Якубяк – це колишній військовий. Наразі він займається політикою, а також підприємництвом. Голова парламентської групи «Вільні республіканці». Брав участь у виборах президента Польщі у 2020 році, проте отримав тільки 0,17% голосів у першому турі.
Наразі ще не оголошено дату президентських виборів у Польщі. Проте вони повинні відбутися не раніше, ніж за 100 днів і не пізніше, ніж за 75 до закінчення каденції Президента Польщі (ст. 128 п. 2 Конституції Республіки Польща). Відомо, що каденція Анджея Дуди закінчується 6 серпня 2025 року.
Ред.