Більшість українців вважає, що Україна та Польща можуть мати різні погляди на спільну історію і не повинні нав’язувати їх одна одній. Водночас ставлення українців до поляків залишається толерантним навіть попри загострення польсько-українських відносин. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 17–23 червня 2026 року.
Опитування проводилося під час чергової напруги у відносинах між Україною та Польщею, пов’язаної з різними підходами до трактування спільної історії та ролі історичної пам’яті в міждержавних відносинах. Саме тому КМІС включив до дослідження питання про те, як українці бачать шляхи розв’язання історичних суперечок між двома країнами.
90% українців підтримують конструктивний підхід
Респондентам запропонували чотири варіанти відповіді. Два з них передбачали, що одна зі сторін має поступитися іншій: або Україна повинна прийняти польське бачення історії, або Польща – українське. Інші два варіанти були побудовані на пошуку взаєморозуміння або невтручанні у внутрішню історичну політику сусідньої держави.
Згідно з результатами опитування, лише 5% українців підтримують конфронтаційні підходи. 1% вважає, що Україна має виконати всі вимоги Польщі у питаннях історії, а 4% переконані, що Польща повинна прийняти українське бачення минулого.
Натомість 90% опитаних обрали конструктивні варіанти. Найбільше респондентів – 57% – підтримали підхід, за яким кожна країна може мати власний погляд на історію і не повинна втручатися в те, як її бачить інша сторона. Ще 33% вважають, що Україна та Польща мають прагнути до вироблення спільного бачення через взаємні компроміси та роботу спільних комісій істориків.
Погляди подібні в усіх регіонах
Як зазначають автори дослідження, незалежно від регіону проживання чи віку респондентів, більшість українців підтримує підхід, за якого кожна країна може мати власний погляд на історію і не повинна втручатися в те, як її бачить інша сторона. В усіх регіонах значна частина опитаних також підтримує пошук порозуміння через роботу істориків. Конфронтаційні варіанти відповідей обирала лише незначна меншість респондентів.
Ставлення до поляків залишається толерантним
КМІС також наводить дані багаторічного моніторингу ставлення українців до поляків за шкалою соціальної дистанції Богардуса. У цьому дослідженні респондентів запитують, наскільки близькі стосунки вони готові підтримувати з представниками різних груп. Чим нижчий показник, тим ближчим і більш позитивним є ставлення. Зокрема, оцінки від 1 до 4 балів вважаються свідченням толерантного ставлення.
За даними КМІС, у 2025 році показник ставлення до поляків становив 4,1 бала. Протягом більшої частини періоду спостережень – з 1994 року – він коливався біля позначки 4 бали, що, за оцінкою соціологів, свідчить про загалом толерантне ставлення.
Найкращі показники були зафіксовані після початку повномасштабного вторгнення Росії. Якщо у 2021 році показник становив 3,7 бала, то у 2022 році він знизився до 3,0, а у вересні 2023 року – до 2,9 бала. У КМІС пояснюють це вдячністю українців за підтримку, яку Польща надала Україні після початку війни. Тоді поляки посіли друге місце за близькістю для українців після самих українців.
У 2024 році показник зріс до 4,0 бала, а у 2025 році – до 4,1. Соціологи пов’язують це насамперед із блокадою польсько-українського кордону, яка почалася наприкінці 2023 року.
Фахівці також звертають увагу, що після погіршення у 2024 році показник у 2025 році залишився на тому самому рівні. Це відбулося попри те, що під час президентської кампанії в Польщі активно використовувалися антиукраїнські наративи.
У КМІС наголошують, що після рекордно позитивних показників 2022–2023 років ставлення українців до поляків повернулося до рівня, характерного для періоду до повномасштабної війни, але не стало гіршим. На думку соціологів, це свідчить не про появу антипольських настроїв, а про завершення особливо емоційного періоду взаємної солідарності.
Дослідники також нагадують результати іншого опитування, проведеного цього року Групою «Рейтинг», згідно з яким 58% українців підтримали б направлення українських військ на допомогу Польщі у разі нападу Росії.
Ставлення до ОУН і УПА
Окремий блок публікації присвячений ставленню українців до діяльності ОУН і УПА. КМІС нагадує, що в опитуванні 2023 року 68% респондентів позитивно оцінювали боротьбу ОУН і УПА, тоді як негативно – 17%.
Також соціологи порівнюють відповіді на інше запитання, яке ставилося у 2013, 2022 та 2025 роках і стосувалося оцінки діяльності ОУН і УПА під час Другої світової війни. Якщо у 2013 році негативно оцінювали діяльність організації 48% опитаних, а позитивно – 19%, то у 2025 році негативну оцінку давали лише 8%, тоді як позитивну – 37%. При цьому половина респондентів обрала варіант «важко сказати напевно, негативно чи позитивно».
На думку КМІС, ці результати свідчать про переважно позитивне сприйняття ОУН-УПА після початку повномасштабної війни, але водночас демонструють наявність прогалин у знаннях про історичні події минулого.
«Українці готові до формули “прощаємо і просимо прощення”»
Підсумовуючи результати дослідження, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький наголошує на двох ключових висновках.
По-перше, за його словами, українське суспільство демонструє зрілий і конструктивний підхід до історичних суперечок із Польщею. Майже ніхто з опитаних не підтримує нав’язування Україні польського бачення спільної історії, але так само лише незначна частка респондентів вважає, що Польща має прийняти український погляд. Натомість більшість українців виступає або за невтручання у питання історичної пам’яті сусідньої держави, або за пошук порозуміння через роботу істориків, а не політиків.
По-друге, результати опитувань не свідчать про наявність в Україні антипольських настроїв. Грушецький звертає увагу, що навіть після погіршення відносин між країнами та використання антиукраїнських наративів у польській політиці ставлення українців до поляків залишається загалом толерантним. Він також наголошує, що в Україні жодна впливова політична чи суспільна сила не будує свою комунікацію на антипольській риториці, а представники влади, опозиції та громадянського суспільства продовжують говорити про вдячність Польщі за підтримку після початку повномасштабної війни.
На думку соціолога, українці та поляки мають зосередитися на спільному майбутньому, а історичні питання не повинні ставати інструментом політичної боротьби. Саме в цьому контексті він згадує формулу польсько-українського примирення: «Зараз багато говорять про формулу “Прощаємо і просимо прощення”, і якраз українське суспільство, як ми бачимо з наших даних, готове слідувати за нею».
Ред.
Джерело: КМІС
