12 липня Сейм Польщі відхилив законопроєкт, який передбачав декриміналізацію за допомогу в проведенні аборту до 12 тижня вагітності. У зв’язку з цим у 20-х числах липня відбудеться кілька акцій протесту у великих містах Польщі, таких як Варшава, Познань і Гдиня.
12 липня Сейм Польщі відхилив проєкт, в якому передбачається декриміналізація за допомогу в проведенні аборту до 12 тижня вагітності. Наразі у Польщі аборти майже повністю заборонені. Єдина законна причина проведення процедури – пряма загроза життю матері, але навіть в цьому випадку вимагається висновок комісії, що не дозволяє лікарям діяти оперативно. Відтак лікарі можуть відмовлятися робити аборт у страху перед кримінальною відповідальністю за допомогу в перериванні вагітності, навіть за згодою жінки.
У 2023 році у Польщі вперше за звинуваченням у сприянні аборту засудили активістку Юстину Виджинську. За те, що та передала таблетки для аборту іншій жінці, Виджинську засудили на 8 місяців громадських робіт.
«Згідно з польським законодавством, переривання власної вагітності не є кримінальним злочином. Тому допомога в тому, що є законним, також не повинна бути кримінально караною», – наголосила напередодні депутатка від лівих сил і віцеголова комітету з питань правосуддя та прав людини Анна-Марія Жуковська.
За ухвалення законопроєкту проголосували 215 депутатів, проти 218, а двоє утрималися. Таким чином, не вистачило всього трьох голосів для його ухвалення. За прийняття законопроєкту про декриміналізацію абортів проголосували Громадянська платформа, Третій шлях і Ліві. Проти виступили депутати партії Право і справедливість, Конфедерації і деякі депутати Польської народної партії (PSL). «Сьогодні в Сеймі виграло життя», – зазначено на сторінці партії Конфедерація у facebook.
Раніше Анджей Дуда зазначив, що він не підпише проєкт цього закону, навіть якщо його ухвалять в Сеймі, оскільки для нього аборт – це позбавлення життя. Про це він заявив у розмові з телеканалом Tvn24: «Для мене аборт – це вбивство. Але вагітні жінки, які зроблять аборт, не повинні нести за це жодного покарання, бо жінка є в особливій ситуації. Натомість інші люди, які нелегально братимуть участь в цьому – то інша справа».
У зв’язку з тим, що польські політики не прийняли законопроєкт, який передбачає декриміналізацію за допомогу в здійсненні аборту, 23 липня у Варшаві відбудеться протест біля польського Сейму. Акція протесту почнеться о 18:00. Окрім Варшави, у цей день відбудуться мітинги в Познані, Ольштині й Лодзі. Двома днями раніше, 21 липня, демонстрація відбудеться у Гдині. Раніше подібні акції протесту пройшли у Кракові, Вроцлаві, Щецині та Сопоті. Дізнатися інформацію щодо мітингів у інших польських містах можна на сторінці Загальнопольського страйку жінок / Ogólnopolski Strajk Kobiet.
Заборона абортів у Польщі: про що йдеться?
Польща має одне з найсуворіших аборційних законодавств у Європі. На сьогодні аборт у цій країні можна зробити тільки у двох випадках: коли вагітність загрожує життю чи здоров’ю матері або якщо вагітність наступила внаслідок кримінальних дій (зґвалтування). До 2020 року був передбачений ще один випадок, коли дозволялося зробити аборт: якщо плід має невиліковну хворобу. Втім, 22 жовтня 2020 року Конституційний суд ухвалив рішення заборонити проводити аборти в цих випадках. Раніше, у 2016 році, депутати вже намагалися заборонити робити аборт у випадку невиліковної хвороби плоду, але хвиля масових протестів змусила їх відмовитися від розгляду цього рішення. Мільйони жінок вийшли тоді на вулиці в чорному одязі, через що страйк назвали «Чорним протестом».
Починаючи із листопада 2021 року у Польщі систематично відбуваються протести, пов’язані із смертями жінок, яких називають «жертвами нового законодавства», коли лікарі не наважуються робити аборт, як наслідок у лікарнях гинуть і мати, і дитина. Масова акція під гаслом «Жодної більше» відбулась, зокрема, торік у Варшаві.
7 січня 2024 року польські активісти звернулися до нової влади з вимогою змінити чинне у Польщі законодавство, яке майже повністю забороняє аборти. Вони нагадали, що питання абортів було одним з ключових на парламентських виборах у 2023 році. А двома місяцями пізніше, 8 березня, жінки знову вимагали дозволу на штучне переривання вагітності до 12 тижня й підписання законопроєкту про легалізацію екстреної контрацепції. Внаслідок цього від 1 травня 2024 року запроваджено законопроєкт, який передбачає, що рецепти на препарати екстреної контрацепції зможуть виписувати не лише лікарі, але й також фармацевти. Скористатися правом придбання препарату екстреної контрацепції можуть пацієнтки старші за 15 років.
Т. Ш.
Джерело: Rzeczpospolita, Gazeta Wyborcza